Законопроект № 2534 об аудиторской деятельности
03 апреля 2015 года был зарегистрирован законопроект народного депутата Украины Кірша А.В. об аудиторской деятельности.
Проект закона разработан с целью адаптации законодательства Украины в сфере аудиту к общеевропейским нормам на основании требований директивы 2014/56/ЕС, Директивы 2006/43/ЄС и Регламента (ЕС) № 537/2014.
Но к сожалению под лозунгами адаптации под европейские требования проектом вводятся также административные ограничения, которых нет в Европе и которые не требуют данные Директивы ЕС.
В частности, вводятся ограничения в трудовые отношения, нарушающие КЗОТ и Конституцию:
«Керівник аудиторської фірми не може бути працівником в іншій аудиторській фірмі» (ст.9).
На каком основании вводится запрет работать еще по совместительству в другой аудиторской фирме?
«Обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу мають право проводити суб’єкти аудиторської діяльності, які відповідають таким вимогам:
1) за трудовим договором за основним місцем роботи в яких працює не менше трьох аудиторів» (ст.34).
Почему не может учитываться в составе этих трех аудиторов, аудитор работающий по совместительству?
Уважаемый Александр Викторович, было бы правильней и справедливее исключить такие нормы, ограничивающие трудовые отношения аудиторов.
Проект
вноситься народним депутатом України
О.В. Кіршем (посв. № 2534)
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про аудиторську діяльність
Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власників, користувачів фінансової звітності та інших зацікавлених осіб, а також підвищення довіри суспільства до фінансової звітності.
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
аудит фінансової звітності – аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів різних форм власності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законодавства України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або інших правил;
аудитор – фізична особа, яка має сертифікат, що визначає його кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю;
аудиторська діяльність – діяльність з надання аудиторських та сумісних з аудиторськими послуг, яка потребує спеціальних знань, вмінь і навиків щодо організаційного і науково-методичного забезпечення аудиту, практичного виконання аудиту та надання інших аудиторських і сумісних з аудиторськими послуг, яка здійснюється суб’єктами аудиторської діяльності, що включені до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності,
аудиторська мережа – це об’єднання суб’єктів аудиторської діяльності та/або аудиторів та аудиторських фірм третіх країн, спрямоване на співпрацю, розподіл прибутку або витрат, або має спільні власність, контроль чи керівництво, спільну політику та процедури контролю якості, спільну ділову стратегію, спільно використовує бренд або значну частку професійних ресурсів;
аудиторська фірма – юридична особа, створена відповідно до законодавства аудитором або шляхом об’єднання двох і більше аудиторів й інших засновників, яка здійснює виключно аудиторську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
аудиторські послуги – аудит та огляд фінансової звітності, інші послуги, що надаються відповідно до Міжнародних стандартів аудиту;
аудиторський звіт – офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), складений у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту, за результатами проведення аудиту фінансової звітності;
група – група юридичних осіб, що складається з материнської компанії та її дочірніх компаній;
ключовий партнер з аудиту – це:
аудитор, призначений суб’єктом аудиторської діяльності відповідальним за проведення аудиту фінансової звітності суб’єкта господарювання від імені такого суб’єкта, у випадку аудиту групи – аудитор, призначений суб’єктом аудиторської діяльності відповідальним за проведення аудиту консолідованої фінансової звітності групи, та аудитор, призначений відповідальним за проведення аудиту фінансової звітності дочірніх компаній;
аудитор, який підписує аудиторський звіт.
конфлікт інтересів аудитора — суперечність між особистими інтересами аудитора та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання аудитором його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення аудиторської діяльності;
Міжнародні стандарти аудиту – це сукупність професійних стандартів, що прийняті Міжнародною федерацією бухгалтерів та визначають правила надання аудиторських послуг і розкривають питання етики та контролю якості;
незалежність аудитора – дотримання вимог щодо незалежності мислення, яке дозволяє висловлення думки, не допускаючи будь-якого впливу на аудитора, який може піддати сумніву його професійне судження, даючи можливість аудитору діяти сумлінно на основі об’єктивності та професійного скептицизму, а також вимог щодо зовнішнього прояву незалежності, яке полягає в униканні аудитором фактів і обставин, які є настільки значущими, що можуть поставити під сумнів чесність, об’єктивність, або професійний скептицизм аудитора під час надання аудиторських послуг;
непрактикуюча в аудиті особа (непрактикуюча особа) — це фізична особа, яка припинила професійну діяльність щодо надання аудиторських послуг та протягом не менше трьох років не була посадовою особою органів управління аудиторської фірми, а також не пов’язана з будь-яким суб’єктом аудиторської діяльності відносинами власності або в інший спосіб, за винятком оплати праці в самоврядних органах аудиторів та професійній організації з наукового і методичного забезпечення аудиту;
об’єкт аудиту – суб’єкт господарювання фінансова звітність або консолідована фінансова звітність якого перевіряється суб’єктом аудиторської діяльності;
обов’язковий аудит фінансової звітності – аудит фінансової звітності суб’єктів господарювання, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити, або надати користувачам фінансову звітність разом з аудиторським звітом, що проводиться суб’єктами аудиторської діяльності на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
пов’язана особа суб’єкта аудиторської діяльності – будь-який суб’єкт господарювання, незалежно від організаційно-правової форми, пов’язаний з суб’єктом аудиторської діяльності спільною власністю, контролем та управлінням;
Реєстр аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (далі – Реєстр) – автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право на здійснення аудиторської діяльності на території України;
суб’єкт аудиторської діяльності – аудиторська фірма або аудитор, який здійснює аудиторську діяльність, як фізична особа – підприємець, або провадить незалежну професійну діяльність, що набули право на здійснення аудиторської діяльності на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом та включені до Реєстру;
сумісні послуги – послуги, які надаються суб’єктами аудиторської діяльності крім аудиторських послуг, зокрема послуги з оподаткування, консультативні та дорадчі послуги, які включають участь в управлінні або прийнятті рішень суб’єктом господарювання;
умовний гонорар – гонорар за виконання завдання з аудиту, розрахований на попередньо встановленій базі відносно результатів операції або результатів виконаної роботи. Гонорар не вважається умовним, якщо його було встановлено судом або Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
Визначення «суб’єкти суспільного інтересу», «мікропідприємство», «мале підприємство», «середнє підприємство», «велике підприємство», «міжнародні стандарти фінансової звітності», «національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку» вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Стаття 2. Сфера дії Закону
Положення цього Закону діють на території України і поширюються на усі господарюючі суб’єкти незалежно від форм власності та видів діяльності, органи державної влади і місцевого самоврядування, громадські та інші організації.
Дія цього Закону не поширюється на аудиторську діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення державного фінансового контролю, а також на діяльність з внутрішнього аудиту суб’єктів господарювання, органів державної влади і місцевого самоврядування.
Аудиторська діяльність не підміняє контрольно-ревізійні заходи, що здійснюються державними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
Державні органи та органи місцевого самоврядування в межах наданих повноважень мають право на умовах, визначених цим Законом, залучати аудиторів та аудиторські фірми до проведення перевірок підприємств, установ та організацій державної та комунальної власності.
Стаття 3. Нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності
Аудиторська діяльність регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та Міжнародними стандартами аудиту. Інші нормативно-правові акти приймаються в порядку та на умовах, визначених цим Законом.
У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 4. Аудиторська діяльність
Послуги з аудиту, огляду фінансової звітності, виконання інших завдань з надання впевненості можуть надаватися тільки суб’єктом аудиторської діяльності.
Суб’єкти аудиторської діяльності можуть надавати супутні послуги відповідно до Міжнародних стандартів аудиту.
Аудиторська діяльність має обмеження щодо сумісності з іншими видами діяльності.
Сумісними з аудиторськими послугами вважаються послуги з:
складання податкової звітності, консультування з питань оподаткування, митної справи, розрахунку обов’язкових зборів і платежів, представництва суб’єктів господарювання в спорах з зазначених питань;
консультування з питань управління, розробки організаційної структури, розробки і супроводження управлінських рішень;
ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності згідно договору;
розробка та впровадження процедур внутрішнього контролю, управління ризиками, а також інформаційних технологій у фінансовій сфері;
оціночні послуги, включаючи актуарні розрахунки;
послуги судової експертизи;
правові послуги, у тому числі ведення переговорів від імені суб’єктів господарювання, представництво інтересів у суді;
виконання функцій внутрішнього аудиту, фінансового контролера;
послуги, пов’язані із залученням фінансування, розподілом прибутку, розробкою інвестиційної стратегії;
супроводження емісії цінних паперів суб’єктів господарювання та укладання договорів розміщення цінних паперів;
послуги з кадрового забезпечення суб’єктів господарювання у сфері бухгалтерського обліку, оподаткування та фінансів.
Аудитори можуть займатися викладацькою та науковою роботою, підготовкою публікацій з отриманням відповідних гонорарів.
Стаття 5. Аудит
Аудит здійснюється суб’єктами аудиторської діяльності, яким надається повноваження на його проведення згідно цього Закону та договору із замовником аудиту.
Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих та інших суб’єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов’язковий аудит).
Стаття 6. Аудитор
Аудитор здійснює аудиторську діяльність у складі аудиторської фірми або одноосібно, як фізична особа – підприємець чи провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Аудитор який набув право на здійснення аудиторської діяльності включається до Реєстру. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю одноосібно лише після включення його до Реєстру як суб’єкта аудиторської діяльності.
Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими не сумісними з аудиторською діяльністю видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій, доходи від інших корпоративних прав, пасивні доходи.
Аудитором не може бути особа, яка має не погашену або не зняту судимість або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, а також особа, яка подала до Реєстру недостовірні відомості або приховала інформацію, яка має бути оприлюднення у цьому Реєстрі відповідно до цього Закону.
Аудитору забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Аудитор іноземної держави (аудитор з третьої країни) може здійснювати аудиторську діяльність на території України згідно міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, після його внесення в Реєстр в порядку, визначеному цим Законом.
Стаття 7. Зупинення чинності сертифіката
Аудитори, які працюють на постійній основі на підприємствах, установах і організаціях поза сферою аудиторської діяльності, за винятком навчальних і наукових закладів, зобов’язані протягом одного місяця з дня призначення на відповідну посаду письмово повідомити Всеукраїнську раду аудиторів щодо зупинення чинності сертифікату аудитора.
Особи, які зупинили чинність сертифіката, не мають права брати участь у роботі з’їзду аудиторів України в якості делегатів, а також обиратися до самоврядних органів і Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
Після звільнення з відповідної посади зазначені особи мають право звернутися до Аудиторської палати Україниз письмовою заявою щодо поновлення чинності сертифіката аудитора.
Якщо зупинення чинності сертифіката тривало не більше п’яти років, то його поновлення здійснюється автоматично. В протилежному випадку складається іспит з аудиту згідно програми, затвердженої Аудиторською палатою України. Виняток становлять особи, що не менше трьох років підряд перед поновленням чинності сертифіката аудитора виконували контрольно-ревізійні функції у сфері фінансово-господарської діяльності.
Інформація щодо осіб, які зупинили виконання повноважень аудитора, включається Аудиторською палатою України до Реєстру.
Стосовно осіб, які не повідомили або не надали своєчасно інформацію про зупинення чинності сертифіката у зв’язку з наведеними обставинами, застосовуються дисциплінарні стягнення.
Стаття 8. Непрактикуюча в аудиті особа
Особи, які набули статусу непрактикуючої особи, письмово повідомляють про це Всеукраїнську раду аудиторів протягом одного місяця з дня набуття такого статусу.
Про поновлення статусу практикуючого аудитора відповідна особа протягом одного місяця з дня поновлення такого статусу письмово інформує Всеукраїнську раду аудиторів.
Інформація щодо непрактикуючих осіб включається Аудиторською палатою України до відповідної бази даних і підлягає офіційному оприлюдненню.
Стосовно осіб, які неповідомили або не надали своєчасно інформацію про набуття статусу непрактикуючої особи або поновлення статусу практикуючого аудитора, застосовуються дисциплінарні стягнення.
Непрактикуючі особи мають право брати участь в роботі з’їзду аудиторів України з правом голосу, бути обраними до самоврядних органів та Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, а також виконувати інші функції згідно цього Закону.
Стаття 9. Аудиторська фірма
Аудиторська фірма повинна мати індивідуальну назву. Назва аудиторської фірми повинна містити, крім власної назви, інформацію про належність до аудиторської діяльності, а саме: «Аудиторська фірма «Назва».
Використання аудиторськими фірмами України назви інших аудиторських фірм, в тому числі зарубіжних, забороняється.
У своїх офіційних документах аудиторські фірми мають право зазначати про належність до саморегулівної організації аудиторів.
Аудиторські фірми можуть створюватися в будь-якій організаційно-правовій формі.
Загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.
Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює на постійній основі хоча б один аудитор і така фірма внесена до Реєстру.
Посадовою особою, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво аудиторською фірмою може бути тільки аудитор.
Керівник аудиторської фірми не може бути працівником в іншій аудиторській фірмі, або у аудитора, який здійснює аудиторську діяльність, як фізична особа – підприємець, або провадить незалежну професійну діяльність з аудиту.
Аудиторська фірма має право здійснювати сумісні з аудиторськими послугами види діяльності в порядку, визначеному Аудиторською палатою України.
Аудиторські фірми та аудитори, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально, мають право укладати договори щодо спільного проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг. Порядок укладання таких договорів визначається Аудиторською палатою України.
В аспекті цього Закону до аудиторської фірми прирівнюються аудитори, які в установленому порядку використовують найману працю інших аудиторів.
Аудиторські фірми іноземних держав (аудиторські фірми з третіх країн) можуть здійснювати аудиторську діяльність на території України згідно міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, після внесення їх в Реєстр в порядку, визначеному цим Законом.
Дозвіл на відкриття на території України представництв аудиторських фірм іноземних держав надається в установленому порядку за наявності позитивного висновку Аудиторської палати України.
Стаття 10. Міжнародні стандарти аудиту
Суб’єкти аудиторської діяльності надають аудиторські послуги відповідно до Міжнародних стандартів аудиту.
У порядку, визначеному цим Законом, застосовуються Міжнародні стандарти аудиту, оприлюднені в мережі Інтернет державною мовою.
Суттєвість інформації фінансової звітності з метою її аудиту визначається відповідно до Міжнародних стандартів аудиту з урахуванням концептуальної основи, яка використовується при складанні цієї звітності.
Стаття 11. Аудиторський звіт та інші офіційні документи
Аудиторський звіт передбачає надання впевненості користувачам шляхом висловлення незалежної думки аудитора про достовірність в усіх суттєвих аспектах фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності та її відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або інших правил.
Аудиторський звіт підписує аудитор, який здійснює аудиторську діяльність, як фізична особа – підприємець, або провадить незалежну професійну діяльність у разі проведення ним аудиту одноосібно, або як мінімум ключовий партнер у разі проведення аудиту аудиторською фірмою. У разі одночасного залучення декількох суб’єктів аудиторської діяльності, аудиторський звіт підписується всіма аудиторами, а від аудиторської фірми як мінімум ключовими партнерами. Особа яка підписала аудиторський звіт зазначає дату підписання.
В аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту, що найменше, має наводитись наступна інформація:
повне найменування суб’єкта господарювання; склад фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності, звітний період та дата на яку вона складена; зазначається відповідно до яких стандартів складено фінансову звітність або консолідовану фінансову звітність (міжнародних стандартів фінансової звітності або національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку);
твердження про застосування Міжнародних стандартів аудиту;
пояснення щодо обсягу аудиту та властивих для аудиту обмежень;
твердження щодо незалежності аудитора (аудиторської фірми);
чітко висловлена думка аудитора немодифікована (безумовно-позитивна) або модифікована (умовно-позитивна), або негативна про те, чи розкриває фінансова звітність або консолідована фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах достовірно та об’єктивно фінансову інформацію згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та відповідає вимогам законодавства;
або надана відмова від висловлення думки;
окремі питання на яких суб’єкт аудиторської діяльності вважає за доцільне звернути увагу, але які не вплинули на висловлену немодифіковану думку аудитора;
висновок про узгодженість звіту про управління (консолідованого звіту про управління), який складається відповідно до законодавства, та з фінансовою звітністю (консолідованою фінансовою звітністю) за звітний період; про відповідність звіту про управління вимогам законодавства; про наявність суттєвих викривлень в звіті про управління та їх характер;
суттєву невизначеність, яка унеможливлює продовження діяльності об’єкта аудиту на безперервній основі у разі наявності такої невизначеності;
основні відомості про суб’єкта аудиторської діяльності, що провів аудит (повне найменування, місцезнаходження, інформація про включення до Реєстру та твердження про відповідність критеріям до суб’єктів, які мають право проводити обов’язковий аудит).
В аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту суб’єкта суспільного інтересу додатково до інформації, зазначеній у частині 3 цієї статті, має наводитись наступна інформація:
найменування органу який призначив суб’єкта аудиторської діяльності на проведення обов’язкового аудиту;
дату призначення суб’єкта аудиторської діяльності та загальну тривалість аудиторського завдання без перерв з урахуванням продовження повноважень, які мали місце, та повторних призначень;
аудиторські оцінки в підтвердження аудиторської думки, що зокрема включають:
опис та оцінку значних ризиків суттєвого викривлення інформації у фінансовій звітності (консолідовані фінансовій звітності), яка перевіряється, зокрема внаслідок шахрайства;
чітке посилання на відповідну статтю або інше розкриття інформації у фінансовій звітності (консолідовані фінансовій звітності) для кожного опису та оцінки ризику суттєвого викривлення інформації у звітності, яка перевіряється;
стислий опис заходів, що вжиті аудитором у відповідь на такі ризики;
якщо це прийнятно, основні застереження, викликані такими ризиками;
пояснення щодо результативності аудиту в частині виявлення порушень, зокрема, пов’язаних із шахрайством;
підтвердження, що аудиторський звіт узгоджено з додатковим звітом для аудиторського комітету або іншого органу з відповідними повноваженнями;
твердження про ненадання заборонених сумісних послуг та про незалежність ключового партнера та суб’єкта аудиторської діяльності від об’єкта аудиту при проведені аудиту;
інформацію про інші надані суб’єктом аудиторської діяльності об’єкту аудиту або контрольованим ним суб’єктам господарювання послуг, крім послуг з обов’язкового аудиту, що не розкрита у звіті про управління або у фінансовій звітності.
