Главное из последних изменений по применению РРО, введенные Законом №569 — применение РРО единщиками, штрафы

  Основные изменения по применению РРО, введенные Законом №569, на которые следует обратить внимание.

1. Предпринимателями 2 и 3 групп единого налога, у которых в течение календарного года общий объем дохода не превышает 1 млн.грн. не обязаны применять РРО с 1 июля 2015 года (3 группы), с 1 января 2015 года (2 группы). Если объем дохода предпринимателя в отчетном периоде превысил этот показатель, он обязан применять РРО во всех последующих периодах (начинается с первого числа первого месяца квартала, следующего за возникновением такого превышения). Речь идет об отчетных периодах в течение календарного года, а не о любых 12 месяцах, т.е. если 1 млн.грн. не достигнут с 1 января до 31 декабря, то с 1 января следующего года этот лимит накапливается заново. Например, если лимит в 1 млн.грн. достигнут в июле, то начиная с 1 октября поступление всей налички нужно проводить через РРО.

Нужно обратить внимание, что это послабление не касается юрлиц на едином налоге, которые должны проводить через РРО все наличные продажи как товаров, так и услуг. Таким образом, предприниматели 3-й группы, у которых на момент вступления Закона в силу (опубликован 23.07.2015г.) общий объем выручки (наличной, безналичной) начиная с 1 января 2015 года превысил 1 млн.грн., должны с 1 октября 2015 года проводить наличные продажи через РРО. Избежать этого требования можно, только если с 1 октября перейти на продажи с оплатой через банк, т.е. на безналичные расчеты.

2. Теперь предприниматели, поставившие РРО, должны полностью все закупки товара и услуг подтверждать документами, так как закон обязал всех субъектов (ранее на предпринимателей не распространялась эта норма). Согласно п.12 ст.3 Закона о РРО предприниматели обязаны вести учет товарных запасов на складах и/или по месту их реализации, и осуществлять продажу только тех товаров и услуг, которые отражены в таком учете. Исключение из этого требования сделано только для предпринимателей на едином налоге, которые не являются плательщиками НДС.
3. Отмены пятикратные штрафы за «неоприходование» выручки. Теперь Закон об РРО содержит только два размера штрафа: 1 грн. за первое нарушение и 100% суммы выручки за все последующие.

Но, к сожалению, продолжают действовать нормы Указа Президента № 436/95 от 12.06.1995г. согласно которого штраф за неоприходование (неполное и/или несвоевременное) в кассах денежной наличности — в пятикратном размере. А как известно, налоговики не распечатку Z-отчета приравнивают к неоприходыванию налички, следовательно продолжат штрафовать в пятикратном размере.

4. Как известно, с 1 января 2015г. Законом от 28 декабря 2014 года № 71-VІІІ была отменена льгота о неприменении РРО при получении оплаты от заказчика за собственные услуги. При этом до 1 июля 2015г. освободили такие предприятия от штрафов, установленных Законом о РРО. После 1 июля и до конца 2015г. штраф за не оформление такой оплаты также не будет применяться только к тем предприятиям, которые до 1 августа 2015г. заключили договоры на покупку РРО, включенных в Госреестр РРО, и ввели в эксплуатацию такие РРО до 1 января 2016г.

Аудитор Сергей Гонтаровский

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій

Верховна Рада України постановляє:

296. Пункт 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 — 17, ст. 112) викласти в такій редакції:

«296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку».

1. Прикінцеві положення
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
3. Внести зміни до таких законів України:

1) у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 38, ст. 315 із наступними змінами): а) у статті 2: в абзаці третьому: перше речення доповнити словами «операцій з приймання готівки для подальшого переказу»; у другому реченні слова «електронний контрольно-касовий реєстратор» замінити словами «електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор»; після абзацу сьомого доповнити двома абзацами такого змісту: «вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор — реєстратор розрахункових операцій, призначений для забезпечення реалізації фіскальних функцій у складі програмно-технічного комплексу самообслуговування, автоматів з продажу товарів (послуг) тощо; програмно-технічний комплекс самообслуговування — у значенні, наведеному в Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». У зв’язку з цим абзаци восьмий — двадцять сьомий вважати відповідно абзацами десятим — двадцять дев’ятим; абзац п’ятнадцятий викласти в такій редакції: «постачальник — суб’єкт господарювання, який є виробником або за договором з виробником організовує продаж, передачу в оренду, лізинг, технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій»; б) у статті 3: у пункті 9 слова «і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій» виключити; пункт 12 викласти в такій редакції: «12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість»; пункт 13 доповнити реченням такого змісту: «Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість»; пункт 14 викласти в такій редакції: «14) вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»; доповнити пунктом 16 такого змісту: «16) у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків»; в) пункт 8 статті 4 викласти в такій редакції: «8) проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»; г) у частині першій статті 5 слова і цифри «але не більше 72 годин (7 робочих днів)» замінити словами і цифрою «не більше 7 робочих днів»; ґ) статтю 6 виключити; д) пункт 2 статті 9 викласти в такій редакції: «2) при виконанні банківських операцій, крім: операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів»; е) статтю 12 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту: «Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не повинен бути меншим семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій». У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою; є) у статті 13: частину другу виключити; у частині четвертій слова «власні» та «власних» виключити; ж) у статті 14: пункт 1 доповнити словами «затвердженого Кабінетом Міністрів України»; у пункті 2 цифри і слово «72 годин» замінити цифрою і словами «7 робочих днів»; доповнити пунктом 4 такого змісту: «4) у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій»; з) у статті 17: у пункті 1: в абзаці першому слова «невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня» замінити словами «невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня»; в абзаці третьому слова «вчинене вдруге» замінити словами «за кожне наступне вчинене порушення»; абзац четвертий виключити; пункт 4 виключити; у пункті 5 слова «або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років» виключити; и) доповнити статтею 17¹ такого змісту: «Стаття 17¹. За порушення вимог цього Закону до центрів сервісного обслуговування, що забезпечують гарантійний ремонт реєстраторів розрахункових операцій, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки суб’єктів господарювання відповідно до Податкового кодексу України, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій у строки, встановлені цим Законом, та невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб’єкта господарювання резервного реєстратора розрахункових операцій — у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року»; і) статтю 20 доповнити реченням такого змісту: «Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість»; ї) пункт 9 розділу II «Прикінцеві положення» викласти в такій редакції: «9. Тимчасово звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону: суб’єкти господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) — до 1 липня 2015 року. При цьому санкції за порушення вимог цього Закону у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб’єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання реєстраторів розрахункових операцій, включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, і ввели в експлуатацію такі реєстратори в порядку, встановленому цим Законом, до 1 січня 2016 року; суб’єкти господарювання при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування — до 1 січня 2016 року»; 2) у Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 29, ст. 137; 2013 р., N 37, ст. 488): а) пункт 1.32² статті 1 доповнити абзацом другим такого змісту: «Програмно-технічний комплекс самообслуговування — пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира)»; б) абзац перший пункту 15.3 статті 15 доповнити словами «для використання на території України»; в) пункт 24.7 статті 24 доповнити абзацом п’ятим такого змісту: «забезпечити надання щомісячно та на вимогу контролюючих органів інформації про суми коштів, що стягуються у вигляді фіксованої суми або відсотка за здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічного комплексу самообслуговування».

3. Кабінету Міністрів України:

1) у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: розробити вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку операцій з приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування; розробити вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; 2) до 1 вересня 2015 року затвердити Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами — підприємцями) обсягу доходу відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України.

4. Національному банку України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.