Изменения в НКУ с 1 сентября 2015 — стоимостной критерий для основных средств, безнадежная задолженность, штрафы, проверки, налоговые консультации и многое другое

С 1 сентября 2015 года вступают в силу большие изменения в Налоговый кодекс (Закон №655). Обращаем внимание на следующие основные изменения.

1. Стоимостный предел для основных средств повышен с 2500 до 6000 грн (пункт 14.1.138 НКУ).

С 1 сентября 2015 года предприятия смогут относить к малоценным необоротным материальным активам (балансовый счет 112) активы стоимостью до 6 000 грн. (без учета НДС) и начислять на них амортизацию 100% или 50% в зависимости от выбранного метода амортизации. Объекты стоимостью свыше 2500 грн. и менее 6000 грн., которые ранее были включены в состав основных средств, продолжают учитываться как основные средства. Однако, обращаем внимания предприятию необходимо внести изменения в свою Учетную политику, в противном случае по нашему мнению предприятие не сможет воспользоваться данной нормой для целей бухучета, если в Учетной политике стоимостной критерий будет установлен на уровне 2 500 грн. Рекомендуется в бухучете установить тот же предел, как и в налоговом учете для исключения расхождений. Нет проблем сейчас у тех предприятий, у которых в учетной политике было указано «… в размере, установленном налоговым законодательством».

2. Изменены критерии признания задолженности безнадежной (пункт 14.1.11 НКУ).

• задолженность должна быть просрочена свыше 180 дней (в действующей редакции данное требование отсутствует), и размер совокупных требований кредитора по ней не должен превышать минимально установленного законодательством размера бесспорных требований кредитора для возбуждения производства по делу о банкротстве (в 2015г. – 365400грн.). . А для физлиц — задолженность, не превышающая 50% одной минзарплаты (в расчете за год), установленной на 1 января отчетного налогового года. (подпункт ґ)14.1.11 НКУ).

 

• В новой редакции нет требования относительно признания такой задолженности безнадежной, если меры, предусмотренные законодательством, которые были приняты кредитором, не привели к ее взысканию.

• безнадежной будет считаться просроченная задолженность физлизца или юрлица, не погашенная вследствие недостаточности имущества такого лица, при условии, что действия по принудительному взысканию имущества должника не привели к полному погашению задолженности (подпункт є)14.1.11 НКУ).Однако, поскольку в пункте 14.1.11 НКУ остался отдельный подпункт а), относящий к безнадежной задолженности, обязательства после истечения срока исковой давности. В связи с этим считаем, что по истечении срока исковой давности предприятие имеет право списать данную задолженность как в бухгалтерском так и в налоговом учете.

 

• Согласно предыдущей редакции данного подпункта безнадежной задолженностью считается задолженность по обязательствам, относительно которых истек срок исковой давности. Может сложиться впечатление, что с 01.09.2015г. при истечении срока исковой давности задолженность не считается для налоговых целей безнадежной.
• Введен новый признак безнадежной задолженности: задолженность субъектов хозяйствования, признанных банкротами в установленном законом порядке или прекращенных в качестве юридических лиц в связи с их ликвидацией. 
• Обобщим эти изменения и в отдельной таблице приведем наиболее распространенные случаи списания безнадежной задолженности в налоговом учете.

Причина списания задолженности	Необходимость принятия мер взыскания	Срок списания
1. Истечение срока исковой давности	нет необходимости	в периоде истечения срока давности
2. Задолженность суммой менее 365400 грн. (речь идет об общей сумме долга контрагента, связанной с просроченной операцией), которая просрочена более 180 дней	нет необходимости	в периоде наступления просрочки погашения задолженности свыше 180 дней.
3. Задолженность осталась непогашенной после принудительного взыскания имущества должника	должны приниматься меры по взысканию госисполнителем	В периоде получения и на основании информации госисполнителя о невозможности взыскать с должника имущество в полном размере.
4. контрагент признан банкротом или ликвидирован как юрлицо	нет необходимости	В периоде признания судом (дата судебного решения) о признании должника банкротом. Если юрлицо ликвидировалось не через процедуру банкротства, то в периоде осуществления госрегистратором записи о ликвидации юрлица.

 

3. Определены предприятия, которые освобождаются от штрафов до 01.01.2017 г. (пункт 35 НКУ).

Для предприятий с объемом доходов за предыдущий год менее 20 млн. грн. отменены штрафы, начисленные на сумму обязательства, которую они уплатят без обжалования налогового уведомления-решения в установленные сроки. Если вы сильно сомневаетесь, что удастся в суде доказать неправомерность действий налоговиков, то лучше уплатить доначисленное обязательство сразу. Штраф будут отменять в течение 10 дней со дня уплаты обязательства. Обращаем внимание, что после отмены штрафа, в дальнейшем предприятие не сможет обжаловать в суд уплаченное налоговое обязательство. Однако при повторном нарушении в течение года по одному и тому же налогу (сбору), освобождения от штрафов уже не будет, т.е. в дальнейшем нельзя допускать подобные нарушения. Но в тоже время, обжаловать в суд повторные доначисления налоговиков за подобные нарушения уже можно.