У разі проведення обов’язкового аудиту декількома суб’єктами аудиторської діяльності вони повинні дійти згоди щодо результатів обов’язкового аудиту і надати спільний аудиторський звіт. У разі не узгодження позицій кожен суб’єкт аудиторської діяльності повинен навести свою думку в окремому пункті аудиторського звіту із відповідним обґрунтуванням.
Аудиторська палата України може встановити додаткові вимоги до інформації, яка має обов’язково міститися у аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту.
Інші офіційні звіти суб’єкта аудиторської діяльності, які надаються за результатами виконання завдань з огляду фінансової звітності, інших завдань з надання впевненості, результатом яких є надання обґрунтованої оцінки предмета завдання складаються у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту.
Послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.
Аудиторський звіт аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або іншому суб’єкту України підлягає підтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Спростування висновків аудиторського звіту повністю або частково здійснюється за рішенням Дисциплінарного суду аудиторів України або іншого суду, який законодавством уповноважений розглядати такі справи.
За наявності нововиявлених обставин аудитор має право переглянути повністю або частково зроблені ним висновки в аудиторському звіті, про що безвідкладно повідомляє зацікавлених осіб, а у випадку обов’язкового проведення аудиту – Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. Нова редакція аудиторського звіту підлягає реєстрації протягом десяти днів у Реєстрі аудиторських звітів.
Стаття 12. Аудиторські докази
В якості доказів під час проведення аудиту та наданні інших аудиторських послуг аудитор може використовувати будь-яку належну і допустиму інформацію, яку аудитор вважає достатньою та прийнятною і яка свідчить про наявність або відсутність викривлень фінансової звітності.
Належною вважається інформація, яка має відношення до предмету аудиторської перевірки та надання інших аудиторських послуг, і, за своїм змістом, спроможна свідчити про стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності і бути аргументом в процесі оцінки стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності, встановлювати, обґрунтовувати чи спростовувати обставини щодо наявності або відсутності викривлень фінансової звітності.
Допустимою вважається інформація, яка отримана аудитором з дотриманням встановленого порядку від повноважного суб’єкта з відомого, перевіреного та не забороненого законодавством джерела.
Докази та офіційна оцінка фінансової інформації, отриманої аудитором на підставі аналізу вірогідних взаємозв’язків, не повинні ґрунтуватися на припущеннях.
Ніякі докази для аудитора не мають наперед встановленої сили.
Оцінка доказів аудитором здійснюється на основі внутрішнього переконання з дотриманням професійного скептицизму, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всієї інформації, яка може вказувати на можливі викривлення фінансової звітності внаслідок помилки або шахрайства, чи свідчити про достовірність, повноту і відповідність законодавству фінансової звітності.
Стаття 13. Професійна таємниця аудитора
Професійна таємниця аудитора включає будь-яку інформацію, отриману аудитором на засадах довіри від замовників та інших осіб, у зв’язку з виконанням ним своїх службових обов’язків.
Не становлять професійну таємницю інформація наступного змісту:
про укладання договору на проведення обов’язкового аудиту;
про розмір винагороди за аудиторські послуги;
оприлюднена замовником аудиту публічна фінансова звітність та інші відомості, що поширюються у відкритих та загальнодоступних джерелах.
Суб’єкти аудиторської діяльності зобов’язані здійснювати заходи щодо забезпечення конфіденційності інформації, яка становить професійну таємницю аудитора. Порядок здійснення таких заходів визначається Аудиторською палатою України.
Суб’єктам аудиторської діяльності забороняється передавати інформацію, яка містить професійну таємницю, іншим особам без попередньої письмової згоди замовника аудиторських послуг, за винятком випадків, визначених цим та іншими законами України.
Особи, які отримують доступ до професійної таємниці аудитора внаслідок здійснення функцій нагляду і контролю за аудиторською діяльністю, повинні дотримуватися вимог щодо конфіденційності використання відповідної інформації.
За неправомірне розголошення професійної таємниці аудитора винні особи притягаються до відповідальності в порядку, визначеному законодавством України.
Стаття 14. Професійне судження аудитора
Професійне судження аудитора – це належним чином обґрунтована думка з дотриманням професійного скептицизму у вигляді певного висновку стосовно достовірності, повноти і відповідності застосовному законодавству та іншим нормативно-правовим актам фінансової звітності і пов’язаних з нею документів.
Висновок аудитора в залежності від отриманих доказів може мати різний рівень впевненості по відношенню до предмету перевірки та процедури виконання завдання.
Вимоги щодо професійного судження аудитора і порядок його оформлення визначаються цим Законом, Міжнародними стандартами аудиту та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 15. Професійний скептицизм
При проведенні обов’язкового аудиту суб’єкти аудиторської діяльності повинні оцінювати бухгалтерські та інші документи з позиції професійного скептицизму.
Професійний скептицизм означає критичне ставлення з наявністю сумніву, настороженості і пильності до умов і обставин, а також аудиторських доказів, які свідчать про можливі перекручення в бухгалтерському обліку, обумовлені помилкою або шахрайством. Застосовуючи професійний скептицизм, аудитори повинні визнавати можливість існування суттєвого викривлення внаслідок шахрайства чи помилки і здійснювати аудит з метою їх виявлення.
Професійний скептицизм належить застосовувати незалежно від сумлінності керівництва об’єкту аудиту та інших посадових осіб, який було попередньо засвідчено аудиторам, особливо у випадках оцінки справедливої вартості, переоцінки активів, резервів та майбутніх грошових надходжень, які стосуються можливості суб’єкта продовжувати свою діяльність безперервно. Професійний скептицизм повинен застосовуватися і по відношенню до попередніх аудиторських звітів.
Стаття 16. Професійна етика аудитора
Професійна етика аудитора включає систему моральних принципів, норм і правил поведінки аудитора при виконанні ним своїх службових обов’язків.
Моральні принципи, норми і правила поведінки аудитора визначаються цим Законом, Міжнародними стандартами аудиту та Кодексом професійної етики, прийнятим Міжнародною федерацією бухгалтерів.
Аудитори зобов’язані при наданні аудиторських послуг забезпечити етичну професійну поведінку із дотриманням пріоритету суспільних інтересів, загальних норм моралі, принципів незалежності і об’єктивності, професійної компетентності, конфіденційності та професійної таємниці.
Кожен аудитор зобов’язаний вживати необхідних заходів щодо створення та підтримки довіри і поваги до своєї професії, захисту її моральних принципів від можливих посягань.
За порушення норм професійної етики до аудитора застосовуються дисциплінарні та інші стягнення в порядку, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 17. Незалежність аудиторів
Висновки аудитора повинні бути об’єктивними і неупередженими, вільними від будь-яких підозр щодо можливої особистої зацікавленості в наслідках фінансово-господарської діяльності об’єкта аудиту.
При проведенні аудиту та наданні інших аудиторських послуг аудитори зобов’язані дотримуватися незалежності та уникати обставин, що створюють загрозу їх незалежності. Перелік таких обставин визначається цим Законом, Міжнародними стандартами аудиту та Кодексом професійної етики аудитора.
Суб’єкт аудиторської діяльності, що здійснює аудит, повинен оцінити та задокументувати до укладання договору на проведення аудиту:
свою відповідність вимогам цієї статті та статті 44 цього Закону;
існуючі загрози її незалежності та вжиті застережні заходи для їх зменшення;
достатність компетентного персоналу, часу та ресурсів, необхідних для здійснення обов’язкового аудиту;
наявність відповідного ключового партнера та можливість його достатньої участі в обов’язковому аудиті;
свої висновки щодо чесності членів наглядових, адміністративних органів та органів управління об’єкта аудиту.
Суб’єкт аудиторської діяльності має право надавати аудиторські послуги з обов’язкового аудиту, огляду фінансової звітності та виконувати інші завдання з надання впевненості за умови, що такий суб’єкт аудиторської діяльності, його власники (засновники, учасники), посадові особи та працівники, незалежні від об’єкта аудиту, не приймали участь у підготовці та прийнятті управлінських рішень такого об’єкта. Вимога забезпечення незалежності поширюється на звітний період фінансової звітності, яка підлягає перевірці та період надання послуг з аудиту такої фінансової звітності.
Суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний вживати вичерпних заходів для забезпечення, під час надання послуг з аудиту, огляду фінансової звітності та виконання інших завдань з надання впевненості, незалежності, зокрема, недопущення конфлікту інтересів, а також впливу договірних або інших відносин, у яких бере участь такий суб’єкт аудиторської діяльності, аудиторська мережа, власники (засновники, учасники), посадові особи і працівники суб’єкта аудиторської діяльності, інші особи залучені до надання послуг з аудиту, огляду фінансової звітності та виконання інших завдань з надання впевненості, та пов’язані особи суб’єкта аудиторської діяльності.
Суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний утриматися від надання послуг з аудиту, огляду фінансової звітності та виконання інших завдань з надання впевненості, у разі загрози моральним принципам, майновим інтересам, захисту особистості та сімейних стосунків, примушення до вчинення певних дій внаслідок фінансових, особистих, договірних, трудових та інших відносин між суб’єктом аудиторської діяльності, його аудиторською мережею та іншою особою, здатною вплинути на результат аудиту, огляду фінансової звітності, інших завдань з надання впевненості, та об’єктом аудиту, внаслідок яких об’єктивна, раціональна та обізнана третя сторона, беручи до уваги застосовані запобіжні заходи, може дійти висновку, що незалежність суб’єкта аудиторської діяльності є сумнівною.
Забороняється надання послуг з аудиту, огляду фінансової звітності та виконання інших завдань з надання впевненості, якщо суб’єкт аудиторської діяльності, його ключові партнери з аудиту, його власники (засновники, учасники), посадові особи і працівники та інші особи, залученні до надання таких послуг, а також близькі родичі та члени сім’ї зазначених осіб:
є власниками фінансових інструментів емітованих об’єктом аудиту або суб’єктом господарювання, пов’язаного з ним спільною власністю, контролем та управлінням, окрім тих які належать їм опосередковано через інститути спільного інвестування;
приймають участь у операціях з фінансовими інструментами, емітованими, гарантованими або іншим чином підтримуваними об’єктом аудиту, окрім операцій в межах інститутів спільного інвестування;
перебували протягом періоду зазначеного у пункті 1 цієї статті у трудових, договірних або інших відносинах з об’єктом аудиту, які можуть призвести до конфлікту інтересів.
Суб’єкт аудиторської діяльності не має права вимагати або приймати гроші або не грошові дарунки від об’єкта аудиту або суб’єкта господарювання, пов’язаного з ним спільною власністю, контролем та управлінням, окрім випадків, коли об’єктивна, раціональна та поінформована третя сторона вважала б їхню цінність незначною.
У разі реорганізації об’єкта аудиту протягом звітного періоду, за який складена фінансова звітність, що підлягає перевірці, суб’єкт аудиторської діяльності має оцінити вплив цієї операції на його незалежність та переконатися у можливості проведення аудиту після дати реорганізації, у разі виявлення загроз незалежності, протягом трьох місяців вжити заходів з метою їх усунення, або відмовитися від надання послуг з аудиту фінансової звітності.
Аудитор, ключовий партнер з аудиту, посадові особи і працівники суб’єкта аудиторської діяльності та інші залучені особи, що брали участь у наданні послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, протягом щонайменше одного року, а у випадку обов’язкового аудиту фінансової звітності суб’єктів суспільного інтересу – протягом щонайменше двох років, після надання відповідних послуг не мають права:
обіймати керівні посади в органі управління об’єкта аудиту;
призначатися членом аудиторського комітету об’єкта аудиту, або, за відсутності такого комітету, членом органу, що виконує відповідні функції;
призначатися (бути обраним) членом адміністративного або наглядового органу об’єкта аудиту.
Замовникам аудиту, державним органам та іншим суб’єктам забороняється будь-яким чином впливати на висновки аудитора та спонукати його до порушення вимог щодо незалежності.
Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів суб’єкта аудиторської діяльності, які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам, акціонерам забороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів.
Суб’єкт аудиторської діяльності, що здійснює обов’язковий аудит суб’єкта суспільного інтересу, повинен щорічно підтверджувати письмово аудиторському комітету або іншому органу з відповідними повноваженнями цього суб’єкта, що вона є незалежною від такого суб’єкта.
Стаття 18. Відкритість та публічність аудиторських звітів
Аудиторські звіти щодо проведення обов’язкового аудиту є відкритими і кожен має право на ознайомлення і використання зазначених аудиторських звітів в порядку, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Аудиторські звіти за результатами обов’язкового аудиту публікуються в друкованих виданнях та поширюються в електронній формі з дотриманням вимог цього та інших законів.
Аудиторська палата України веде Реєстр аудиторських звітів у вигляді автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних носіїв аудиторських звітів.
Внесені до Реєстру аудиторські звіти є відкритими для цілодобового доступу, з наданням можливості їх пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування.
Будь-які обмеження права вільного користування Реєстром аудиторських звітів не допускаються, крім випадків, визначених законодавством.
Функціонування Реєстру аудиторських звітів забезпечується за рахунок коштів, що справляються у вигляді платежів за включення звітів до Реєстру. Порядок ведення Реєстру аудиторських звітів та розмір платежів визначається з’їздом аудиторів України і не може перевищувати п’яти відсотків мінімальної заробітної плати за включення одного звіту до Реєстру.
Стаття 19. Наукове та методичне забезпечення аудиторської діяльності
Наукове та методичне забезпечення аудиторської діяльності здійснює навчально-методичний центр (навчальний заклад) з наукового і методичного забезпечення аудиту, засновниками якого мають право виступати аудиторські фірми, професійні організації аудиторів, навчальні та наукові заклади.
Акредитація навчально-методичного центру (навчального закладу) з наукового і методичного забезпечення аудиту здійснюється Аудиторською палатою України за поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.
У навчально-методичному центрі (навчальному закладі) з наукового і методичного забезпечення аудиту на постійній основі повинні працювати не менше п’яти кандидатів або докторів наук, що мають понад п’ять років практичного досвіду роботи в якості аудитора.
Головними напрямками діяльності навчально-методичного центру (навчального закладу) є:
розробка науково-обґрунтованих методичних рекомендацій, проектів стандартів та нормативних актів з аудиту;
організація професійного навчання аудиторів згідно програм, затверджених Аудиторською палатою України;
роз’яснення нормативно-правових актів з аудиту, надання методичної допомоги у вивченні та належному застосуванні Міжнародних стандартів аудиту;
надання консультацій та експертних висновків з проблемних питань аудиторської діяльності;
створення інформаційного та програмного забезпечення аудиторської діяльності;
видання навчальної та методичної літератури з аудиту;
підготовка пропозицій щодо вдосконалення аудиторської діяльності та внесення їх на розгляд державним та самоврядним органам аудиторів.
У навчально-методичному центрі (навчальному закладі) з наукового і методичного забезпечення аудиту створюється Методологічна рада з провідних вчених та практикуючих аудиторів. Склад Методологічної ради затверджує Аудиторська палата України за поданням вищого керівного органу цього закладу.
Навчально-методичний центр (навчальний заклад) з наукового і методичного забезпечення аудиту на підставі укладених договорів виконує замовлення Аудиторської палати Українита інших суб’єктів стосовно наукового та методичного забезпечення аудиторської діяльності.
З питань організації професійного навчання аудиторів та проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів в аудитори навчально-методичний центр (навчальний заклад) з наукового і методичного забезпечення аудиту підзвітний і підконтрольний Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.
Розміри платежів щодо професійного навчання аудиторів та проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів в аудитори встановлює з’їзд аудиторів України або за його рішенням Аудиторська палата України за поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.
Кошторис з визначенням загальних обсягів доходів і видатків навчально-методичного центру (навчального закладу) з наукового і методичного забезпечення аудиту затверджує з’їзд аудиторів України. Надходження від перевищення доходів над видатками підлягають направленню на розвиток аудиторської діяльності.
Річна фінансова звітність навчально-методичного центру (навчального закладу) з наукового і методичного забезпечення аудиту підлягає аудиторській перевірці та оприлюдненню. Аудиторську фірму для перевірки річної фінансової звітності навчально-методичного центру (навчального закладу) з наукового і методичного забезпечення аудиту визначає Комітет з сертифікації та навчання аудиторів за результатами конкурсного відбору.
Про свою діяльність навчально-методичний центр (навчальний заклад) з наукового і методичного забезпечення аудиту систематично інформує аудиторів та громадськість.
Створення інших підприємств, установ та організацій з наукового і методичного забезпечення аудиту з ідентичними повноваженнями забороняється.
Стаття 20. Обов’язкове проведення аудиту
Проведення аудиту є обов’язковим для суб’єктів суспільного інтересу, публічно значимих суб’єктів господарської діяльності, великих підприємств та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законів України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком підприємств, установ, організацій, що повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів.
