Акциз на реализацию сжиженного газа в баллонах

Некоторые предприятия осуществляют реализацию сжиженного газа в баллонах. Поскольку сжиженный газ включен в перечень подакцизных товаров в п.215.3.4 НКУ по соответствующей товарной позиции УКТВЭД (не путать с природным газом в сжатом виде по коду УКТВЭД 2711210000, которые не указан в данном пункте НКУ), то возникает вопрос, в каком случае необходимо оплачивать акцизный налог?

На основании норм Налогового кодекса, данного письма и выводов наших специалистов обращаем внимание на следующее.

1. Сжиженный газ может облагаться двумя видами акциза одновременно:

а) акциз на розничную продажу (с 1 января 2016г. 0,042 евро по курсу НБУ на 20-й день месяца, предшествующего кварталу, в котором осуществляется реализация);

б) акциз на реализацию топлива (с 1 марта 2016г. в размере установленном в п.215.3.4 НКУ по курсу НБУ на 1-й день квартала, в котором осуществляется реализация).

 

2. Сжиженный газ, реализуемый через АЗС, облагается двумя видами акциза одновременно:

а) акциз на розничную продажу;

б) акциз на реализацию топлива.

 

3. Сжиженный газ, реализуемый другими предприятиями, облагается одним акцизом:

— акциз на реализацию топлива.

Акциз на розничную продажу в этом случае не возникает, поскольку не выполняется условие, необходимое для такого акциза – реализация через АЗС.

В связи с этим таким предприятиям необходимо регистрироваться плательщиками акциз на реализацию топлива, выписывать акцизные накладные. Хотя при этом сам налог на практике не будет уплачиваться в бюджет, поскольку обязательство по уплате налога возникнет только в случае реализации сжиженного газа свыше объемов, которые получены от других плательщиков акцизного налога, или импортированы.

 

Аудитор Сергей Гонтаровский

 

Лист ДФС від 15.02.2016 №3231/6/99-99-19-03-03-15

 

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула лист підприємства № 06.01-13 від 12.01.2016 (далі – лист) про надання роз’яснення щодо  оподаткування акцизним податком пального (скрапленого газу), який реалізується в балонах і повідомляє таке.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” (далі – Закон № 909), яким уточнено законодавчі норми щодо оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу операцій з реалізації підакцизних товарів, а також розширено перелік платників акцизного податку.

Щодо питань, наведених у листі.

1. Чи сплачується з 01.01.2016 акцизний збір з реалізації скрапленого газу в балонах СВГ, що не є пальним, а використовується як паливо для комунально – побутових потреб?

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Кодексу пальне належить до підакцизних товарів.

Згідно з п.п. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

До товарів (продукції), які включені до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, відноситься, зокрема скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази з відповідними кодами УКТ ЗЕД.

Отже, скраплений газ є пальним та відноситься до підакцизних товарів (продукції).

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3.4 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Визначення таких понять, як автозаправна станція та автомобільна газозаправна станція, передбачені:

пунктом 1.2 Розділу І Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 №376 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року № 291/12165) (далі – Інструкція). Відповідно до визначення понять в Інструкції, автозаправна станція – це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту);   

пунктом 2.1 Розділу ІІ Правил безпеки систем газопостачання, які затверджені наказом Міненерговугілля від 15.05.2015 №285 (далі – Правила безпеки). Відповідно до визначення понять у Правилах безпеки автомобільна газозаправна станція – це комплекс, призначений для заправки газобалонних установок автомобілів зріджених вуглеводневих газів.

Отже, автозаправні та автомобільні газозаправні станції призначені для заправки автомобілів моторним паливом або зрідженим вуглеводневим газом.

Щодо постачання скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення, то відповідно до п.2 Правил роздрібної торгівлі та надання послуг з постачання скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення та інших споживачів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1790 (далі – Правила роздрібної торгівлі), роздрібна торгівля та надання послуг з постачання газу здійснюється через пункти реалізації газу, до яких відносяться: газонаповнювальні станції, газонаповнювальні пункти, проміжні склади балонів та спеціалізовані магазини з продажу газу.

