По МНМА (малоценные необоротные материальные активы) в налоговом учете не возникают налоговые разницы по амортизации

Как известно, для целей расчета налога на прибыль бухгалтерский финрезультат корректируется на налоговые разницы в части амортизации необоротных активов. Как быть в этом случае с МНМА (малоценные необоротные материальные активы), по которым амортизация начисляется при передаче в эксплуатацию в размере 50% или 100%, нужно ли корректировать бухгалтерский финрезультат на амортизацию МНМА?

В конце 2015 года законодатели уже пытались урегулировать этот вопрос, путем изменений в НКУ, но этот проект не прошел.

Теперь налоговики письмом хотят внести ясность в данный вопрос, придя к следующем выводу:

поскольку МНМА не принадлежат к основным средствам, то налоговые разницы по таким активам у плательщика не возникают.

И хотя такая норма прямо в НКУ не прописана, но данный вывод, по нашему мнению, является справедливым в отношении проведения корректировок в части амортизации.

Напомним, что в налоговом учете к МНМА относятся активы стоимостью не большее 6000 гривен и сроком полезного использования больше одного года (кстати, в данном письме налоговики указали ошибочно «не більше одного року», хотя в п.14.1.138 НКУ нет таких слов).  Для того, чтобы в бухгалтерском учете применялся аналогичный критерий, рекомендуется указывать об этом в приказе об учетной политике предприятия.

Аудитор Сергей Гонтаровский

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 05.02.2016 р. N 2457/6/99-99-19-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо податкового обліку амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу (пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу).

Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів, а також їх відображення у фінансовій звітності, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі — П(с)БО 7), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92, відповідно до якого для визначення об’єкта основних засобів не застосовується вартісний критерій, передбачене групування основних засобів за класами відповідно до облікової політики підприємства та самостійне установлення вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

На відміну від правил бухгалтерського обліку, у податковому обліку до малоцінних необоротних матеріальних активів відносяться активи вартістю не більше 6000 гривень та строком корисного використання не більше одного року (до 01.09.2015 — 2500 гривень) (пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

З урахуванням п. 27 П(С)БО 7 амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100 відсотків його вартості.

Таким чином, оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 Кодексу, за такими активами у платника не виникають.

____________