Публічно значимими є суб’єкти, фінансово-господарська діяльність яких впливає на інтереси широкого кола осіб.
Суспільно значимі суб’єкти зобов’язані проводити аудит в наступних випадках:
1) підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству і встановленим нормативам річної і консолідованої фінансової звітності;
2) перевірки фінансового стану засновників (крім фізичних осіб);
3) емісії цінних паперів та похідних цінних паперів, а також при отриманні ліцензії на ринку цінних паперів;
4) підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству звітності про отримання та використання коштів, отриманих як гранти або фінансова допомога від міжнародних організацій, державного або місцевого бюджетів, фізичних та юридичних осіб;
5) у випадках визнання суб’єктів суспільного інтересу, публічно значимих суб’єктів господарської діяльності банкрутом або припинення їх діяльності як юридичної особи.
Публічно значимі суб’єкти господарської діяльності, в тому числі неприбуткові та благодійні організації, зобов’язані проводити аудит річної і консолідованої фінансової звітності, якщо протягом останнього звітного року були перевищені два з трьох критеріїв: 1) величина активів еквівалентна 2 млн. євро; 2) виручка від продаж еквівалентна 3 млн. євро; 3) середня чисельність працюючих за звітний рік – 50 осіб.
Проведення аудиту є обов’язковим в інших випадках, передбачених законами України.
РОЗДІЛ II
РЕЄСТР АУДИТОРІВ ТА СУБ’ЄКТІВ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 21. Аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності
Всі аудитори, які отримали у встановленому законом порядку сертифікат аудитора, підлягають включенню до Реєстру.
Суб’єкти аудиторської діяльності можуть надавати аудиторські послуги лише після включення до Реєстру.
З дня отримання права на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг суб’єкти аудиторської діяльності несуть відповідальність за належне виконання своїх професійних обов’язків.
Суб’єкти аудиторської діяльності можуть бути позбавлені права на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг тільки на підставі рішення Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Дисциплінарного суду аудиторів України або рішення іншого повноважного суду.
Стаття 22. Порядок подання відомостей та ведення Реєстру
Реєстр ведеться Аудиторською палатою України у вигляді окремих розділів «Аудитори», «Аудиторські фірми», «Аудитори, які одноособово надають аудиторські послуги» та «Представництва зарубіжних аудиторських фірм».
Реєстр є публічним, оприлюднюється і підтримується в актуальному стані у мережі Інтернет на офіційній веб-сторінці Аудиторської палати України. Відомості, що містяться в Реєстрі, є відкритими і загальнодоступними з можливістю цілодобового вільного доступу та копіювання.
Номер реєстрації аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності є індивідуальним і не може надаватися іншим аудиторам і суб’єктам аудиторської діяльності.
У Реєстрі обов’язково містяться найменування та адреса Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та самоврядних органів Національної організації аудиторів України, яким делеговані відповідні повноваження.
Включення до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, здійснюється за заявницьким принципом на підставі поданих документів за особистим підписом аудитора або посадової особи, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво аудиторською фірмою, протягом десяти днів з дня їх надходження. Якщо документи подаються в електронному форматі, електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Якщо документи надсилаються поштовим відправленням, справжність підпису заявника у заяві повинна бути нотаріально засвідчена.
У заяві про включення до Реєстру повинна міститися декларація заявника про достовірність відомостей, які подаються для включення в Реєстр, та обізнаність з відповідальністю про подання недостовірних відомостей або приховування інформації, яка підлягає оприлюдненню у Реєстрі відповідно до цього Закону.
Документи, які подаються (надсилаються поштовим відправленням або електронним документом) для оприлюднення в Реєстрі, повинні бути викладені державною мовою.
Забороняється вимагати надання інформації, не передбаченої цим Законом. Підтвердні документи до відомостей, зазначених аудитором та суб’єктом аудиторської діяльності при їх внесенні до Реєстру не подаються, а зберігаються у аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності, і надаються у разі їх перевірки.
Повнота, достовірність та своєчасність подання відомостей до Реєстру перевіряється при проведенні перевірки системи контролю якості суб’єкта аудиторської діяльності
З метою ведення Реєстру дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
Забороняється будь-яким іншим суб’єктам, окрім Аудиторської палати України, створення та ведення реєстрів аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.
Розмір платежів за включення до Реєстру визначається з дотриманням вимог цього Закону Аудиторською палатою України в межах повноважень, наданих з’їздом аудиторів України.
Платежі за включення до Реєстру є складовою загального кошторису надходжень і витрат, який затверджується з’їздом аудиторів України.
Про включення до Реєстру надається відповідне свідоцтво. Строк дії свідоцтва необмежений.
Виключення аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності з Реєстру здійснюється за їх власною заявою, або за рішенням Дисциплінарного суду аудиторів України чи Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю у випадках, передбачених цим Законом, у разі смерті аудитора або скасування державної реєстрації суб’єкта аудиторської діяльності.
Порядок ведення Реєстру та баз даних у його складі визначається Аудиторською палатою України у відповідності до цього Закону.
Стаття 23. Порядок включення аудиторів до Реєстру
До Реєстру в розділ «Аудитори» вносяться такі відомості про аудитора:
прізвище, ім’я та по-батькові аудитора;
номер реєстрації в Реєстрі;
номер і дата видачі сертифіката аудитора, номер і дата прийняття рішення про видачу сертифіката аудитора;
номера реєстрації у публічних реєстрах аудиторів інших країн (за наявності) із зазначенням країни та найменування органу реєстрації;
контактна інформація аудитора (номера телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки за наявності);
інформація про зупинення або припинення чинності сертифіката аудитора;
найменування та реєстраційний номер суб’єктів аудиторської діяльності, у складі яких він здійснює аудиторську діяльність та контактна інформація (місцезнаходження, номера телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки);
належність до саморегулівної громадської професійної організації аудиторів.
Аудитор іноземної держави (аудитор з третьої країни) для включення до Реєстру повинен отримати подання Комітету з сертифікації та навчання аудиторів після складання відповідного кваліфікаційного іспиту.
Аудитор протягом одного місяця з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру, письмово повідомляє про такі зміни Всеукраїнську раду аудиторів, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення Дисциплінарного суду аудиторів України.
В розділі «Аудитори» формуються окремі бази даних про осіб, які зупинили повноваження аудиторів, непрактикуючих аудиторів, а також інша інформація, що має важливе значення для аудиторської діяльності.
За включення до розділу «Аудитори» Реєстру справляється плата в розмірі, що не перевищує однієї мінімальної заробітної плати.
Стаття 24. Порядок включення аудиторських фірм до Реєстру
До Реєстру в розділ «Аудиторські фірми» вносяться такі відомості:
1) найменування фірми, ідентифікаційний код згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, організаційно-правова форма;
2) номер і дата видачі свідоцтва про включення до Реєстру, номер і дата прийняття рішення про внесення до Реєстру;
3) місцезнаходження фірми, номери засобів зв’язку та веб-сторінки за наявності;
4) прізвище, ім’я та по-батькові керівника;
5) інформація про виключення з Реєстру;
6) номер і дата свідоцтва про відповідність системи контролю якості;
7) прізвища, ім’я, по-батькові, номер сертифікату всіх аудиторів, що працюють на фірмі;
8) належність до саморегулівної громадської професійної організації аудиторів;
9) інформація про власників фірми та членів керівного органу;
10) членство в мережі аудиторських фірм.
Аудиторська фірма протягом одного місяця з дня зміни відомостей, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру, письмово повідомляє про такі зміни Всеукраїнську раду аудиторів, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення Дисциплінарного суду аудиторів України.
У розділі «Аудиторські фірми» Реєстру формуються окремі бази даних про аудиторські фірми, які мають право проводити аудит суб’єктів суспільного інтересу, та про аудиторські фірми, яким надано право на проведення аудиту банків.
За включення до розділу «Аудиторські фірми» Реєстру справляється плата у розмірі не більше двох мінімальних заробітних плат.
Аудиторські фірми, які включені до Реєстру, сплачують щорічний внесок у розмірі пів відсотка від чистого річного доходу на рахунок Аудиторської палати України.
Стаття 25. Порядок включення аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, до Реєстру
До Реєстру в розділ «Аудитори, які одноособово надають аудиторські послуги» стосовно осіб, що виявили бажання одноособово надавати аудиторські послуги як самозайняті особи або як фізичні особи-підприємці, вносяться такі відомості:
1) прізвище, ім’я та по-батькові аудитора;
2) номер і дата видачі свідоцтва про включення до Реєстру, номер і дата прийняття рішення про внесення до Реєстру;
3) адреса робочого місця аудитора, контактна інформація (номера телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки за наявності);
4) інформація про зупинення або припинення права на заняття аудиторською діяльністю
5) номер і дата свідоцтва про відповідність системи контролю якості;
6) прізвища, ім’я, по-батькові, номер сертифікату всіх нанятих аудиторів.
Аудитор протягом одного місяця з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру стосовно аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, письмово повідомляє про такі зміни Всеукраїнську раду аудиторів, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення Дисциплінарного суду аудиторів України.
За включення до розділу «Аудитори, які одноособово надають аудиторські послуги» Реєстру справляється плата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Аудитори, що одноособово надають аудиторські послуги, сплачують щорічний внесок у розмірі пів відсотка від річного доходу на рахунок Аудиторської палати України.
Стаття 26. Порядок включення представництв іноземних аудиторських фірм до Реєстру
До розділу «Представництва іноземних аудиторських фірм» Реєстру вносяться такі відомості:
найменування іноземної аудиторської фірми, представництво якої відкрито в Україні, місцезнаходження головного офісу, номери засобів зв’язку;
номер і дата видачі свідоцтва про включення до Реєстру, номер і дата прийняття рішення про внесення до Реєстру;
місцезнаходження представництва, номери засобів зв’язку, веб-сторінка;
прізвище, ім’я та по-батькові керівника представництва;
інформація про виключення з Реєстру;
інші відомості, передбачені цим Законом.
Представництво або головна фірма протягом одного місяця з дня зміни відомостей, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру, письмово повідомляє про такі зміни Всеукраїнську раду аудиторів, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення Дисциплінарного суду аудиторів України.
За включення до розділу «Представництва іноземних аудиторських фірм» Реєстру справляється плата у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Представництва іноземних аудиторських фірм, які включені до Реєстру сплачують щорічний внесок у розмірі одного відсотка від річного доходу на рахунок Аудиторської палати України.
Представництва зарубіжних аудиторських фірм мають право надавати на території України аудиторські послуги, за винятком обов’язкового аудиту і за умови створення в Україні аудиторської фірми в якості резидента та виконання таких послуг аудиторами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Стаття 27. Реєстр професійних організацій аудиторів
Реєстр професійних організацій аудиторів ведеться Аудиторською палатою України.
До Реєстру професійних організацій аудиторів можуть бути включені організації, членами якої є виключно аудиторські фірми та аудитори, загальною чисельністю не менше ста осіб за умови дотримання наступних вимог:
1) не менш ніж дві третіх членів загального кількісного складу організації повинні здійснювати аудиторську діяльність у будь-якій формі;
2) наявність встановленої процедури контролю якості аудиторських послуг, які надаються членами організації;
3) структура і порядок діяльності організації відповідають чинному законодавству;
4) мають публічні статутні документи та реєстри членів;
5) складають необхідну фінансову звітність, бюджети та звіти про їх виконання.
Включення до Реєстру професійних організацій аудиторів здійснюється на підставі заяви, підписаної особою, яка згідно статутних документів організації має право підпису від імені організації, свідоцтва про реєстрацію громадського об’єднання, списку членів організації та відомостей про склад керівних органів.
Строк розгляду поданих документів не повинен перевищувати одного місяця. Включеним до Реєстру професійним організаціям аудиторів видається свідоцтво.
Порядок ведення Реєстру професійних організацій аудиторів визначається Аудиторською палатою України.
Включені до Реєстру професійних організацій аудиторів організації аудиторів можуть залучатися Аудиторською палатою України, іншими самоврядними органами до розробки методичних рекомендацій і стандартів аудиту, ведення безперервного навчання аудиторів та здійснення інших заходів щодо вдосконалення аудиторської діяльності.
РОЗДІЛ ІІІ
СЕРТИФІКАЦІЯ ТА ДОПУСК ДО ПРОФЕСІЇ АУДИТОРА
Стаття 28. Порядок сертифікації аудиторів
Аудитори в установленому порядку отримують єдиний Сертифікат аудитора. Строк чинності Сертифікату аудитора необмежений.
Сертифікація аудиторів проводиться Комітетом з сертифікації та навчання аудиторів з метою визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю.
Організаційне та методичне забезпечення сертифікації аудиторів здійснює навчально-методичний центр (навчальний заклад) з наукового і методичного забезпечення аудиту, який відповідає вимогам статті 19 цього Закону.
Порядок сертифікації аудиторів визначається Аудиторською палатою України відповідно до вимог нормативно-правових актів України та стандартів міжнародних організацій.
Членам Аудиторської палати України, інших самоврядних органів аудиторів забороняється брати безпосередню участь у підготовці до сертифікації кандидатів в аудитори, в тому числі здійснювати їх навчання та надавати консультативну допомогу.
Перелік дисциплін для проходження обов’язкового теоретичного навчання на академічному та професійному рівнях, програми іспитів та порядок їх складання розробляються навчально-методичним центром (навчальним закладом) з наукового і методичного забезпечення аудиту з урахуванням вимог нормативно-правових актів України та міжнародних стандартів освіти і за поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів затверджуються Аудиторською палатою України.
Перелік дисциплін встановлюється строком не менше ніж на п’ять років і може уточнюватися за рішенням з’їзду аудиторів України.
Розмір платежів за сертифікацію аудиторів визначається з’їздом аудиторів України за поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів. З’їзд аудиторів України може делегувати ці повноваження Аудиторській палаті України.
Професійну підготовку аудиторів, у тому числі обов’язкове підвищення їх кваліфікації, мають право здійснювати акредитовані Комітетом з сертифікації та навчання аудиторів викладачі.
Порядок акредитації викладачів затверджується Аудиторською палатою України за поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.
Аудитори, які на дату набрання чинності цим законом, мають чинний сертифікат аудитора України, отримують єдиний Сертифікат аудитора шляхом звернення до Аудиторської палати Українидля заміни чинного сертифіката.
Стаття 29. Умови допуску до кваліфікаційного іспиту кандидатів в аудитори
Право на отримання Сертифікату аудитора мають фізичні особи, що здобули повну вищу економічну або юридичну освіту, документ щодо якої визнається в Україні, набули досвіду роботи після здобуття вказаної освіти не менше трьох років підряд на посадах помічника (асистента) аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста та економіста або протягом зазначеного строку здійснювали наукову чи викладацьку діяльність з питань аудиту та успішно склали кваліфікаційний іспит.
Особа, яка виявила бажання стати аудитором та відповідає вимогам цього Закону, має право звернутися до Комітету з сертифікації та навчання аудиторів із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Аудиторською палатою України.
Комітет з сертифікації та навчання аудиторів перевіряє відповідність особи вимогам, установленим цим Законом. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати аудитором, і за наявності письмової згоди такої особи, Комітет з сертифікації та навчання аудиторів може звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань. Зазначені суб’єкти зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію. Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законодавством.
У разі ненадання особою, яка виявила бажання стати аудитором, письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.
Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Комітет з сертифікації та навчання аудиторів приймає рішення про допуск особи до кваліфікаційного іспиту або відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту, у рішенні обов’язково зазначаються причини такої відмови.
Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Аудиторської палати Україниабо до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Стаття 30. Кваліфікаційний іспит на отримання сертифікату аудитора
Кваліфікаційний іспит має на меті виявлення необхідного рівня теоретичних знань кандидата в аудитори, а також з’ясування його практичних навичок та умінь щодо застосування теоретичних знань.
Кваліфікаційний іспит складається з письмового тестування та усних іспитів. Більша частина кваліфікаційного іспиту складається у формі письмового тестування.
Тестування теоретичних знань повинно охоплювати щонайменше наступні дисципліни:
теорія та принципи бухгалтерського обліку;
міжнародні стандарти фінансової звітності;
фінансовий аналіз;
управлінський облік;
управління ризиками і внутрішній контроль;
аудит;
професіональна етика і незалежність;
цивільне, господарське та трудове право;
оподаткування;
економіка;
управління фінансами;
статистика;
інформаційні технології і комп’ютерні системи.
При визначенні необхідного рівня знань кандидатам в аудитори можуть бути зараховані знання з відповідних дисциплін, здобуті при отриманні академічної освіти в університеті чи прирівняному до нього навчальному закладі.
Лише іспит з аудиту, включаючи професійну етику та незалежність складають особи, які відповідають наступним умовам:
мають досвід роботи більше п’ятнадцяти років на посадах помічника (асистента) аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста чи економіста;
мають досвід роботи більше семи років помічника (асистента) аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста чи економіста і, крім того, пройшли стажування відповідно до статті 32 цього Закону;
успішно пройшли сертифікацію професійного бухгалтера, податкового консультанта, професійного аудитора у акредитованій Аудиторською палатою України професійній організації.
Аудитор іноземної держави (аудитор з третьої країни) складає українською мовою кваліфікаційний іспит лише з цивільного, господарського, трудового законодавства та оподаткування.
Проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється незалежною екзаменаційною комісією під наглядом Комітету з сертифікації та навчання аудиторів. До складу незалежної екзаменаційної комісії делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Аудиторської палати України та визнані в установленому цим Законом порядку професійних організацій аудиторів.