4. Начисление пени отсрочено на 90 дней (пункты 129.1 и 129.9 НКУ).

• при самостоятельном начислении предприятием суммы денежного обязательства (которое он не погасит в срок) пеню необходимо начислять по истечении 90 дней, следующих за последним днем предельного срока уплаты.

Напоминаем, что на сегодняшний день пеню начисляют, начиная с первого рабочего дня, следующего за последним днем предельного срока уплаты денежного обязательства.

• Пеня вообще не будет начисляться в случае самостоятельного исправления ошибок в отчетности в течение 90 календарных дней, следующих за последним днем предельного срока уплаты денежного обязательства.

В действующей редакции данная норма не предусмотрена.

5. Подача налоговой отчетности и дополнений к ней (пункты 49.5 и 46.4 НКУ). .

• направлять Налоговую декларацию по почте предприятие будет обязано не позднее, чем за пять дней до окончания предельного срока представления отчетности (сегодня — не позднее, чем за десять дней).
• предприятиям, для которых Кодексом установлена обязанность представления отчетности в электронной форме, подают приложение также в электронной форме.

Как мы знаем, Кодексом определено, что дополнения (дополнительные данные, расшифровки, пояснения) к отчетности составляется в произвольной форме. Однако на сегодняшний день разработаны и утверждены жесткие шаблоны электронной отчетности и никаких произвольных электронных форм программа не принимает. Надеемся, что с ведением данной нормы закона, будут усовершенствованы программные обеспечения и пояснения к отчетности (другие дополнения) можно будет так же подавать в электронном виде.

6. Предоставление налоговых консультаций.

• обобщающие налоговые консультации будет предоставлять Минфин, которые будут утверждаться приказом и обнародоваться также на официальном веб-сайте Минфина, в течение 5 календарных дней с даты утверждения (пункт 52.6 НКУ).
• предоставлять письменные консультации (либо в электронной форме) налогоплательщикам могут лишь ГФС Украины и областного уровня. Все консультации будут обнародовать на их официальных веб-сайтах в течение 10 календарных после дня их предоставления без указания наименования предприятия и его налогового адреса (пункт 52.4 НКУ).
• Налоговикам низшего уровня (местные налоговые) могут давать только устные консультации.

• Налоговиков обязали в письменной (электронной) консультации давать описание вопросов и делать вывод по вопросам практического использования отдельных норм налогового законодательства (пункт 52.3 НКУ).

Надеемся, что теперь в письменных консультациях налоговиков будут не общие фразы ссылками на законодательство, а конкретные ответы на задаваемые вопросы предприятием.

• Предприятия теперь смогут обжаловать в суде не только полученную индивидуальную налоговую консультацию, но и обобщающую консультацию.

Так же, Минфин или налоговый орган обязан в течение 30 календарных дней со дня вступления в законную силу судебного решения об отмене консультации предоставить предприятию обновленную, с учетом выводов суда (пункт 53.3 НКУ).

7. Относительно проведения проверок.

• Конкретизированы требования к содержанию приказа о проведении проверки, копия которого предъявляется предприятию. Теперь предприятие будет видеть, с какой целью проводится проверка, и есть ли для нее законные основания (пункт 81.1 НКУ).

 

• Так же, обращаем внимание, что в случае недопуска налоговиков к фактической проверке, при наличии законных оснований для ее проведения, к предприятию смогут теперь применить административный арест имущества (пункт 94.2.3 НКУ)..
• Следует отметить, что на данный момент Кодекс предусматривает применение таких мер только относительно недопуска к документальной проверке.

• При наличии письменного обращения предприятия вместо документальной невыездной проверки может проводиться документальная выездная проверка (пункт 79.5 НКУ)..

 

• 8. Налоговые уведомления – решения.

Кодексом расширен перечень случаев, когда предприятию направляются налоговые уведомления-решения (пункт 58.1 НКУ):

1. будут направлять их при установлении в результате проверки занижения (завышения) налогового кредита по НДС, заявленного в декларации по НДС.
2. также уточнили, что налоговые уведомления-решения должны направляться и при занижении (завышении) налоговых обязательств в налоговой декларации (если такой факт установлен в результате проверки).Так, к примеру, на практике встречались случаи, когда налоговики составляли акты проверок, в которых указывалось на «безтоварность» операций и как следствие на уклонение от налогов. Акты передавались в налоговую милицию для дальнейшего расследования. В таком случае предприятие не могло обжаловать выводы акта в административном порядке.
3. Указанная новация касается ситуаций, когда налоговики по результатам проверок вносили в свои информационные базы информацию о наличии нарушений или же изменяли задекларированные предприятием в декларациях показатели, однако не выписывали налоговые уведомления-решения, и, таким образом, лишали предприятия возможности обжаловать такие действия.

Так же, запрещено использовать акт проверки в качестве основания для выводов о взаимоотношениях предприятия с контрагентами, в случае если предприятию по результатам составления акта не вручено налоговое уведомление-решение (пункт 86.7 НКУ).

