Налоговики впервые признали, что часть чистой прибыли государственного предприятий в виде госдивидендов не является налоговым долгом, а следовательно, признали, что не начисляется пеня. А как же штрафные санкции?

15.03.2017

От госпредприятий, уплачивающих госдивиденды в бюджет в виде отчислений чистой прибыли, в случае их задержки начисления или уплаты, налоговики требовали также уплатить штраф и пеню, как будто это налоговый платеж (например, письмо от 08.05.2012 г. N 13074/7/15-1217). При этом аргументация у налоговиков сводилась к следующему: «Відповідно до п. 113.3 ст.113 ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України. Зокрема, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст. 126 ПКУ. Крім того, при погашенні узгодженого грошового зобов’язання після закінчення встановлених ПКУ строків на суму податкового боргу нараховується пеня згідно з нормами ст. 129 ПКУ.».

Вывод, который можно сделать из прилагаемого письма противоположен вышеуказанному, не является фискальным и в пользу плательщиков:

часть чистой прибыли не уплаченная в бюджет государственными предприятиями в установленные сроки не является налоговым долгом в понимании НКУ, следовательно на нее не должна начисляться пеня.

По нашему мнению, данный вывод можно также распространить и на штрафы.

Если при налоговой проверке налоговики все же будут начислять штрафы и пеню на неначисленные (неуплаченные) в срок госдивиденды, то в качестве обоснования неправомерности действий налоговиков можно использовать аргументы из данного письма.

Также приведем здесь пункты НКУ, которые лежат в основе вывода о том, что отчисления чистой прибыли в бюджет не являются налоговым долгом, не подпадают под определение «денежное обязательство» и «налоговый долг», а следовательно не должны подвергаться штрафам и пене.

14.1.39. грошове зобов’язання платника податків — сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

14.1.175. податковий борг — сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Аудитор Сергей Гонтаровский

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 24.01.2017 р. N 1310/6/99-99-15-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання частини чистого прибутку (доходу) податковим боргом та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) у редакції, чинній до 01.01.2017, повідомляє.

Відповідно до пункту 17 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належить частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Водночас, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу.

Податковий борг — сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу надано визначення пені як суми коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Грошовим зобов’язанням платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкове зобов’язання — сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У переліку податків і зборів, визначеному ст. ст. 9 і 10 Кодексу, відсутній такий платіж як частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.

Таким чином, частина чистого прибутку (доходу) не сплачена до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у встановлені терміни не є податковим боргом у розумінні Кодексу.

____________