Порядок проведення кваліфікаційного іспиту мають право контролювати члени Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, повноважні особи професійних організацій аудиторів, без втручання в саму процедуру іспиту. Такі особи визначаються вищим керівним органом професійної організації аудиторів і підлягають акредитації в Комітеті з сертифікації та навчання аудиторів.
Програми іспитів з конкретних дисциплін, порядок їх складання та методика оцінювання розробляються навчально-методичним центром (навчальним закладом) з наукового і методичного забезпечення аудиту і за поданням Комітету з сертифікації і навчання аудиторів затверджуються Аудиторською палатою України. Плата за складання іспиту з конкретних дисциплін встановлюється з’їздом аудиторів України і не може бути більше ніж одна мінімальна заробітна плата за один іспит станом на початок відповідного року.
Іспити проводяться не рідше одного разу на шість місяців.
Кандидат в аудитори може складати протягом шести місяців іспити не більше як з трьох дисциплін.
Особі, яка склала іспит з конкретної дисципліни, протягом десяти днів з дня складання іспиту Комітет з сертифікації та навчання аудиторів безоплатно видає свідоцтво про складення іспиту.
Свідоцтво про складання іспиту з конкретної дисципліни дійсне протягом трьох років з дня складання іспиту.
Зразок свідоцтва про складання іспиту затверджується Аудиторською палатою України.
Особа, яка не склала іспит, може бути допущена до складання такого іспиту повторно не раніше, ніж через шість місяців.
Особа, яка не склала іспит повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніше, ніж через один рік.
Особа, яка не склала іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення Комітету з сертифікації та навчання аудиторів оскаржити його до Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або до суду.
Особі, яка склала у повному обсязі кваліфікаційні іспити, видається довідка встановленого зразка.
Стаття 31. Допуск до професії аудитора
Єдиний Сертифікат аудитора видається Комітетом з сертифікації та навчання аудиторів на підставі результатів сертифікації, стажування у базовій аудиторській фірмі протягом двох років та наявності у кандидата в аудитори хорошої репутації.
Надання аудиторській фірмі статусу базової здійснюється за рішенням Аудиторської палати Україниза поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.
У базовій аудиторській фірмі не повинно бути корпоративних та інших інтересів осіб, що є членами самоврядних органах аудиторів України.
Стаття 32. Стажування кандидатів в аудитори
Стажування кандидатів в аудитори полягає у перевірці готовності особи самостійно здійснювати аудиторську діяльність. Стажування здійснюється протягом двох років під керівництвом аудитора за направленням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.
Стажистом аудитора може бути особа, яка на день початку стажування має допуск до складання кваліфікаційних іспитів.
Стажування може здійснюватися як повний робочий день, так і у вільний від основної роботи час.
Керівником стажування може бути аудитор України, який має стаж аудиторської діяльності не менше п’яти років. В одного аудитора можуть проходити стажування не більше двох стажистів одночасно. Керівник стажування призначається з числа аудиторів, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному місті або регіоні.
Порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування розробляється навчально-методичним центром (навчальним закладом) з наукового і методичного забезпечення аудиту і за поданням Комітету з сертифікації і навчання аудиторів затверджуються Аудиторською палатою України.
За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.
Комітет з сертифікації та навчання аудиторів повинен оцінити результати стажування протягом тридцяти днів з дня отримання звіту.
За оцінкою результатів стажування Комітет з сертифікації та навчання аудиторів приймає рішення про видачу особі Сертифіката аудитора або продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.
Стажист аудитора та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом п’яти днів з дня його прийняття.
Рішення Комітету з сертифікації та навчання аудиторів про продовження стажування може бути оскаржено стажистом аудитора або керівником стажування протягом тридцяти днів з дня його отримання до Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або до суду.
Стаття 33. Безперервне навчання
Аудитори зобов’язані в установлені строки та згідно вимог, визначених рішенням Аудиторської палати України, приймати участь у відповідних програмах безперервного навчання з метою підтримання достатньо високого рівня теоретичних знань, професійних навиків та навичок.
Безперервне навчання аудиторів може здійснюватися у формі навчання за встановленою програмою, проведенні наукових досліджень з підготовкою методичних рекомендацій або публікацій, а також в інших формах, визначених Аудиторською палатою України.
Методичне забезпечення навчального процесу щодо обов’язкового безперервного навчання аудиторів здійснює навчально-методичний центр (навчальний заклад) з наукового і методичного забезпечення аудиту.
За поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів безперервне навчання аудиторів стосовно своїх членів може бути доручено за рішенням Аудиторської палати Українипрофесійним організаціям аудиторів на підставі договору з навчально-методичним центром (навчальним закладом) з наукового і методичного забезпечення аудиту.
До аудиторів, які не приймають участь в установленому порядку в безперервному навчанні застосовуються дисциплінарні стягнення, в тому числі припинення чинності Сертифікату аудитора, виключення з Реєстру та стягнення відповідних штрафних санкцій.
Розмір плати за обов’язкове безперервне навчання визначається з’їздом аудиторів України за поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів. З’їзд може делегувати ці повноваження Аудиторській палаті України.
РОЗДІЛ ІV
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ТА НАДАННЯ ІНШИХ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ
Стаття 34. Загальні умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
Аудитор має право одноосібно надавати аудиторські послуги тільки на підставі чинного сертифіката та включення до Реєстру.
Аудиторська фірма має право надавати аудиторські послуги за наявності в її складі хоча б одного аудитора, що має чинний сертифікат та включення до Реєстру.
Обов’язковий аудит мають право проводити суб’єкти аудиторської діяльності, які пройшли в установленому порядку зовнішню перевірку забезпечення контролю якості аудиторських послуг та відповідають вимогам, визначеним цим Законом.
Обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу мають право проводити суб’єкти аудиторської діяльності, які відповідають таким вимогам:
за трудовим договором за основним місцем роботи в яких працює не менше трьох аудиторів, один з яких має відповідне підтвердження кваліфікації фахівця з Міжнародних стандартів фінансової звітності. Порядок підтвердження такої кваліфікації визначається Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;
щодо яких є рішення про визнання таким, що пройшов перевірку забезпечення якості аудиторських послуг;
що уклали договір страхування професійної відповідальності перед третіми особами – замовниками аудиту;
які є публічними для суспільства через публікацію на власній веб-сторінці в мережі Інтернет звіту про прозорість.
Стосовно суб’єктів аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит за рішенням органу нагляду за суб’єктами суспільного інтересу або Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю можуть запроваджуватися додаткові обмеження щодо надання сумісних послуг.
Стаття 35. Замовники аудиту та інших аудиторських послуг
Замовниками аудиту та інших аудиторських послуг можуть бути користувачі фінансової звітності, які уповноважені на підставі законів України отримувати інформацію стосовно фінансово-господарської діяльності конкретних суб’єктів.
В межах повноважень, передбачених законодавством України, іншими нормативно-правовими актами, установчими документами або окремим рішеннями власників замовники аудиту мають право, з дотриманням принципу незалежності аудитора, вносити на його розгляд пропозиції щодо обсягів і напрямків аудиту та надання інших аудиторських послуг.
Стаття 36. Підстави проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
Аудит проводиться на підставі договору між суб’єктом аудиторської діяльності та замовником.
Послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до суб’єкта аудиторської діяльності.
В договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачається предмет перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін, а також інші умови договору, що визначаються Аудиторською палатою України.
Замовник має право вільного вибору суб’єкта аудиторської діяльності з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Стаття 37. Призначення суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту суб’єкта суспільного інтересу
Для вибору суб’єкта аудиторської діяльності та взаємодії з ними суб’єкти суспільного інтересу утворюють аудиторські комітети або інші органи з відповідною компетенцією з обізнаних в аудиті фахівців.
При проведенні обов’язкового аудиту суб’єкта суспільного інтересу суб’єкт аудиторської діяльності повинен призначатися вищим керівним органом об’єкта аудиту за поданням аудиторського комітету або іншого органу з відповідною компетенцією, у спосіб, який забезпечує незалежність аудитора або аудиторської фірми від виконавчого чи іншого органу управління.
При проведенні обов’язкового аудиту суб’єкти аудиторської діяльності призначаються за конкурсом. Суб’єкти суспільного інтересу, віднесені відповідно до законодавства до малих та середніх підприємств, можуть призначати суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту без проведення конкурсу.
Суб’єкти суспільного інтересу зобов’язані при виборі суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту підготовити конкурсну документацію, дотримуватися конкурсних процедур і не встановлювати штучних переваг для учасників. Конкурсна документація повинна дозволяти зрозуміти бізнес об’єкта аудиту, містити прозорі та недискримінаційні критерії відбору, які будуть використовуватися для оцінки пропозицій, а також описувати процедуру відбору, включаючи прямі переговори із зацікавленими учасниками тендеру.
Аудиторський комітет або інший орган з відповідною компетенцією повинен надати рекомендації вищому органу об’єкта аудиту щодо призначення суб’єкта аудиторської діяльності. Такі рекомендації повинні містити:
не менш ніж два варіанти вибору з вмотивованою преференцією щодо одного з них;
твердження про відсутність впливу на рішення аудиторського комітету або іншого органу з відповідною компетенцією третьої сторони або будь-яких додаткових умов.
Вищий керівний орган суб’єкта суспільного інтересу може призначити інший ніж запропонований аудиторським комітетом або іншим органом з відповідними повноваженнями суб’єкт аудиторської діяльності з тих, які брали участь у конкурсі. У цьому випадку в рішенні про призначення суб’єкта аудиторської діяльності повинен міститися детальний опис причин відмови від рекомендацій аудиторського комітету або іншого органу з відповідними повноваженнями.
Вищий керівний орган суб’єкта суспільного інтересу для підвищення якості аудиту може призначити більше ніж одного суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту за один і той же період.
Суб’єкти суспільного інтересу при призначенні суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту зобов’язані:
підготувати звіт щодо висновків за результатами відбору суб’єкта аудиторської діяльності. Звіт повинен бути затверджений аудиторським комітетом;
на запит Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю надати свідчення того, що процедура відбору виконувалася чесно.
Якщо суб’єкти аудиторської діяльності надають понад десять відсотків аудиторських послуг на ринку України, вони повинні отримати згоду на право участі в конкурсі щодо проведення обов’язкового аудиту від Антимонопольного комітету України та Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
Стаття 38. Обов’язки суб’єкта господарювання при проведенні аудиту та наданні інших аудиторських послуг
Посадові особи суб’єкта господарювання зобов’язані створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг, згідно вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Посадові особи суб’єкта господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.
Права та обов’язки аудитора (аудиторської фірми) і господарюючого суб’єкта при проведенні аудиту та надання інших аудиторських послуг визначаються в договорі відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Фінансова звітність суб’єкта господарювання, яка відповідно до Закону підлягає обов’язковому аудиту, після перевірки суб’єктом аудиторської діяльності повинна бути оприлюднена в установленому порядку.
Стаття 39. Звітність про результати обов’язкового аудиту
Виконання суб’єктом аудиторської діяльності договору оформлюється актом прийому-здачі аудиторського звіту, додаткового звіту або іншого офіційного документа.
Додатковий звіт з викладенням детальної інформації надається аудиторському комітету або іншому уповноваженому органу з відповідною компетенцією суб’єкта суспільного інтересу, що проходить обов’язковий аудит. Такий додатковий звіт повинен бути наданий зазначеним адресатам не пізніше ніж аудиторський звіт. Додатковий звіт аудиторському комітету або іншому уповноваженому органу суб’єкта суспільного інтересу, що проходить обов’язковий аудит, повинен пояснювати результати виконаного аудиту та щонайменше:
містити твердження про незалежність;
ідентифікувати кожного з ключових партнерів, який приймав участь в аудиті;
якщо це застосовне, вказувати на факт залучення зовнішніх експертів, інших аудиторів та аудиторських фірм та підтверджувати отримання суб’єктом аудиторської діяльності, що здійснює обов’язковий аудит, підтвердження незалежності залучених експертів та інших аудиторів та аудиторських фірм;
описувати характер, частоту та обсяг спілкування з аудиторським комітетом або іншим уповноваженим органом, який виконує аналогічні функції у суб’єкта суспільного інтересу, що проходить аудит, органом управління та адміністративним чи наглядовим органом такого суб’єкта, включно з датами зустрічей з такими органами;
містити обсяг та час аудиту;
описувати розподіл завдань між суб’єктами аудиторської діяльності у випадку призначення більше ніж одного суб’єкта аудиторської діяльності;
містити опис використаної методології, включаючи перелік статей балансу, які було безпосередньо перевірено, та перелік статей, які перевірялись на основі тестування системи та тестуванні дотримання вимог, включаючи пояснення будь-яких значних відхилень під час оцінки системи та тестуванні дотримання вимог порівняно з попереднім роком, навіть якщо обов’язковий аудит в попередньому році виконувався іншим суб’єктом аудиторської діяльності;
розкривати кількісний рівень суттєвості, застосований під час виконання обов’язкового аудиту фінансових звітів в цілому, та, якщо це застосовне, рівень чи рівні суттєвості для конкретних класів операцій, залишків на рахунках чи розкриттів, та розкривати якісні фактори, які враховувались під час визначення рівню суттєвості;
описувати та пояснювати судження щодо подій або умов, ідентифікованих під час аудиту, які могли б поставити під значний сумнів здатність суб’єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, та чи мають такі події або умови суттєву невизначеність, а також надавати короткий виклад всіх гарантій, листів-поручництв та інших заходів, які брались до уваги під час оцінки здатності суб’єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі;
надавати інформацію про будь-які значні недоліки суб’єкта суспільного інтересу, що проходить аудит, або, у випадку консолідованих фінансових звітів, системи внутрішнього фінансового контролю материнського підприємства, та/або недоліки системи обліку. Для кожного значного недоліку додатковий звіт повинен вказувати, чи було цей конкретний недолік виправлено управлінським персоналом;
надавати інформацію про всі важливі випадки дійсного чи підозрюваного недотримання вимог законодавчих та нормативних актів або статуту суб’єкта суспільного інтересу, ідентифіковані під час аудиту, якщо вони вважаються доречними та дозволяють аудиторському комітету виконувати свої завдання;
надавати інформацію та оцінювати методи оцінки, застосовані для різних статей річних чи консолідованих фінансових звітів, включаючи вплив зміни цих методів;
у випадку обов’язкового аудиту консолідованих фінансових звітів – пояснювати обсяг консолідації та критерії виключення, застосовані суб’єктом суспільного інтересу, що проходить аудит, щодо суб’єктів господарювання, не включених в консолідацію, якщо такі є, та чи відповідають застосовані критерії концептуальній основі фінансової звітності;
якщо це застосовне, ідентифікувати будь-яку аудиторську роботу, виконану аудитором з третьої країни, аудитором, суб’єктом аудиторської діяльності третьої країни або аудиторської фірми стосовно обов’язкового аудиту консолідованих фінансових звітів, що не є членами тієї ж мережі, до якої належить аудитор консолідованих фінансових звітів;
вказувати, чи всі пояснення та документи, щодо яких робились запити, були надані суб’єктом суспільного інтересу, що проходить аудит;
надати інформацію з:
будь-яких значних перешкод, з якими довелось зіткнутись під час обов’язкового аудиту;
будь-яких важливих питань, що виникли під час обов’язкового аудиту та обговорювались чи були предметом листування з управлінським персоналом;
будь-яких інших питань, ідентифікованих під час обов’язкового аудиту, які на професійне судження аудитора є важливими для нагляду за процесом фінансової звітності.
У разі проведення обов’язкового аудиту декількома суб’єктами аудиторської діяльності, та коли між ними виникли незгоди щодо аудиторських процедур, правил обліку чи будь-яких інших питань стосовно проведення обов’язкового аудиту, в додатковому звіті аудиторському комітету повинні пояснюватись причини такої незгоди.
Додатковий звіт комітету з аудиту повинен бути підписаним та датованим. Додатковий звіт комітету з аудиту повинен підписувати як мінімум ключовий партнер та аудитори, які виконували обов’язковий аудит від імені суб’єкта аудиторської діяльності. У разі одночасного залучення декількох суб’єктів аудиторської діяльності, додатковий звіт підписується всіма ключовими партнерами та аудиторами, які виконували обов’язковий аудит від імені всіх задіяних суб’єктів аудиторської діяльності. Особа яка підписала аудиторський звіт, зазначає дату підписання.
На вимогу аудиторського комітету або іншого уповноваженого органу суб’єкта суспільного інтересу суб’єкт аудиторської діяльності повинен обговорити з цими органами ключові питання, зазначені в додатковому звіті.
Суб’єкти аудиторської діяльності повинні надавати додатковий звіт за результатами обов’язкового аудиту Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю під час здійснення процедур нагляду на їх запит.
Порядок оформлення офіційних документів за результатами проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України згідно вимог цього Закону, Міжнародних стандартів аудиту та інших нормативно-правових актів.
Стаття 40. Звіт органам нагляду за суб’єктами суспільного інтересу
Суб’єкти аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу зобов’язані негайно надати звіт органам нагляду за суб’єктами суспільного інтересу з інформацією стосовно такого суб’єкта, яка стала їм відома під час виконання обов’язкового аудиту та може стосуватися:
суттєвого порушення законодавчих та нормативних актів, які умов діяльності такого суб’єкту суспільного інтересу;
суттєвої загрози чи сумніву щодо можливості безперервного функціонування суб’єкту суспільного інтересу;
відмови від висловлення аудиторської думки щодо фінансових звітів або висловлення негативної думки.
Порядок оформлення та надання такого звіту встановлюється Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю за погодженням з органами нагляду за суб’єктами суспільного інтересу.