9. Постановки на учет нерезидента в случае получения им имущественных прав на недвижимость или землю в Украине, которые подлежат налогообложению (пункт 64.5 НКУ).

На законодательном уровне урегулирован вопрос постановки на учет в налоговой нерезидента в случаи, когда способ и цели получения имущества (недвижимости, земли) не требуют создания обособленного подразделения (постоянного представительства) нерезидента в Украине. Данного нерезидента возьмут на учет в налоговой по местонахождению соответствующего объекта (если объекты расположены на разных административных территориях, то необходимо стать на учет во всех соответствующих налоговых органах) после представления им документов определенных пунктом 64.5 НКУ. Теперь, для нерезидентов, не имеющих представительства на Украине, и владеющих недвижимостью, которую сдают в аренду, снимается проблема с постановкой на учет в налоговом органе для уплаты налога на недвижимость и налога на землю. Ранее нерезидентов заставляли открывать для этих целей представительство или передавать недвижимость в управление резиденту. С 1 сентября нерезидент становится на учет в налоговый орган, представляя стандартный перечень документов, указанных в п.64.5 НКУ, среди которых уже нет документального подтверждения того, что способ и цели получения имущества не требуют создания такой компанией представительства в Украине и владения таким имуществом иностранной компанией является временным с последующим отчуждением. Нужно только кроме всего прочего, указать данные о своем представителе, которым может быть любое физлицо.   Закон опубликован 12 августа 2015г. в газете «Голос Украины» №147 и в общей своей части вступит в силу с 1 сентября 2015г.

Аудитор Сергей Гонтаровский

 

Закон України

«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків»

Верховна Рада України постановляє: I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:

1. У пункті 14.1статті 14:

1) у підпункті 14.1.11: підпункти «ґ» і «є» викласти в такій редакції: «ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб — заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб)»; «є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості»; доповнити підпунктом «з» такого змісту: «з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією»; 2) у підпункті 14.1.138 цифри «2500» замінити цифрами «6000»; 3) підпункт 14.1.173 викласти в такій редакції: «14.1.173. узагальнююча письмова податкова консультація — оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків».

2. Абзац другийпункту 46.4 статті 46 доповнити реченням такого змісту: «Платник податків, для якого цим Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі».
3. У підпункті 48.5.2пункту 48.5 статті 48 слово «законним» виключити.
4. У пункті 49.5статті 49 слово «десять» замінити словом «п’ять».
5. У статті 52:

1) пункт 52.1 після слів «контролюючі органи надають» доповнити словом «їм»; 2) пункт 52.3 доповнити реченням такого змісту: «Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов’язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства»; 3) пункт 52.4 викласти в такій редакції: «52.4. Консультації, крім узагальнюючих, надаються: в усній формі — контролюючими органами; у письмовій або електронній формі — контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси»; 4) пункт 52.6 викласти в такій редакції: «52.6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на офіційному веб-сайті цього органу, протягом 5 календарних днів».

6. Пункт 53.3статті 53 викласти в такій редакції:

«53.3. Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію».

7. Підпункт 54.3.4пункту 54.3 статті 54 виключити.
8. У статті 58:

1) у пункті 58.1: абзац перший замінити чотирма абзацами такого змісту: «58.1. Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки». У зв’язку з цим абзаци другий — четвертий вважати відповідно абзацами п’ятим — сьомим; в абзаці п’ятому слова «вартість; посилання на норму цього Кодексу» замінити словами «вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу»; абзац шостий після слів «податкового зобов’язання» доповнити словами «(за наявності)»; 2) пункт 58.4 виключити.

9. Пункт 64.5статті 64 доповнити абзацами п’ятим — дев’ятим такого змісту:

«У разі отримання іноземною компанією або організацією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об’єкта після подання таких документів: заяви за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; копії витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою; нотаріально засвідченої копії правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України; дані про представника платника податку».

10. Статтю 79доповнити пунктом 79.5 такого змісту:

«79.5. За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка».

11. Абзац третійпункту 81.1 статті 81 викласти в такій редакції:

«копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці — адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу».

12. У статті 86:

1) абзац четвертий пункту 86.1 після слів «з висновками акта» доповнити словом «(довідки)», після слів «підписати такий акт» — словом «(довідку)», а після слів «з підписаним примірником акта» — словом «(довідки)»; 2) пункт 86.7 доповнити абзацом п’ятим такого змісту: «Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу»; 3) пункт 86.9 виключити.

13. Підпункт 94.2.3пункту 94.2 статті 94 викласти в такій редакції:

«94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу».

14. У статті 129:

1) підпункт «а» підпункту 129.1.1 пункту 129.1 викласти в такій редакції: «а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків — після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом»; 2) доповнити пунктом 129.9 такого змісту: «129.9. У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом».

15. Підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» доповнити пунктами 35 і 36 такого змісту:

«35. Тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.

36. У разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов’язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили».
37. Прикінцеві положення
38. Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім пункту 2цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
39. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк із дня набрання чинності цим пунктом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.   Президент України                                                  П.ПОРОШЕНКО м. Київ  17 липня 2015 року       № 655-VIII