Как обосновать, что посадочный талон в электронном виде подтверждает командировочные расходы?

08.06.2018

Работником предприятия к авансовому отчету за командировку для подтверждения расходов на проезд предоставлены: электронный билет на самолет, приобретенный за безналичные средства и электронный посадочный талон (работником проведена электронная регистрация на рейс на сайте авиаперевозчика). Можно ли принять такой авансовый отчет у работника, если посадочный талон в электронном виде?

Позиция. налоговиков изложена в данном письме и сводится к следующему: такой отчет нельзя принимать.

По нашему мнению, налоговики проявили необоснованно фискальный подход.

В последнее время авиакомпании предоставляют возможность бесплатно получить и при необходимости распечатать его электронную копию на бумаге. Это более дешевый и быстрый вариант, чем получение его в аэропорту перед вылетом, ведь если его распечатать с сайта, то это бесплатно, а если получать его перед посадкой в аэропорту, то это может стоить примерно из расчета 10 долларов.

Налоговики в своем письме ссылаются на нормы Закона о РРО, но при чем тут этот закон непонятно, он ведь только устанавливает требования к расчетному документу, а не к посадочному талону (к расчетному документу вопросов нет, он должен быть с учетом требований закона о РРО).

По нашему мнению, в отношении посадочного талона нужно ссылаться на норму налогового кодекса п.170.9.1, в которой говорится о необходимости иметь посадочный талон. Но обратите внимание, ни слова нет о том, в каком виде должен быть талон в бумажном или электронном. А поскольку сегодня Закон «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» полностью приравнивает и ставит на одну линию как бумажный, так и электронный документ, то предприятий имеют право принимать посадочный талон в электронном виде (его распечатку). Иначе можно «нарваться» на штрафы трудовиков, а они посерьезней налоговых, если не компенсировать на основании этого стоимость проезда или обложить ее НДФЛ. Ведь право на возмещение командировочных расходов, это трудовое право, его нарушение по каждому работнику 37 тыс.грн. (нарушение минимальных гарантий).

Аудитор Сергей Гонтаровский

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 29.03.2018 р. № 1275/ІПК/28-10-01-03-11

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби розглянуто лист щодо підстав для підтвердження понесених витрат на відрядження та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — Кодекс), повідомляє.

Відповідно до запиту, до авансового звіту за відрядження для підтвердження витрат на проїзд співробітником товариства надані: електронний квиток на літак, придбаний за безготівкові кошти та електронний посадковий талон (співробітником проведена електронна реєстрація на рейс на сайті авіаперевізника).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі — Кодекс), заборонено.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Пунктом 1 та 2 ст. 3 Закону N 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з п. 4 ст. 9 Закону N 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті з оформленням розрахункових документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, вартістю.

Слід зазначити, що оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу та вантажів авіаційним, автомобільним, морським і річковим транспортом законодавчо не встановлені, то вони не можуть вважатись розрахунковими документами у розумінні Закону.

Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють перевезення пасажирів автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також суб’єкти господарювання, які на підставі укладених договорів з перевізниками здійснюють продаж проїзних і перевізних документів, застосовують РРО, крім випадків, передбачених п. 4 ст. 9 Закону N 265.

Враховуючи зазначене вище, для підтвердження витрат на придбання електронного квитка необхідним є пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка з вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира; посадочний документ, перевізний документ, роздрукований на паперовому носії (транспортні квитки).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.