Стаття 41. Звіт про прозорість
Суб’єкти аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу, повинні протягом першого кварталу оприлюднювати на своєму веб-сторінці звіт про прозорість.
Звіт про прозорість повинен щонайменше містити:
опис правової структури та структури власності аудиторської фірми
якщо суб’єкти аудиторської діяльності є членом аудиторської мережі, до звіту включається наступна інформація:
опис мережі та правові й структурні схеми мережі,
прізвище, ім’я та по-батькові кожного аудитора (назва аудиторської фірми), що є членами такої мережі,
країни, в яких члени мережі визнані аудиторами (аудиторськими фірмами) або їх юридичні адреси;
загальний обсяг доходів членів аудиторської мережі, отриманих за аудит;
опис структури управління аудиторської фірми;
опис внутрішньої системи контролю якості аудиторської фірми та твердження органу управління аудиторської фірми щодо ефективності її функціонування;
інформацію про дату останньої зовнішньої перевірки системи контролю якості;
перелік суб’єктів суспільного інтересу, обов’язковий аудит яких виконувався;
інформацію про практику забезпечення незалежності, яка містить підтвердження виконання внутрішньої перевірки дотримання вимог незалежності;
інформацію щодо безперервного навчання аудиторів – працівників аудиторської фірми;
інформацію щодо принципів оплати праці партнерів в аудиторській фірмі;
опис політики стосовно ротації ключових партнерів з аудиту та персоналу;
фінансову інформацію суб’єкта аудиторської діяльності, в тому числі загальний обсяг наданих послуг, з нього гонорари за обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу, гонорари за обов’язковий аудит інших суб’єктів господарювання та гонорари за інші послуги.
Обсяги та порядок оприлюднення такої звітності визначається Аудиторською палатою України.
Стаття 42. Права аудиторів і аудиторських фірм
Аудитори і аудиторські фірми мають право:
самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих нормативів і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду;
отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмету перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб.
Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмету перевірки, зобов’язані надати їх на вимогу суб’єкта аудиторської діяльності. Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;
отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;
перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва господарюючого суб’єкта проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;
залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Стаття 43. Обов’язки аудиторів і аудиторських фірм
Аудитори і аудиторські фірми зобов’язані:
належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їх достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам;
повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час надання аудиторських послуг недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності;
зберігати в таємниці інформацію, отриману при наданні аудиторських послуг. Не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до умов договору та закону;
обмежувати свою діяльність наданням аудиторських та сумісних аудиторським послуг.
Стаття 44. Спеціальні вимоги до суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють аудит суб’єктів суспільного інтересу
Суб’єкт аудиторської діяльності, який здійснює обов’язковий аудит суб’єкта суспільного інтересу, або будь-який член аудиторської мережі, до якої належить такий суб’єкт аудиторської діяльності, не мають права надавати безпосередньо або опосередковано об’єкту аудита або його материнському чи контрольованим ним підприємствам будь-які із сумісних послуг, наведених у частині 4 статті 4:
протягом періоду між датою початку періоду, за який виконується аудит, та датою надання аудиторського звіту;
протягом року, що передує періоду, зазначеному в попередньому підпункті, для послуг, наведених в пункті 7 частини 4 статті 4.
Будь-які інші супутні та сумісні послуги, окрім наведених у частині 1 цієї статті, можуть надаватися суб’єктом аудиторської діяльності, який здійснює обов’язковий аудит суб’єкта суспільного інтересу, або будь-яким членом аудиторської мережі, до якої належить такий суб’єкт аудиторської діяльності, суб’єкту суспільного інтересу, що проходить обов’язковий аудит, або його материнському чи контрольованим ним підприємствам за умови згоди на це аудиторського комітету або іншого органу з відповідними повноваженнями такого суб’єкта після відповідної оцінки ним загроз незалежності суб’єкта аудиторської діяльності та застережних заходів, вжитих ним.
Якщо суб’єкт аудиторської діяльності, який здійснює обов’язковий аудит суб’єкта суспільного інтересу, надає такому суб’єкту супутні та сумісні послуги, окрім наведених у частині 1 цієї статті, протягом послідовно трьох або більше років, сукупний гонорар за ці послуги не може бути більш ніж 70% середньорічного за три останні послідовні роки отриманого таким суб’єктом аудиторської діяльності гонорару за обов’язковий аудит цього суб’єкта суспільного інтересу.
Гонорар за надання послуг обов’язкового аудиту суб’єктам суспільного інтересу не може бути умовним гонораром.
Якщо загальні гонорари, отримані суб’єктом аудиторської діяльності, який здійснює обов’язковий аудит суб’єкта суспільного інтересу, за кожний з трьох останніх послідовних років складають більше 15% його загального доходу від реалізації, такий суб’єкт аудиторської діяльності повиннен письмово повідомити про цей факт, викликані ним загрози незалежності та вжиті застережні заходи для зменшення таких загроз аудиторський комітет або інший орган з відповідними повноваженнями суб’єкта суспільного інтересу.
Якщо протягом четвертого послідовного року загальні гонорари, отримані суб’єктом аудиторської діяльності, який здійснює обов’язковий аудит суб’єкта суспільного інтересу, продовжують перевищувати 15% його загального доходу від реалізації, аудиторський комітет або інший орган з відповідними повноваженнями суб’єкта суспільного інтересу може прийняти рішення щодо не можливості продовження надання послуг з обов’язкового аудиту таким суб’єктом аудиторської діяльності для цього суб’єкта суспільного інтересу або дозволити таке продовження не більше ніж на один рік після закінчення четвертого послідовного року.
Тривалість надання послуг з обов’язкового аудиту суб’єктом аудиторської діяльності одному суб’єкту суспільного нагляду не може перевищувати десяти послідовних років. Цей термін може бути продовжено виключно на підставі рекомендації аудиторського комітету або іншого органі з відповідними повноваженнями до двадцяти чотирьох років, якщо після закінчення десяти років в обов’язковому аудиті одночасно зайнято більше одного суб’єкта аудиторської діяльності, які за результатами обов’язкового аудиту надають об’єднаний аудиторський звіт.
Ключовий партнер суб’єкта аудиторської діяльності, який здійснює обов’язковий аудит суб’єкта суспільного інтересу, має право приймати участь в проведенні такого аудиту не більше ніж сім років від дати їх призначення. Участь ключового партнера в такому аудиті може бути відновлена не раніше ніж через три роки після її припинення.
При зміні суб’єкта аудиторської діяльності, який здійснює аудит суб’єкта суспільного інтересу попередній аудитор повинен на запит наступного аудитора надати доступ до додаткових звітів та будь-якої інформації, переданої органам нагляду за суб’єктами суспільного інтересу за всь період надання ним таких послуг.
Для цілей цієї статті:
тривалість надання послуг з обов’язкового аудиту повинна розраховуватися, починаючи з першого року, за який суб’єкт аудиторської діяльності здійснює такий аудит;
суб’єкт аудиторської діяльності включає також інші аудиторські фірми, придбані таким суб’єктом або приєднанні до нього шляхом реорганізації.
Стаття 45. Виконання аудиторами та аудиторськими фірмами функцій суб’єктів первинного фінансового моніторингу
Виконання аудиторами та аудиторськими фірмами функцій суб’єкта первинного фінансового моніторингу здійснюється в порядку, визначеному цим та іншими законами у випадках надання послуг з підготовки та здійснення правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості, управління активами клієнта, управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах, залучення коштів для утворення юридичних осіб.
Стосовно наведених вище правочинів аудитори та аудиторські фірми зобов’язані проводити ідентифікацію та вивчення клієнтів, реєструвати такого роду операції, надавати інформацію на запит спеціально уповноваженому органу з питань фінансового моніторингу та здійснювати інші заходи за умови отримання зазначеної інформації з оприлюдненої фінансової звітності, публічних документів та інших відкритих джерел.
Аудитори не повідомляють інших осіб, окрім замовника аудиту, про свої підозри щодо фінансових операцій, які стосуються фінансового моніторингу, якщо інформація становить предмет їх професійної таємниці.
Порядок виконання аудиторами та аудиторськими фірмами функцій суб’єкта первинного фінансового моніторингу визначається спеціально уповноваженим органом з питань фінансового моніторингу за погодженням з Аудиторською палатою України.
РОЗДІЛ V
КОНТРОЛЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ АУДИТУ ТА ІНШИХ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ
Стаття 46. Відповідальність за якісне проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
Аудит та інші аудиторські послуги вважаються якісними, якщо порядок їх виконання відповідає вимогам, встановленим цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та внутрішніми правилами саморегулівної організації аудиторів.
Аудиторський звіт та інші офіційні документи вважаються якісними, якщо в них викладена об’єктивна і незалежна думка аудитора стосовно достовірності, повноти та відповідності законодавству фінансової звітності, на підставі чого користувачі такої звітності та інші зацікавлені особи мають можливість достатньо впевнено приймати необхідні рішення.
Відповідальність за якісне проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг покладається на керівника аудиторської фірми, аудитора, який одноособово надає аудиторські послуги або на іншу особу, визначену в договорі.
Особа відповідальна за якісне проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг відповідно до встановленого порядку зобов’язана запроваджувати систему заходів щодо контролю якості у вигляді методик та процедур, які дозволяють забезпечити обґрунтовану впевненість у тому, що при проведенні аудиту та надані інших аудиторських послуг належним чином виконуються вимоги законодавства та нормативних актів.
Стаття 47. Система заходів щодо контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг
Система заходів щодо контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України відповідно до вимог законодавства та інших нормативно-правових актів шляхом встановлення порядку проведення внутрішнього та зовнішнього контролю якості.
Суб’єкти аудиторської діяльності зобов’язані кожні шість років, а суб’єкти аудиторської діяльності, які надають аудиторські послуги у вигляді обов’язкового аудиту суб’єктів суспільного інтересу, кожні три роки, проходити зовнішній контроль забезпечення якості з наданням для перевірки усієї необхідної документації.
Суб’єкти аудиторської діяльності зобов’язані брати участь в здійсненні зовнішнього контролю якості саморегулівною організацією аудиторів, в якій вони є членами.
Стаття 48. Внутрішній контроль забезпечення якості аудиту та інших аудиторських послуг
Методики і процедури внутрішнього контролю якості проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг запроваджуються суб’єктами аудиторської діяльності згідно законодавства, Міжнародних стандартів аудиту, нормативних актів, правил саморегулівної організації аудиторів.
Внутрішній контроль забезпечення якості повинен здійснюватися по кожному замовленню з аудиту та огляду фінансової звітності та виконання іншого завдання з надання впевненості з обов’язковим оформленням необхідної документації. Така перевірка та її результати повинні бути задокументовані.
Огляд контролю якості по кожному замовленню з аудиту та огляду фінансової звітності та виконання іншого завдання з надання впевненості виконується суб’єктом аудиторської діяльності до надання аудиторського звіту.
Огляд контролю якості виконується аудитором, який не приймав участь у проведенні аудиту та огляду фінансової звітності та виконанні іншого завдання з надання впевненості, щодо якого здійснюється перевірка, або незалежною відповідальною особою, залученою суб’єктом аудиторської діяльності для такої перевірки.
Види інших завдань, які підлягають внутрішньому контролю якості, визначаються суб’єктом аудиторської діяльності самостійно відповідно до створеної ним системи внутрішнього контролю.
Стаття 49. Зовнішній контроль забезпечення якості аудиторських послуг
Зовнішній контроль забезпечення якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності проводиться Комітетом з етики та контролю якості, з метою перевірки практичного запровадження системи заходів, що забезпечують дотримання суб’єктами аудиторської діяльності законодавства, Міжнародних стандартів аудиту, нормативних актів, вимог щодо незалежності аудитора та Кодексу професійної етики аудитора.
Зовнішній контроль забезпечення якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, що проводять обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу, здійснює Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю згідно цього Закону.
Типові програми перевірок контролю якості суб’єктів аудиторської діяльності, за винятком суб’єктів аудиторської діяльності, що проводять обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу, та порядок проведення таких перевірок затверджуються Аудиторською палатою України за поданням Комітету з етики та контролю якості.
Професійна організація аудиторів має право здійснювати зовнішній контроль забезпечення якості в аудиторських фірмах і щодо аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, за умови членства керівників аудиторських фірм та аудиторів в цій організації та її включення до Реєстру професійних організацій аудиторів.
Комітет з етики та контролю якості перевіряє ефективність контролю якості в аудиторських фірмах та щодо аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, якщо керівники аудиторських фірм та аудитори не є членом професійної організації аудиторів, а також у випадках розгляду скарг та з метою моніторингу виконання зовнішнього контролю якості професійними організаціями аудиторів.
Перевірку професійних організацій і Комітету з етики та контролю якості щодо належного виконання ними обов’язків з контролю якості проводить Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
Стаття 50. Порядок проведення зовнішніх перевірок забезпечення якості аудиторських послуг
Зовнішня перевірка забезпечення якості аудиторських послуг проводиться згідно плану на рік, який затверджується до 1 грудня попереднього року і оприлюднюється на офіційному сайті повноважного суб’єкта. Зміни до плану перевірки можуть вноситися тільки з ініціативи суб’єктів, що перевіряються.
Позапланові перевірки контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг проводяться за наявності скарги, рішення суду, звернення правоохоронних та контролюючих органів, а також у випадках банкрутства юридичних осіб, стосовно яких до банкрутства було надано немодифікований висновок за результатами обов’язкового аудиту річної фінансової звітності.
Функції контролерів мають право виконувати уповноважені контролери з досвідом аудиторської діяльності не менше 10 років, які атестовані в установленому порядку Комітетом з етики та контролю якості аудиторських послуг.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю може мати власних контролерів, які відповідають необхідним вимогам.
За наслідками проведення зовнішнього контролю якості складається відповідний висновок і видається свідоцтво встановленого зразка.
Порядок проведення зовнішніх перевірок якості аудиту та інших аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України, а стосовно суб’єктів аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу, – Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. Зовнішні перевірки забезпечення контролю якості повинні бути відповідними та пропорційними стосовно масштабу та складності суб’єкта аудиторської діяльності, який проходить перевірку.
Професійні організації аудиторів можуть встановлювати додаткові вимоги щодо контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг стосовно своїх членів.
Стаття 51. Моніторинг якості аудиту та інших аудиторських послуг
Моніторинг якості аудиторських послуг проводять Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та інші державні органи, яким надано такі повноваження законами України.
Моніторинг якості аудиторських послуг здійснюються шляхом систематичного аналізу оприлюднених аудиторських звітів та статистичної звітності суб’єктів аудиторської діяльності.
Якщо при проведенні моніторингу буде отримано обґрунтовану інформацію щодо можливого неякісного аудиту та надання інших аудиторських послуг, то на адресу суб’єкта аудиторської діяльності Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Комітетом з етики та контролю якості аудиторських послуг направляється письмовий запит з пропозицією надати офіційні пояснення в строк, що не перевищує одного місяця.
Про наявність обґрунтованої інформації щодо можливого неякісного аудиту та надання інших аудиторських послуг Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та інші повноважні суб’єкти повідомляють Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг.
З метою контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг за рішенням з’їзду аудиторів України Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг може запроваджувати статистичну звітність, яка дозволяє здійснювати моніторинг відповідності винагороди за надані послуги обсягу витраченого часу на їх якісне виконання.
Порядок проведення моніторингу якості аудиту та інших аудиторських послуг визначається Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, а з питань, віднесених до компетенції державних регуляторних органів, за їх погодженням.
РОЗДІЛ VI
ПРОФЕСІЙНЕ САМОВРЯДУВАННЯ АУДИТОРІВ
Стаття 52. Засади професійного самоврядування аудиторів
Професійне самоврядування аудиторів ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов’язковості виконання аудиторами рішень самоврядних органів, підзвітності, заборони втручання самоврядних органів у професійну діяльність аудиторів.
Брати участь у роботі самоврядних органів та бути обраними до їх складу можуть лише аудитори України.
Основними завданнями професійного самоврядування аудиторів є:
а) підтримання високого професійного рівня аудиторів;
б) забезпечення незалежності аудиторів при здійсненні аудиторської діяльності;
в) контроль за дотриманням аудиторами чинного законодавства, норм професійної етики та стандартів аудиту;
г) створення сприятливих умов для здійснення аудиторської діяльності;
д) забезпечення публічності та прозорості в аудиторській діяльності.
Професійне самоврядування аудиторів здійснюється Національною організацією аудиторів України в особі її самоврядних органів.
Стаття 53. Національна організація аудиторів України
Національна організація аудиторів України є саморегулівною структурою, яка функціонує на засадах професійної самоврядності і відповідно до повноважень, наданих цим Законом та іншими законами України, захищає і представляє інтереси аудиторів України в державних, громадських, міжнародних та інших організаціях.
Національна організація аудиторів України має право в установленому порядку набувати членства в міжнародних організаціях, безпосередньо та через свої самоврядні органи здійснювати заходи щодо гармонізації вітчизняних нормативно-правових актів з питань аудиту до європейських та міжнародних стандартів.
Аудитори набувають членства в Національній організації аудиторів України з дня отримання сертифікату аудитора.
Сертифікат аудитора є документом, що посвідчує членство в Національній організації аудиторів України і надає право на заняття аудиторською діяльністю в порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Як члени Національної організації, аудитори України несуть відповідні обов’язки і мають певні права.
Обов’язки аудиторів щодо участі в діяльності Національної організації аудиторів України:
сумлінно виконувати рішення самоврядних органів;
своєчасно та в повному обсязі сплачувати членські внески та інші обов’язкові платежі, рішення про сплату яких прийнято з’їздом аудиторів України;
брати активну участь в розгляді та вирішенні питань аудиторської діяльності;
дотримуватись етичних норм при здійсненні професійної діяльності;
піклуватися про збереження та розвиток надбань і традицій вітчизняного аудиту.