У п.25 Правил роздрібної торгівлі зазначено, що забороняється продаж газу для побутових потреб населення безпосередньо з автомобільних цистерн для перевезення газу, автомобільних газозаправних станцій, автомобільних газозаправних пунктів та паливної системи автотранспортних засобів, переведених на скраплений газ, а також поза пунктами реалізації газу.

Отже, реалізація скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення не підпадає під визначення терміну реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, встановлене  п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

На підставі вищевикладеного, суб’єкти господарювання, які реалізують скраплений газ для потреб населення, з 1 січня 2016 року не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Що стосується обчислення ставки акцизного податку на скраплений газ, облік якого ведеться в кілограмах, а оподаткування в літрах, то обсяги газу (пропану і бутану скраплених) в літрах та у вагових одиницях має бути передбачено у супровідних документах виробника з урахуванням якісних показників густини, зазначених в паспортах якості.

2. Чи необхідно додатково проходити у контролюючих органах реєстрацію підприємства як платника акцизного податку, яке здійснює реалізацію пального?

Так, необхідно.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу особа, яка реалізує пальне є платником акцизного податку.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку.

Порядок здійснення електронного адміністрування реалізації пального визначено ст. 232 Кодексу.

Статтею 231 Кодексу встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до п. 1 розділу II „Прикінцеві положення” Закону № 909 пункт 58 розділу I Закону № 909 (щодо доповнення Кодексу статтями 231 та 232) стосовно запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, набирає чинності з 01 березня 2016 року.

Отже, платники акцизного податку, які реалізують пальне, для роботи в системі електронного адміністрування реалізації пального мають бути зареєстровані в контролюючих органах не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу.

Разом з цим повідомляємо, що з метою забезпечення реалізації положень Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом № 909, ДФС розроблено проекти:

постанов Кабінету Міністрів України:

„Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального”, якою передбачається затвердження Порядку електронного адміністрування реалізації пального, одним із елементів якого є Порядок реєстрації платників акцизного податку;

„Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних”;

наказів Міністерства фінансів України:

„Про затвердження форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення залишку пального”;

„Про затвердження форми Акта інвентаризації залишку пального, Порядку заповнення та подання Акта інвентаризації залишку пального”.

З метою забезпечення ознайомлення та громадського обговорення вказані проекти регуляторних актів розміщено на офіційному порталі ДФС за такою адресою: „Головна – Діяльність – Регуляторна політика – Проекти регуляторних актів – 2016 рік”.

 

3. Чи потрібно сплачувати акцизний податок з реалізації пального, яке фізично відпускається з автомобільної газозаправної станції товарів з 01.01.2016, якщо підприємство не зареєстроване платником акцизного податку відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу через відсутність форми заяви, яка має бути затверджена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики?

Об’єкти оподаткування акцизним податком визначено ст. 213 Кодексу.

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3.4 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Враховуючи викладене, податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, зокрема пального, виникають в особи, яка безпосередньо здійснює фізичний відпуск пального через мережу автозаправних станцій та/або автомобільних станцій, незалежно від умов продажу та форми розрахунків (готівкова, безготівкова).

Разом з цим, відповідно до п. 1 розділу II „Прикінцеві положення” Закону № 909 пункт 58 розділу I Закону № 909 (щодо доповнення Кодексу статтями 231 та 232) стосовно запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, набирає чинності з 01 березня 2016 року.

Відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією.

Враховуючи викладене, починаючи з 01 березня 2016 року, у разі здійснення операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, або ввезені (імпортовані) на митну територію України, у суб’єкта господарювання виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Що стосується заяви про реєстрацію платників акцизного податку, то на сьогодні форма такої заяви знаходиться на стадії впровадження.