Установлен порядок возложения ответственности за нарушения трудового законодательства (невыплата заработной платы, непредоставление уведомления о приеме нового работника, допуск к работе без заключения трудового договора, другие нарушения)

Данное Постановление КМУ №55 определяет механизм наложения на работодателей штрафов за нарушение законодательства о работе. Перечень эти санкций определен в статье 265 КЗОТ.

До принятия этого Постановления санкции по ст.265 КЗОТ не применялись, поскольку порядок наложения штрафов не был утвержден. Теперь у Государственной службы по вопросам труда (Гоструда) «руки развязаны» и уже возможно наложение санкций. Кроме того, 11 марта 2016 года вступил в силу приказ Минсоцполитики от 02.02.2016г. № 67, которым утверждена форма постановления о наложении указанных штрафов уполномоченными должностными лицами Государственной службы Украины по вопросам труда: председатель Гоструда, его заместители, начальники управлений и отделов Гоструда с заместителями, начальники территориальных органов Гоструда и их заместители (налоговики не могут налагать эти штрафы).

 

Какие же штрафные санкции возможны (речь идет о финансовых санкциях, а не административных)?

В частности предусмотрено, что юридические и физические лица — предприниматели, которые используют наемный труд, несут ответственность в виде штрафа (привязка к минимальной зарплате, установленной на момент выявления нарушения) в случае:

 

1) 30 минимальных зарплат за каждого работника, относительно которого совершены нарушения (при размере минимальной зарплаты 1378 грн — это 41340 грн.) за следующие нарушения:

а)         фактического допуска работника к работе без оформления трудового договора (приказа);

б)         оформление работника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы полное рабочее время;

в)        выплату заработной платы без начисления и уплаты ЕСВ и налогов;

г)         за не уведомление налоговиков о заключении трудового договора до начала работы (это мнение Государственной Инспекции Украины по вопросам труда изложено в письме от 03.08.2015г. N 1364/24/21/01/2298-15, хотя по нашему мнению за не уведомление санкция не должна превышать одну минимальную зарплату).

2) 10 минимальных зарплат за каждого работника, относительно которого совершены нарушения — (при размере минимальной зарплаты 1378 грн — это 13780 грн.) за несоблюдение минимальных государственных гарантий в оплате труда (например, за не оплату работы в ночное время, работу в выходной или праздничный день, за сверхурочную работу, за не проведение индексации зарплаты). Также под эту санкцию попадают нарушения прав и гарантий мобилизованных работников.

3) 3 минимальные зарплаты (при размере минимальной зарплаты 1378 грн — это 4134 грн.) за такие виды нарушений:

а)         нарушение установленных сроков выплаты заработной платы работникам, других выплат, предусмотренных законодательством о труде, более чем за один месяц,

б)         выплата их не в полном объеме.

4) 1 минимальная зарплата (1378 грн.) за нарушение других требований трудового законодательства. По нашему мнению, данный штраф мог бы налагаться, например, за не уведомление налоговиков о заключении трудового договора до начала работы, за отсутствие Правил внутреннего трудового распорядка, наличие которых предусмотрено ст.29 и ст.142 КЗОТ.

 

 

Следует обратить внимание, что кроме вышеуказанных финансовых санкций могут налагаться также и административные штрафы, в частности:

— от 8500 до 17000 грн за фактический допуск работника без трудового договора, допуск работника — иностранца к работе без разрешения;

— от 850 до 1700 грн. за нарушение прав и гарантий мобилизованных работников;

— от 510 до 1700 грн. за другие нарушения трудового законодательства.

В отличии от финансовых санкций административные штрафы налагаются на основании решения суда на должностных лиц предприятия. Основанием для решения суда является направленный в суд протокол постановления о наложении админштрафа, который выписывает инспектор по труду во время проверки работодателей.

 

Аудитор Сергей Гонтаровский

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 3 лютого 2016 р. № 55

Про внесення змін до постанови

Кабінету Міністрів України

від 17 липня 2013 р. № 509

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 “Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення” (Офіційний вісник України, 2013 р., № 60, ст. 2151) зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України                                            А. ЯЦЕНЮК

 

ЗМІНИ,

що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України

від 17 липня 2013 р. № 509

1. У постанові:

1) назву та постановляючу частину постанови після слів “законодавства про” доповнити словами “працю та”;

2) вступну частину після слова “до” доповнити словами і цифрами “частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та”.

2. У Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, затвердженому зазначеною постановою:

1) назву Порядку після слів “законодавства про” доповнити словами “працю та”;

2) пункт 1 викласти в такій редакції:

1. Цей Порядок визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою — сьомою статті 53 Закону України “Про зайнятість населення” (далі — штрафи).”;

3) пункт 2 доповнити абзацами такого змісту:

“Штрафи можуть бути накладені на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.”;

4) пункт 3 викласти в такій редакції:

“3. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі — справа).”;

5) пункт 11 викласти в такій редакції:

“11. Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:

у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п’ятою і шостою статті 53 Закону України “Про зайнятість населення”);

у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону);

органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Порядок взаємодії територіальних органів Держпраці та регіональних центрів зайнятості визначається Мінсоцполітики.”.

_____________________