Права аудиторів щодо участі в діяльності Національної організації аудиторів України:
брати участь в роботі самоврядних органів в порядку та на умовах, визначених цим Законом та рішеннями з’їзду аудиторів України;
об’єднуватися в громадські організації на професійній основі;
вносити пропозиції щодо вдосконалення аудиторської діяльності ;
надавати благодійну допомогу на розвиток аудиторської діяльності;
з дотриманням етичних норм висловлювати критичні зауваження на адресу колег та інших осіб.
Аудитори не можуть використовувати свої права та здійснювати обов’язки на шкоду законним інтересам інших осіб.
За неналежне виконання обов’язків та неправомірне використання своїх прав до аудитора застосовуються дисциплінарні та інші стягнення.
Членські внески, добровільні пожертви та інші платежі від членів Національної організації аудиторів України надходять на рахунок Аудиторської палати України.
Стаття 54. Місцеві осередки Національної організації аудиторів України
Місцеві осередки Національної організації аудиторів України утворюються за рішенням з’їзду аудиторів України за наявності не менше двадцяти аудиторів у відповідному регіоні.
Повноваження місцевих осередків Національної організації аудиторів України та порядок їх діяльності визначається положенням, яке затверджує з’їзд аудиторів України.
Стаття 55. Структура Національної організації аудиторів України
Вищим керівним органом Національної організації аудиторів України є з’їзд аудиторів України.
Самоврядними органами Національної організації аудиторів України, які здійснюють окремі повноваження щодо регулювання та управління аудиторською діяльністю є Аудиторська палата України, Комітет з сертифікації та навчання аудиторів, Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг та навчально-методичний центр (навчальний заклад) з наукового і методичного забезпечення аудиту.
Самоврядні органи Національної організації аудиторів України не мають права делегувати повноваження, визначені цим Законом, іншим суб’єктам.
Національна організація аудиторів України делегує своїх членів для участі у роботі Дисциплінарного суду аудиторів України.
За рішенням з’їзду аудиторів України можуть утворюватися консультативно-дорадчі органи Національної організації аудиторів України без права втручання в діяльність зазначених самоврядних органів.
Національна організація аудиторів України може встановлювати нагороди і заохочення для своїх членів, а також мати свою емблему та символіку. Зміст та порядок використання емблеми і символіки визначається з’їздом аудиторів України.
Стаття 56. З’їзд аудиторів України
З’їзди можуть бути черговими та позачерговими. Чергові з’їзди проводяться в другому кварталі кожного року.
Конкретна дата проведення з’їзду визначається Аудиторською палатою України. Якщо до кінця другого кварталу поточного року Аудиторська палата України не визначить дату з’їзду, то його проведення мають право ініціювати професійні саморегулівні організації аудиторів або не менше ста аудиторів.
Делегатами з’їзду мають право обиратися аудитори, які на дату проведення з’їзду не зупинили повноваження аудитора.
До виключної компетенції з’їзду відносяться наступні питання:
обрання самоврядних органів;
делегування десяти аудиторів до Аудиторської палати України;
затвердження положення про Всеукраїнську раду аудиторів, положення про Комітет з сертифікації та навчання аудиторів, положення про Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг, положення про Дисциплінарний суд аудиторів;
затвердження планів роботи самоврядних органів та кошторисів на їх виконання;
визначення розміру членських внесків та інших обов’язкових платежів;
заслуховування звітів самоврядних органів та членів Аудиторської палати України;
припинення повноважень посадових осіб та інших членів самоврядних органів;
затвердження змісту та порядку використання емблеми і символіки Національної організації аудиторів України;
вступ до міжнародних та інших організацій, вихід з цих організацій.
З’їзд може взяти до розгляду інші питання, що мають важливе значення для аудиторської діяльності, за винятком тих питань, які цим Законом віднесені до компетенції інших самоврядних органів аудиторів України.
Рішення з’їзду аудиторів України приймаються шляхом голосування більшістю голосів делегатів, що беруть участь у з’їзді.
Порядок денний, дата, час та місце проведення чергового з’їзду визначаються організаційним комітетом за місяць до початку його роботи.
Організаційний комітет з проведення з’їзду аудиторів України (далі — Оргкомітет) утворюється за три місяці до його скликання в кількості десяти осіб, з яких п’ять представників делегуються Аудиторською палатою України, а п’ять представників – професійними організаціями аудиторів, пропорційно загальній чисельності членів таких організацій.
Прийняте рішення та інші матеріали щодо скликання з’їзду оприлюднюються в засобах масової інформації та на офіційному сайті Аудиторської палати України.
З’їзд вважається повноважним, якщо в ньому бере участь більше половини делегатів, обраних на регіональних зборах не менше як у двох третіх адміністративно-територіальних одиницях, визначених відповідним законодавством.
Графік проведення регіональних зборів аудиторів, дата, час та місце визначається Оргкомітетом за два місяці до дня його проведення.
Якщо на регіональних зборах присутні менше половини аудиторів від загальної чисельності, то обрання делегатів на з’їзд здійснюється із розрахунку один представник від десяти аудиторів, які фактично присутні на регіональних зборах. За наявності кворуму делегати обираються пропорційно загальній чисельності аудиторів в регіоні.
Порядок роботи з’їзду та інші процедурні питання визначаються Регламентом, який затверджується з’їздом.
Рішення з’їзду аудиторів України приймаються шляхом персонального голосування більшістю голосів делегатів, що беруть участь в роботі з’їзду, а з питань припинення повноважень посадових осіб чи відкликання делегованих осіб рішення приймаються двома третинами голосів делегатів, що беруть участь в роботі з’їзду.
Позачергові з’їзди можуть бути скликані Аудиторською палатою України, Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, а також на вимогу не менше ста аудиторів.
Стаття 57. Формування самоврядних органів аудиторів України
Самоврядні органи аудиторів формуються шляхом висунення для розгляду на з’їзді кандидатів як безпосередньо аудиторами, так і професійними організаціями аудиторів, внесеними до Реєстру професійних організацій аудиторів.
Кандидати від аудиторів висуваються із розрахунку один кандидат від ста аудиторів до одного самоврядного органу.
Делегування кандидатур від професійних організацій аудиторів здійснюється із розрахунку один кандидат від ста аудиторів до одного самоврядного органу.
Висунення кандидатів від аудиторів оформлюється підписним листом з визначенням осіб, що їх делегують. Висунення кандидатів від професійних організацій аудиторів оформлюється протоколом з’їзду цієї організації.
За відсутності пропозицій від аудиторів та професійних організацій аудиторів або за необхідності делегування додаткових кандидатур, їх висунення проводиться безпосередньо делегатами з’їзду.
Узагальнення пропозицій від аудиторів та професійних організацій покладається на Оргкомітет . За наслідками розгляду таких пропозицій складається протокол, зміст якого оголошується на з’їзді.
За рішенням з’їзду голосування може бути таємним або відкритим і проводиться окремо по кожному самоврядному органу аудиторів.
Строк повноважень членів самоврядних органів не може перевищувати п’яти років та двох строків підряд.
Стаття 58. Комітет з сертифікації та навчання аудиторів
Комітет з сертифікації та навчання аудиторів обирається з’їздом за поданням Оргкомітету у складі десяти осіб, які мають не менше п’яти років практичної діяльності в якості аудитора.
Члени Комітету з сертифікації та навчання аудиторів виконують свої обов’язки на громадських засадах. Голова Комітету з сертифікації та навчання аудиторів обирається з’їздом аудиторів України і за рішенням з’їзду може здійснювати свої повноваження на постійній основі.
До компетенції Комітету з сертифікації та навчання аудиторів відносяться наступні питання:
організація сертифікації та навчання аудиторів;
розробка та надання на затвердження Аудиторській палаті України проектів нормативно-правових актів з питань сертифікації та навчання аудитів;
затвердження за поданням навчально-методичного центру (навчального закладу) з наукового і методичного забезпечення аудиту складу кваліфікаційних комісій, графіків та планів навчання;
контроль порядку проведення професійного навчання та кваліфікаційних іспитів навчально-методичним центром (навчальним закладом) з наукового і методичного забезпечення аудиту;
акредитація викладачів, що мають намір проводити професійну підготовку аудиторів;
внесення на розгляд з’їзду аудиторів України пропозицій щодо розміру платежів за проходження професійного навчання аудиторів та складання кваліфікаційних іспитів кандидатами в аудитори.
Порядок роботи Комітету з сертифікації та навчання аудиторів визначається Положенням, яке затверджує з’їзд аудиторів України.
Фінансування діяльності Комітету з сертифікації та навчання аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України за рахунок надходжень у вигляді плати за складання кваліфікаційних іспитів та підвищення кваліфікації в обсягах згідно кошторису, затвердженого з’їздом аудиторів.
Стаття 59. Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг
Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг обирається з’їздом за поданням Оргкомітету у складі десяти осіб, які мають не менше п’яти років практичної діяльності в якості аудитора.
Члени Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг виконують свої обов’язки на громадських засадах. Голова Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг обирається з’їздом аудиторів України і за рішенням з’їзду може здійснювати свої повноваження на постійній основі.
До компетенції Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг відносяться наступні питання:
контроль за дотриманням норм професійної етики аудиторами і якісним виконанням аудиторських послуг;
розробка та надання на затвердження Аудиторській палаті України проектів нормативно-правових актів з питань етики та контролю якості аудиторських послуг;
атестація контролерів, уповноважених перевіряти якість надання аудиторських послуг;
затвердження планів і графіків проведення перевірок контролю якості аудиторських послуг;
здійснення дисциплінарних проваджень по фактах неналежного виконання аудиторами професійних обов’язків;
внесення на розгляд з’їзду аудиторів України пропозицій щодо розміру платежів за проходження перевірки контролю якості аудиторських послуг.
Порядок роботи Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг визначається Положенням, яке затверджує з’їзд аудиторів України.
Фінансування діяльності Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг здійснюється Аудиторською палатою України за рахунок надходжень у вигляді плати за проходження перевірки контролю якості аудиторських послуг згідно кошторису, затвердженого з’їздом аудиторів.
Стаття 60. Дисциплінарний суд аудиторів України
До Дисциплінарного суду аудиторів України делегуються за поданням Оргкомітету з’їздом п’ять осіб. Інші шість членів Дисциплінарного суду аудиторів України призначаються Комітетом з суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
Члени Дисциплінарного суду аудиторів України виконують свої обов’язки на громадських засадах.
Делеговані з’їздом члени Дисциплінарного суду аудиторів України не можуть бути обраними головою цього органу.
За неналежне виконання аудитором своїх професійних обов’язків Дисциплінарний суд аудиторів України в залежності від тяжкості правопорушення має право застосувати стягнення у вигляді попередження, догани, зупинення чинності сертифікату строком до одного року або анулювання сертифікату.
Підставами застосування наведених стягнень є матеріали дисциплінарних проваджень Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг, Дисциплінарної комісії відповідної професійної громадської організації аудиторів України.
Рішення Дисциплінарного суду аудиторів України перегляду не підлягають і можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Порядок роботи Дисциплінарного суду аудиторів України визначається Положенням, яке затверджує з’їзд аудиторів України.
Фінансування діяльності Дисциплінарного суду аудиторів України здійснюється за рахунок загальних надходжень до бюджету Аудиторської палати України в межах кошторису, затвердженого з’їздом аудиторів.
Стаття 61. Аудиторська палата України
Аудиторська палата України є юридичною особою і функціонує як некомерційна організація, що здійснює регуляторні, координаційні та представницькі функції від імені Національної організації аудиторів України.
Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи з дня її реєстрації в Міністерстві юстиції України на підставі Статуту, затвердженому з’їздом аудиторів України.
Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить десять осіб, яких делегує з’їзд аудиторів України за поданням Оргкомітету з числа фахівців, що мають не менше п’яти років практичної діяльності в якості аудитора.
Члени Аудиторської палати України виконують свої обов’язки на громадських засадах. Строк повноважень членів Аудиторської палати України не може перевищувати п’яти років два строки підряд.
Дострокове припинення повноважень членів Аудиторської палати України здійснюється з’їздом аудиторів України.
Стаття 62. Виконавчий комітет Аудиторської палати України
У складі Аудиторської палати України утворюється Виконавчий комітет з трьох членів Аудиторської палати України, включаючи Голову та двох його заступників.
Члени Виконавчого комітету Аудиторської палати України за рішенням з’їзду аудиторів України мають право працювати на постійній основі.
Керівництво Виконавчим комітетом Аудиторської палати України здійснює Голова Аудиторської палати України.
Виконавчий комітет Аудиторської палати України за її дорученням готує проекти документів на розгляд Аудиторської палати України, контролює виконання рішень Аудиторської палати України та здійснює інші повноваження, які не становлять виключну компетенцію Аудиторської палати України.
Рішення Виконавчого комітету Аудиторської палати України приймаються більшістю голосів від його загального складу і оформляються протоколом. При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував Голова Аудиторської палати України.
Стаття 63. Голова Аудиторської палати України
Голова Аудиторської палати України обирається за поданням Оргкомітету з’їздом аудиторів України шляхом таємного голосування. Голова Аудиторської палати України здійснює свої повноваження на постійній основі.
Строк повноважень Голови Аудиторської палати України не може перевищувати п’яти років та два строки підряд.
Голова Аудиторської палати України керує Виконавчим комітетом Аудиторської палати України, скликає засідання Аудиторської палати України, організовує роботу Секретаріату та членів Аудиторської палати України щодо підготовки проектів документів, контролює виконання рішень Аудиторської палати України, забезпечує здійснення Аудиторською палатою України представницьких функцій від імені Національної організації аудиторів України.
Заступники Голови Аудиторської палати України обираються з числа її членів більшістю голосів від загального складу Аудиторської палати України.
Обсяг повноважень заступників Голови Аудиторської палати України затверджує Аудиторська палата України за поданням Голови Аудиторської палати України.
Порядок здійснення повноважень Головою Аудиторської палати України та його заступниками визначається в Статуті Аудиторської палати України.
Дострокове припинення повноважень Голови Аудиторської палати України проводиться з’їздом аудиторів України шляхом таємного голосування за поданням двох третіх членів Аудиторської палати України, а також на вимогу не менше ста аудиторів.
Стаття 64. Повноваження Аудиторської палати України
Аудиторська палата України:
1) здійснює методичне та організаційно-технічне забезпечення діяльності та фінансування Комітету з сертифікації та навчання аудиторів, Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг, Дисциплінарного суду аудиторів України;
2) затверджує нормативно-правові акти та методичні рекомендації з аудиторської діяльності;
3) затверджує програми професійної підготовки аудиторів та іспитів щодо перевірки знань кандидатів в аудитори;
4) затверджує програми обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів;
5) затверджує склад Методологічної ради навчально-методичного центру (навчального закладу) з наукового і методичного забезпечення аудиту;
6) веде Реєстр аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;
7) веде Реєстр професійних організацій аудиторів;
8) веде Реєстр аудиторських звітів;
9) узагальнює щорічні звіти суб’єктів аудиторської діяльності і подає інформацію Кабінету Міністрів України та Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, а також оприлюднює таку інформацію на офіційному сайті;
10) виконує представницькі функції від імені Національної організації аудиторів України в межах повноважень, наданих з’їздом аудиторів України;
11) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Рішення Аудиторської палати Україниприймаються на її засіданні більшістю голосів за наявності більш як половини її членів, за винятком випадків, визначених цим Законом.
Аудиторська палата України здійснює регуляторну діяльність з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Акти і рішення Аудиторської палати України, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян та суб’єктів господарювання, підлягають державній реєстрації.
Проекти рішень Аудиторської палати Українинормативно-правового змісту за місяць до їх прийняття оприлюднюються на офіційному сайті для обговорення в установленому порядку.
Всі рішення Аудиторської палати Українита Реєстри підлягають оприлюдненню та розміщаються на офіційному сайті.
На рішення Аудиторської палати Українинормативно-правового змісту протягом десяти днів після його прийняття може бути накладено вето Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з підстав їх невідповідності чинному законодавству, Міжнародним стандартам аудиту та рішенням міжнародних організацій з питань аудиту. Інформація про накладення вето з відповідним обґрунтуванням безвідкладно направляється до Аудиторської палати України.
Вето Міністерства фінансів на рішення Аудиторської палати України розглядається на найближчому засіданні і може бути відхилене двома третинами членів Аудиторської палати України. В протилежному випадку рішення Аудиторської палати України не набуває чинності і підлягає доопрацюванню.
Для виконання своїх функцій Аудиторська палата України може створювати комісії з числа її членів. До роботи в комісії можуть залучатися експерти, які не є членами Аудиторської палати України.
Повноваження Аудиторської палати Українине можуть бути делеговані іншим суб’єктам.
Джерела та обсяги фінансування діяльності Аудиторської палати України визначаються кошторисом, який затверджує з’їзд аудиторів України.
Річна фінансова звітність Аудиторської палати України підлягає оприлюдненню на її офіційному сайті до першого березня наступного року.
Аудиторська перевірка річної фінансової звітності Аудиторської палати України проводиться до першого липня наступного року аудиторською фірмою, яка визначається на конкурсних умовах і не має фінансових стосунків з членами Аудиторської палати України.
Аудиторській палаті України забороняється здійснювати будь-яку іншу діяльність окрім видавничої, в тому числі виступати засновником або входити до складу юридичних осіб, за винятком професійних громадських організацій аудиторів та створення засобів масової інформації.
Стаття 65. Секретаріат Аудиторської палати України
Ведення поточних справ у Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий.
Завідуючий Секретаріатом не повинен мати корпоративних та інших інтересів в аудиторських фірмах.
Завідуючий Секретаріатом працює на постійній основі і призначається рішенням Аудиторської палати України за результатами конкурсу.
Завідуючий Секретаріатом згідно укладеного трудового договору несе персональну відповідальність за використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання обов’язків її членами.
Порядок діяльності Секретаріату визначається Положенням, яке затверджується рішенням Аудиторської палати України.
Стаття 66. Професійні організації аудиторів України
Аудитори з дотриманням вимог законів України мають право об’єднуватися в громадські організації за професійною ознакою і створювати професійні організації аудиторів.
Аудитор мають право бути повними членами тільки однієї професійної організації аудиторів.
Всеукраїнські професійні громадські об’єднання аудиторів, членами якої є виключно аудитори загальною чисельністю не менше триста осіб, мають право за рішенням Аудиторської палати Україниотримати статус професійної організації аудиторів. За поданням вищого керівного органу такої організації вона може бути включена до Реєстру професійних організацій аудиторів.
Включені до Реєстру професійні організації аудиторів мають право в порядку, визначеному цим Законом:
делегувати своїх представників до екзаменаційних комісій, які приймають іспити кандидатів в аудитори;
проводити обов’язкове підвищення кваліфікації аудиторів, які є членами цієї організації;
здійснювати зовнішній контроль забезпечення якості аудиту та інших аудиторських послуг стосовно аудиторських фірм та аудиторів, що є членами цієї організації;
вносити на розгляд Аудиторської палати України проекти нормативно-правових актів, стандартів аудиту і методичних рекомендацій.
Порядок здійснення зазначеними організаціями зовнішнього контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг, Положення про Комісію з етики та контролю якості аудиторських послуг і Положення про Дисциплінарну комісію підлягають затвердженню з’їздом відповідної професійної організації аудиторів України на підставі типових документів, схвалених рішенням Аудиторської палати України.
Дисциплінарній комісії професійної організації аудиторів рішенням Дисциплінарного суду аудиторів України можуть бути надані повноваження щодо застосування до правопорушників стягнень у вигляді попередження і догани.
За наявності підстав зупинення чинності сертифікату або його анулювання матеріали такого дисциплінарного провадження підлягають направленню на розгляд Дисциплінарного суду аудиторів України.
Професійні громадські організації аудиторів не можуть бути обмежені в реалізації своїх прав, окрім рішення суду, яке набрало законної сили.
РОЗДІЛ VII
СУСПІЛЬНИЙ НАГЛЯД ЗА АУДИТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Стаття 67. Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю формується у складі п’ятнадцяти осіб, що мають не менше п’яти років стажу практичної роботи у сферах, пов’язаних з аудиторською діяльністю.
По одному представнику з числа непрактикуючих осіб мають право делегувати Міністерство фінансів України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Національний банк України, професійні громадські організації користувачів фінансової звітності, наукові та навчальні заклади. Загальна кількість делегованих зазначеними вище суб’єктами повинна становити десять осіб, які персонально визначаються Президентом України за поданням Міністра фінансів України.
П’ять представників з числа практикуючих аудиторів делегують професійні організації аудиторів, які налічують не менше триста аудиторів з урахуванням членства тільки в одній організації.
Строк повноважень членів Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю не може перевищувати п’яти років і двох строків підряд.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має статус юридичної особи і функціонує як незалежна неприбуткова організація. Фінансування Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю здійснюється Аудиторською палатою України.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю не має права отримувати кошти безпосередньо від аудиторів та аудиторських фірм.
Положення про Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю затверджує Президент України за поданням Міністра фінансів України.
Організаційно-технічне забезпечення роботи Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю покладається на Міністерство фінансів України.
Стаття 68. Повноваження Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю здійснює нагляд за дотриманням самоврядними органами Національної організації аудиторів України, Дисциплінарним судом аудиторів України та професійними організаціями аудиторів нормативно-правових актів з регулювання аудиторської діяльності у процесах:
1) допуску аудиторів до професії;
2) реєстрації аудиторів та аудиторських фірм;
3) запровадження стандартів аудиту та професійної етики;
4) здійснення повноважними суб’єктами контролю якості аудиту та аудиторських послуг;
5) обов’язкового безперервного навчання аудиторів;
6) дисциплінарних проваджень та перевірок заяв і повідомлень стосовно правопорушень з боку аудиторів;
7) застосування стягнень до аудиторів та аудиторських фірм.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю здійснює безпосередній нагляд і контроль за діяльністю суб’єктів аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу. Такий нагляд і контроль полягає в здійснення функцій контролю якості аудиторських послуг, проведенні дисциплінарних проваджень та перевірок заяв і повідомлень стосовно правопорушень та застосування відповідних стягнень.
Для здійснення наглядових і контрольних функцій Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю надається право:
мати доступ до будь-яких документів суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють аудит суб’єктів суспільного інтересу, з можливістю їх копіювання;
отримувати на свій запит інформацію від самоврядних органів Національної організації аудиторів України, Дисциплінарного суду аудиторів України та професійних організацій аудиторів;
отримувати від різних осіб інформацію стосовно обов’язкового аудиту суб’єктів суспільного інтересу;
перевіряти якість аудиторських послуг, а також діяльність осіб, що залучаються до проведення обов’язкового аудиту суб’єктів суспільного інтересу, в тому числі афілійованих осіб та пов’язаних третіх сторін, яким за субпідрядом передали певні функції;
отримувати консультації у експертів;
залучати експертів для перевірок;
безпосередньо передавати матеріали про вчинені злочини до правоохоронних органів.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю для забезпечення якості аудиту:
проводить перевірки забезпечення якості суб’єктами аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу, на основі аналізу ризиків мінімум кожні три роки.
проводить перевірки виключно в межах наданих повноважень з передачею матеріалів про виявлені правопорушення на розгляд Дисциплінарного суду аудиторів України, за винятком матеріалів про адміністративні та кримінальні правопорушення;
затверджує та вносить зміни в методологію перевірок, включаючи посібники з проведення перевірок та подальших дій, форми звітності та програми періодичних перевірок;
для проведення перевірок контролю якості аудиторських послуг, наданих суб’єктами аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу, може залучати Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг.
Експерти, яких Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю залучає до перевірок, повинні відповідати наступним вимогам:
мати економічну або юридичну освіту та досвід в обов’язковому аудиті та фінансовій звітності;
протягом останніх трьох років не приймати участь у здійсненні обов’язкового аудиту та/або не бути власником чи працівником суб’єкту аудиторської діяльності, щодо якого здійснюється перевірка;
не мати конфлікту інтересів з суб’єктом аудиторської діяльності, щодо якого здійснюється перевірка.
Перевірки Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю можуть бути плановими і позаплановими.
Обсяг перевірки Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю щонайменше повинен включати:
оцінку наявності та ефективності внутрішньої системи контролю якості суб’єкта аудиторської діяльності;
оцінку дотримання вимог цього Закону, Міжнародних стандартів аудиту та Кодексу професійної тики аудиторів;
оцінку відповідності вимогам цього Закону останнього щорічного звіту про прозорість, опублікованого суб’єктом аудиторської діяльності
План проведення перевірок складається на календарний рік і має бути офіційно оприлюднено до 1 грудня попреденього року, що передує перевірці.
Позапланові перевірки проводяться за результатами моніторингу аудиторської діяльності, на підставі заяв та за наявності фактів банкрутства суб’єктів, які протягом року до банкрутства отримали немодифіковані висновки аудиторів.
При виявленні Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю ознак кримінального злочину або адміністративного правопорушення відповідні матеріали направляються до правоохоронних органів або суб’єктів, що мають право застосовувати адміністративні стягнення.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю здійснює моніторинг якості та конкуренції на ринку надання послуг з обов’язкового аудиту суб’єктам суспільного аудиту, для цього оцінює ризики недоліків у виконанні аудиту окремими суб’єктами аудиторської діяльності, рівні концентрації аудиторського ринку, включаючи концентрацію в конкретних галузях; роботу аудиторських комітетів та інших органів з відповідними повноваженнями.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю зобов’язаний щорічно оприлюднювати на офіційній веб–сторінці програми роботи, звіт про діяльність та узагальнену інформацію щодо результатів перевірок забезпечення якості суб’єктами аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю співпрацює з відповідними органами нагляду інших країн та може входити в міждержавні організації та колегії таких органів.
За поданням Аудиторської палати УкраїниКомітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю може затверджувати мінімальну кількість годин та вартість обов’язкового аудиту суб’єктів суспільного інтересу.
Стаття 69. Організація роботи Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю очолює Голова, який призначається Президентом України за поданням Міністра фінансів України з числа осіб, делегованих в установленому порядку до складу цього Комітету.
Члени Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які є непрактикуючими в аудиті особами, працюють на постійній основі і не можуть виконувати іншу роботу, окрім наукової та викладацької. Практикуючі аудитори виконують свої обов’язки на громадських засадах і не мають права самостійно здійснювати контрольні заходи без участі непрактикуючих в аудиті осіб.
Членам Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю забороняється проводити контрольні заходи стосовно аудиторських фірм, в яких вони мають або мали корпоративні чи інші інтереси.
Рішення Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю приймаються на засіданнях більшістю голосів.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю може безпосередньо виконувати свої функції або в співпраці з іншими повноважними суб’єктами, а також делегувати окремі функції державним регуляторним органам за їх згодою, якщо їх виконання може бути віднесено до їх компетенції і не завдасть шкоди аудиторській діяльності.
РОЗДІЛ VIII
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 70. Порядок здійснення державного контролю у сфері аудиторської діяльності
Державні органи відповідно до своїх повноважень контролюють аудиторську діяльність шляхом постійного моніторингу аудиторських звітів та інших офіційних документів, що складаються суб’єктами аудиторської діяльності.
Здійснення державного контролю у сфері аудиторської діяльності не повинно порушувати принцип незалежності аудиторів.
При виявленні правопорушень з боку аудиторів державні органи інформують Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
Державні органи можуть звертати увагу замовників на необхідність перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності при проведенні обов’язкового аудиту. Про результати таких перевірок замовники повідомляють відповідні державні органи.
Стаття 71. Повноваження Міністерства фінансів України щодо здійснення державного контролю в сфері аудиторської діяльності
З метою здійснення державного контролю в сфері аудиторської діяльності Міністерство фінансів України:
1) координує державні органи з питань реалізації їх повноважень в сфері аудиторської діяльності;
2) контролює дотримання порядку скликання та проведення з’їзду аудиторів України з мотивів їх невідповідності вимогам цього Закону;
3) застосовує вето на рішення Аудиторської палати України;
4) здійснює представницькі функції з питань аудиторської діяльності перед суб’єктами владних повноважень інших держав;
5) вносить на розгляд Президенту України проект Положення про Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та кандидатуру на посаду Голови цього Комітету.
Міністерство фінансів України самостійно або за участю інших суб’єктів владних повноважень може вносити на розгляд Аудиторської палати України проекти нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності.
Стаття 72. Взаємодія суб’єктів аудиторської діяльності з державними регуляторними органами
Державні регуляторні органи, які здійснюють державний контроль у сфері господарської діяльності, здійснюють необхідні заходи щодо організації належної взаємодії з суб’єктами аудиторської діяльності з питань вдосконалення аудиторської діяльності та попередження фактів шахрайства при складанні фінансової звітності.
Державні регуляторні органи в установленому порядку інформують Всеукраїнську раду аудиторів України про способи шахрайства та їх ознаки, а також звертають увагу замовників аудиту на необхідність перевірки конкретних питань фінансово-господарської діяльності при проведені обов’язкового аудиту.
Державні регуляторні органи спільно з Аудиторською палатою України готують методичні рекомендації з питань взаємодії з суб’єктами аудиторської діяльності.
Стаття 73. Вилучення документів у аудиторів та отримання від них інформації правоохоронними органами
Вилучення документів у аудиторів та отримання від них іншої інформації правоохоронними органами регламентується законами України.
Вилучення у аудиторів робочої документації правоохоронними органами проводиться за рішенням суду.
Правоохоронні органи можуть отримувати від аудитора інформацію з питань фінансово-господарської діяльності конкретних суб’єктів за умови його офіційного залучення в якості фахівця або експерта.
Аудиторам забороняється виступати в ролі експерта або консультанта стосовно суб’єкта аудиторської діяльності, де він працює по найму або на підставі цивільно-правової угоди.
Аудитор не може бути допитаний як свідок з приводу того, що стало йому відомо при здійснення професійної діяльності, якщо він не звільнений від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довіряла йому ці відомості.
Надання пояснень та свідчень з приводу неналежного виконання аудитором своїх професійних обов’язків вирішується ним особисто на власний розсуд з дотриманням вимог Конституції України, цього Закону та інших законів.
РОЗДІЛ ІХ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АУДИТОРІВ
Стаття 74. Підстави притягнення до відповідальності аудиторів
Підставами притягнення до відповідальності аудиторів є достовірно встановлені факти неналежного виконання ними своїх професійних обов’язків.
В залежності від обставин та змісту вчиненого правопорушення аудитори можуть бути притягнуті до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної і кримінальної відповідальності.
Стаття 75. Дисциплінарна відповідальність аудиторів
Дисциплінарним вважається проступок, який не містить ознак адміністративного правопорушення або кримінального злочину.
Дисциплінарні стягнення застосовуються Дисциплінарним судом аудиторів України у вигляді попередження, догани, припинення чинності сертифікату строком до одного року або анулювання сертифікату аудитора.
Дисциплінарні стягнення у вигляді попередження і догани мають право застосовувати Дисциплінарні комісії відповідних професійних громадських організацій аудиторів.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень до аудиторів визначається Аудиторською палатою України.
Стаття 76. Цивільно-правова відповідальність аудиторів
Аудиторські фірми та аудитори несуть цивільно-правову відповідальність за результатами аудиту та надання інших аудиторських послуг перед замовниками, користувачами фінансової звітності і третіми особами, яким завдано збитків з вини аудиторів або аудиторських фірм.
Притягнення аудитора та аудиторських фірм до цивільно-правової відповідальності здійснюється у порядку, визначеному Цивільним кодексом України та іншими законами України.
Стаття 77. Адміністративна та кримінальна відповідальність аудиторів
За наявності в неправомірних вчинках аудиторів ознак адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів, аудитори підлягають притягненню до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Порядок притягнення аудиторів до адміністративної та кримінальної відповідальності визначається законами України.
Стаття 78. Перевірка заяв і офіційних повідомлень про неналежне виконання аудитором своїх професійних обов’язків
Перевірка заяв і офіційних повідомлень про неналежне виконання аудитором своїх професійних обов’язків проводиться Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Комісією з етики та контролю якості аудиторських послуг відповідної професійної громадської організації аудиторів, Комітетом з етики та контролю якості аудиторських послуг.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має право витребувати від Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг, а також від Дисциплінарної комісії саморегулівної організації аудиторів будь-які матеріали перевірки.
Про порушення дисциплінарного провадження в день його відкриття обов’язково повідомляють осіб, що перевіряються.
Особи, які перевіряються мають право самостійно або за участі фахівців отримувати та надавати докази, а також знайомитися з усіма матеріалами дисциплінарного провадження після його завершення.
Дисциплінарний суд аудиторів України та Дисциплінарна комісія саморегулівної організації аудиторів не мають права проводити окремі або додаткові перевірки фактів неналежного виконання аудиторами своїх професійних обов’язків. Якщо при розгляді матеріалів дисциплінарного провадження виникне необхідність їх додаткової перевірки, то Дисциплінарний суд аудиторів України або Дисциплінарна комісія саморегулівної організації аудиторів України повинні направити їх суб’єкту подання.
Стаття 79. Відповідальність аудиторів за виявлення шахрайства та інших перекручень фінансової звітності
Суб’єкти аудиторської діяльності при проведенні обов’язкового аудиту зобов’язані, керуючись принципом професійного скептицизму, з’ясовувати наявність ознак шахрайства та інших перекручень фінансової звітності.
Оцінка аудитором ознак шахрайства та інших викривлень фінансової звітності проводиться з дотриманням вимог нормативно-правових актів та стандартів аудиту і не ставить за мету надання правової кваліфікації правопорушення в якості адміністративного делікту чи кримінального злочину.
Висновок аудитора щодо наявності або відсутності ознак шахрайства у виявлених перекрученнях фінансової звітності повинен ґрунтуватися на достовірних та прийнятних аудиторських доказах, отриманих внаслідок аналізу достатнього обсягу інформації, що має суттєве значення для складання фінансової звітності.
Обсяг перевірки бухгалтерських документів та іншої інформації, що має суттєве значення для складання фінансової звітності та оцінки ризиків суттєвих викривлень, обумовлених шахрайством, визначається відповідно до законів України, інших нормативно-правових актів та стандартів аудиту з висвітленням такої інформації в аудиторському звіті.
Про достовірно встановлені факти шахрайства та інших суттєвих перекручень фінансової звітності аудитори повинні безвідкладно повідомляти замовника та його вище керівництво. Якщо зазначені особи не вживають необхідних заходів реагування, то аудитор має право офіційно відмовитися від подальшого проведення аудиторської перевірки, а за наявності ознак злочину – направити письмове повідомлення регуляторним або правоохоронним органам. Таке повідомлення не вважається порушенням умов конфіденційності.
Виявлені після проведення аудитором сумлінної перевірки з дотриманням належних процедур факти шахрайства та інших перекручень фінансової звітності відносяться до аудиторського ризику і не можуть бути підставою для притягнення аудитора або аудиторської фірми до відповідальності.
Стаття 80. Страхування професійної відповідальності аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги
Аудиторські фірми та аудитори, які одноособово надають аудиторські послуги, зобов’язані при наданні аудиторських послуг застрахувати свою професійну відповідальність щодо ризиків невиявлення шахрайства та інших перекручень фінансової звітності.
Порядок страхування професійної відповідальності аудиторських фірм та аудиторів визначається законами України та іншими нормативно-правовими актами.
РОЗДІЛ Х
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст.. 144):
а) у частині третій статті 86, частині п’ятій статті 397 слова «незалежним аудитором (аудиторською організацією)» замінити словами «аудитором (аудиторською фірмою)»;
б) у частині третій статей 90 і 354, у назві і частині третій статті 364 слова «аудиторська організація» в усіх відмінках і числах замінити словами «аудиторська фірма» у відповідному відмінку і числі;
в) частину першу статті 362 викласти у такій редакції:
«1. Аудиторська діяльність – діяльність з надання аудиторських та сумісних з аудиторськими послуг, яка потребує спеціальних знань, вмінь і навиків щодо організаційного і науково-методичного забезпечення аудиту, практичного виконання аудиту та надання інших аудиторських і сумісних з аудиторськими послуг, яка здійснюється аудиторами та аудиторськими фірмами, що включені до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності»;
г) у статті 363:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Аудит фінансової звітності – аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів різних форм власності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законодавства України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або інших правил»;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Аудит здійснюється аудиторами або аудиторськими фірмами, яким надається повноваження на його проведення згідно закону про аудиторську діяльність та договору із замовником аудиту»;
ґ) статтю 365 виключити;
2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40—44, ст. 356):
а) в абзаці другому частини четвертої статті 146 слова «професійного аудитора, не пов’язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками» замінити словами «аудитора (аудиторської фірми)»;
б) у частині першій статті 162 слова «аудитора, не пов’язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками» замінити словами «аудитора (аудиторську фірму)»;
3) статтю 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 40, ст. 365 із наступними змінами) доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. Суб’єкти господарювання, достовірність та повнота фінансової звітності яких відповідно до закону повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), разом з річною фінансовою звітністю подають аудиторський звіт»;
4) пункт 24 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1996, № 51, ст. 292) виключити;
5) Пункт 3 частини першої статті 15 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 1, ст. 1) викласти в такій редакції:
«3) внесені до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності відповідно до закону про аудиторську діяльність»;
6) у Законі України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 20, ст. 276):
у статті 70:
у частині перші слова «затверджених Аудиторською палатою України згідно з міжнародними стандартами аудиту та етики» вилучити;
частини другу – четверту виключити.
У зв’язку з цим частини п’яту – дванадцяту вважати частинами другою – дев’ятою;
7) у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377):
а) абзац другий статті 1 викласти в такій редакції:
«1. Аудит фінансової звітності – аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів різних форм власності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законодавства України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або інших правил»;
б) у частині дев’ятій статті 22 слова «незалежними аудиторськими організаціями» замінити словами «аудиторами (аудиторськими фірмами)»;
8) у другому реченні частини третьої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 10, ст. 139) слова «аудиторським організаціям» замінити словами «аудиторам (аудиторським фірмам)»;
9) у пункті 2 статті 15 Закону України «Про споживчу кооперацію» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 414) слово «організаціями» замінити словом «фірмами»;
10) у частині другій статті 21 Закону України «Про Рахункову палату» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 43, ст. 212) слова «недержавні аудиторські служби» замінити словами «аудиторів (аудиторські фірми)»;
11) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984, додаток до № 51, ст. 1122):
а) у статті 163-1:
назву викласти в такій редакції:
«Порушення порядку ведення податкового обліку»;
частину першу викласти в такій редакції:
«Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, —
тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
б) доповнити статтею 163-16 такого змісту:
«Стаття 163-16. Неподання або несвоєчасне подання аудиторських звітів.
Неподання або несвоєчасне подання аудиторських звітів у випадках, передбачених законами України,-
тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, —
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
в) частину першу статті 234-1 після слів «Органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з» доповнити словами «неподанням або несвоєчасним поданням аудиторських звітів (стаття 163-16)»;
г) частину першу статті 234-3 після слів «Національний банк України розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку здійснення операцій з електронними грошима (стаття 163-14)» доповнити словами «неподанням або несвоєчасним поданням аудиторських звітів (стаття 163-16)»;
ґ) частину першу статті 244-3 викласти в такій редакції:
«Органи державної статистики розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з неподанням або несвоєчасним поданням аудиторських звітів (стаття 163-16), порушенням порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень (стаття 186-3)»;
д) частину першу статті 244-16 після слів «Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розглядає справи про адміністративні правопорушення» доповнити словами «пов’язані з неподанням або несвоєчасним поданням аудиторських звітів (стаття 163-16)»;
е) частину першу статті 244-17 доповнити словами «неподанням або несвоєчасним поданням аудиторських звітів (стаття 163-16)»;
є) абзац одинадцятий пункту першого частини першої статті 255 викласти в такій редакції:
«Фінансових та інших державних органів, які законами України уповноважені приймати фінансову, податкову та статистичну звітність (статті 163, 163-1, 163-16)».
РОЗДІЛ ХІ
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Право на здійснення аудиторської діяльності зберігається за особами, які отримали таке право до набрання чинності цим Законом, за умови подання ними протягом тридцяти днів з дня створення у порядку, визначеному цим Законом, Аудиторської палати України відповідно відомостей про включення до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.
2. Сертифікати аудиторів, строк чинності яких не закінчився до набрання чинності цим Законом, підлягають обміну на сертифікати аудиторів, строк чинності яких необмежений. Порядок обміну визначається Аудиторською палатою України.
3. Аудитори, які працюють на постійній основі на підприємствах, установах і організаціях поза сферою аудиторської діяльності, за винятком навчальних і наукових закладів, протягом тридцяти днів з дня створення у порядку, визначеному цим Законом, Аудиторської палати України письмово повідомляють Аудиторську палату України щодо зупинення чинності сертифікату аудитора. Отримання зазначених відомостей є підставою для внесення до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності інформації про зупинення чинності сертифіката аудитора.
4. Особи, які набули статусу непрактикуючої особи повинні протягом тридцяти днів з дня створення у порядку, визначеному цим Законом, Аудиторської палати України повідомити про це Аудиторську палату України.
5. Суб’єкти аудиторської діяльності для отримання права на проведення аудиту суб’єктів суспільного інтересу зобов’язані протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом пройти перевірку системи контролю якості аудиторських послуг.
6. Перший з’їзд аудиторів України проводиться не пізніше трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом
Здійснення організаційних заходів щодо скликання першого з’їзду аудиторів України покласти на Організаційний комітет з проведення з’їзду аудиторів. Загальна кількість членів Організаційного комітету з проведення з’їзду аудиторів становить п’ятнадцять осіб.
До складу Організаційного комітету з проведення з’їзду аудиторів по одному представнику делегують Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна фіскальна служба України, Національний банк України, Державна служба статистики України, Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Рахункова палата України, Державна фінансова інспекція України. Рішення щодо делегування зазначеними суб’єктами приймаються їх вищим керівництвом.
До складу Організаційного комітету з проведення з’їзду аудиторів по одному представнику мають право делегувати професійні громадські організації аудиторів, які налічують не менше ста аудиторів без врахування подвійного членства пропорційно загальній чисельності аудиторів в конкретних організаціях. Про свої наміри щодо делегування представників до Організаційного комітету професійні громадські організації аудиторів повідомляють діючу Аудиторську палату України протягом десяти днів з дня набрання чинності цим Законом. Повноваження професійних громадських організацій аудиторів щодо їх участі в роботі Організаційного комітету з’їзду аудиторів України перевіряються діючою на момент прийняття цього Закону Аудиторською палатою України та Міністерством юстиції України.
Делегування представників до Організаційного комітету з проведення з’їзду аудиторів здійснюється протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом.
Якщо зазначені вище державні органи та професійні громадські організації аудиторів в установлений строк не делегують своїх представників до Організаційного комітету з проведення з’їзду аудиторів, то його склад повністю або частково формується діючою на момент прийняття цього Закону Аудиторською палатою України.
7. Реєстрація Аудиторської палати України, створеної у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Діюча на момент прийняття цього Закону Аудиторська палата України продовжує виконувати свої повноваження до створення Аудиторської палати України в порядку, визначеному цим Законом.
Прийом-передача справ, майна і коштів від діючої Аудиторської палати України до сфери управління Аудиторської палати України, створеної в порядку, визначенному цим Законом, здійснюється комісією, що створюється з’їздом аудиторів України.
8. До акредитації навчально-методичного центру (навчального закладу) з наукового і методичного забезпечення аудиту виконання зазначених функцій покладається на Комітет з сертифікації та навчання аудиторів. За поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів Аудиторська палата України може укладати відповідні договори щодо наукового і методичного забезпечення аудиту з науковими та навчальними закладами.
Порядок здійснення таких функцій визначається в Положенні про Комітет з сертифікації та навчання аудиторів, яке затверджує Аудиторська палата України.
9. Заходи щодо створення Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю здійснюються протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Державним органам та іншим суб’єктам, зазначеним у цьому Законі, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом делегувати в порядку, визначеним цим Законом, відповідних представників до складу Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
При формуванні Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю першого скликання непрактикуючими можуть бути визнані аудитори, які візьмуть зобов’язання набути такого статусу протягом трьох місяців з дня делегування до складу Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
10. До створення Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю контроль забезпечення якості суб’єктів, що проводять обов’язковий аудит суб’єктів суспільного інтересу, здійснює Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг.
11. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
розробити та здійснити заходи щодо належного використання у нормативно-правових актах фінансової та бухгалтерської термінології, в тому числі терміну «аудит». Вважати за доцільне вживати термін «аудит» стосовно незалежного фінансового контролю, що регламентується цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
12. Національному банку України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
13. Аудиторській палаті України, створеній у порядку, визначеному цим Законом, протягом шести місяців з дня створення розробити та прийняти відповідні акти, передбачені цим Законом.
Голова Верховної Ради В.Б. Гройсман
України
Додаток
РОЗДІЛ I………………………………………………………………….………..1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ……………………………………………………….1
Стаття 1. Визначення основних термінів ………………………………………1
Стаття 2. Сфера дії Закону………………………………………………….…….3
Стаття 3. Нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності………..4
Стаття 4. Аудиторська діяльність………………………………………..………4
Стаття 5. Аудит……………………………………………………………………5
Стаття 6. Аудитор…………………………………………………………………5
Стаття 7. Зупинення чинності сертифіката…………………………..………….6
Стаття 8. Непрактикуюча в аудиті особа ………………………………………6
Стаття 9. Аудиторська фірма ……………………………………………………7
Стаття 10. Міжнародні стандарти аудиту ………………………………………8
Стаття 11. Аудиторський звіт та інші офіційні документи …………………..8
Стаття 12. Аудиторські докази………………………………………………….11
Стаття 13. Професійна таємниця аудитора…………………………………….11
Стаття 14. Професійне судження аудитора…………………………..………..12
Стаття 15. Професійний скептицизм…………………………………..……….12
Стаття 16. Професійна етика аудитора………………………………………….12
Стаття 17. Незалежність аудиторів ……………………………………………13
Стаття 18. Відкритість та публічність аудиторських звітів …………………15
Стаття 19. Наукове та методичне забезпечення аудиторської діяльності……16
Стаття 20. Обов’язкове проведення аудиту……………………………………17
РОЗДІЛ II…………………………………………………………………………18
РЕЄСТР АУДИТОРІВ ТА СУБ’ЄКТІВ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…..18
Стаття 21. Аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності……………………18
Стаття 22. Порядок подання відомостей та ведення Реєстру………..……….18
Стаття 23. Порядок включення аудиторів до Реєстру ………………………..20
Стаття 24. Порядок включення аудиторських фірм до Реєстру……..……….21
Стаття 25. Порядок включення аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, до Реєстру……………………………………….….……21
Стаття 26. Порядок включення представництв іноземних аудиторських фірм до Реєстру………………………………………………………………..……….22
Стаття 27. Реєстр професійних організацій аудиторів ………………………..23
РОЗДІЛ ІІІ………………………………………………………………………..24
СЕРТИФІКАЦІЯ ТА ДОПУСК ДО ПРОФЕСІЇ АУДИТОРА………………..24
Стаття 28. Порядок сертифікації аудиторів…………………………………….24
Стаття 29. Умови допуску до кваліфікаційного іспиту кандидатів в аудитори…………………………………………….……………………………………….25
Стаття 30. Кваліфікаційний іспит на отримання сертифікату аудитора ……26
Стаття 31. Допуск до професії аудитора………………………………………..28
Стаття 32. Стажування кандидатів в аудитори ………………………………28
Стаття 33. Безперервне навчання…………………………………….…………29
РОЗДІЛ ІV…………………………………………………………….………….29
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ТА НАДАННЯ ІНШИХ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ……………………………………………………29
Стаття 34. Загальні умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг…………………………………………………………………………….29
Стаття 35. Замовники аудиту та інших аудиторських послуг…………..……30
Стаття 36. Підстави проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг…………………………………………………………………………….30
Стаття 37. Призначення суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту суб’єкта суспільного інтересу…………………..…….31
Стаття 38. Обов’язки суб’єкта господарювання при проведенні аудиту та наданні інших аудиторських послуг……………………………………..…….32
Стаття 39. Звітність про результати обов’язкового аудиту …………………33
Стаття 40. Звіт органам нагляду за суб’єктами суспільного інтересу….……35
Стаття 41. Звіт про прозорість………………………………………………….36
Стаття 42. Права аудиторів і аудиторських фірм……………………………..37
Стаття 43. Обов’язки аудиторів і аудиторських фірм ………………………..37
Стаття 44. Спеціальні вимоги до суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють аудит суб’єктів суспільного інтересу……………………………..37
Стаття 45. Виконання аудиторами та аудиторськими фірмами функцій суб’єктів первинного фінансового моніторингу……………………………..39
РОЗДІЛ V…………………………………………………………………………40
КОНТРОЛЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ АУДИТУ ТА ІНШИХ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ……………………………………………………40
Стаття 46. Відповідальність за якісне проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг…………………………………………………………….40
Стаття 47. Система заходів щодо контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг……………………………………………………………..40
Стаття 48. Внутрішній контроль забезпечення якості аудиту та інших аудиторських послуг………………………………………………….…………41
Стаття 49. Зовнішній контроль забезпечення якості аудиторських послуг…41
Стаття 50. Порядок проведення зовнішніх перевірок забезпечення якості аудиторських послуг……………………………………………………………42
Стаття 51. Моніторинг якості аудиту та інших аудиторських послуг………43
РОЗДІЛ VI………………………………………………………………………..44
ПРОФЕСІЙНЕ САМОВРЯДУВАННЯ АУДИТОРІВ…………………………44
Стаття 52. Засади професійного самоврядування аудиторів …………………44
Стаття 53. Національна організація аудиторів України……………………….44
Стаття 54. Місцеві осередки Національної організації аудиторів України….45
Стаття 55. Структура Національної організації аудиторів України…….……45
Стаття 56. З’їзд аудиторів України………………………………………….….46
Стаття 57. Формування самоврядних органів аудиторів України …………..47
Стаття 58. Комітет з сертифікації та навчання аудиторів……………….……48
Стаття 59. Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг……….49
Стаття 60. Дисциплінарний суд аудиторів України…………………………..50
Стаття 61. Аудиторська палата України……………………………………….50
Стаття 62. Виконавчий комітет Аудиторської палати України………….…..51
Стаття 63. Голова Аудиторської палати України…………………….….……51
Стаття 64. Повноваження Аудиторської палати України………………….…52
Стаття 65. Секретаріат Аудиторської палати України ………………………..53
Стаття 66. Професійні організації аудиторів України ………………………..54
РОЗДІЛ VII……………………………………………………………………….55
СУСПІЛЬНИЙ НАГЛЯД ЗА АУДИТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ……………55
Стаття 67. Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю……….55
Стаття 68. Повноваження Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю……………………………………………………………………..….56
Стаття 69. Організація роботи Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю…………………………………………………………………..……58
РОЗДІЛ VIII………………………………………………………………….…..59
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…….59
Стаття 70. Порядок здійснення державного контролю у сфері аудиторської діяльності…………………………………………………………………..……..59
Стаття 71. Повноваження Міністерства фінансів України щодо здійснення державного контролю в сфері аудиторської діяльності……………………….59
Стаття 72. Взаємодія суб’єктів аудиторської діяльності з державними регуляторними органами………………………………………………………..60
Стаття 73. Вилучення документів у аудиторів та отримання від них інформації правоохоронними органами …..…………………………………60
РОЗДІЛ ІХ…………………………………………………………………….….60
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АУДИТОРІВ…………………………………………..60
Стаття 74. Підстави притягнення до відповідальності аудиторів …………..61
Стаття 75. Дисциплінарна відповідальність аудиторів…………………….…61
Стаття 76. Цивільно-правова відповідальність аудиторів………………..…..61
Стаття 77. Адміністративна та кримінальна відповідальність аудиторів ……61
Стаття 78. Перевірка заяв і офіційних повідомлень про неналежне виконання аудитором своїх професійних обов’язків…………………………………..….62
Стаття 79. Відповідальність аудиторів за виявлення шахрайства та інших перекручень фінансової звітності………………………………………..….….62
Стаття 80. Страхування професійної відповідальності аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги …………………63
РОЗДІЛ Х…………………………………………………………………………63
РОЗДІЛ XII……………………………………………………………………….66
т. (050) 73-73-000, www.auditor.od.ua