Финрезультат от совместной деятельности участник в налоговом учете не корректирует на налоговые разницы

Не прошел еще и год с момента введения нового порядка ведения налогового учета, а налоговики «оперативно» данным письмом попытались довести до плательщиков, которые имеют договора совместной деятельности, то, что осталось недосказанным в Налоговом кодексе.

Главный вопрос по договорам СД состоял в следующем: нужно ли корректировать финансовый результат СД, определенный по правилам бухгалтерского учета, на налоговые разницы (по амортизации, по обеспечениям, по резервам сомнительных долгов и т.п.)?

Вывод из данного письма:

поскольку Налоговым кодексом не предусмотрены разницы относительно доходов (прибылей) и затрат, полученных (понесенных) в пределах СД, то прибыль каждого участника, полученная в пределах СД, учитывается при определении финансового результата до налогообложения такого участника в соответствии с правилами бухгалтерского учета.

Такой подход упрощает участникам расчеты по налоговым разницам. Если бы необходимо было их рассчитывать по доходам и расходам СД, по амортизации, по обеспечениям, по резервам сомнительных долгов СД, то каждый участник должен в конце отчетного периода (года) получить от уполномоченного участника официальный документ (к примеру: письмо, справку) подписанный руководителем и главным бухгалтером о начисленной бухгалтерской и налоговой амортизации (о других налоговых разницах) и произвести соответствующие корректировки в своем налоговом учете.

Таким образом, каждый участник включает в свой бухгалтерский финрезультат прибыль или убыток от СД в соответствующей доле, рассчитанные по правилам бухучета. Отражая в декларации по налогу на прибыль полученный финрезультат в целом по предприятию, корректирует только на налоговые разницы, рассчитанные в своем бухгалтерском и налоговом учете без учета налоговых разниц, которые могли бы быть определены по бухгалтерскому и налоговому учету в СД.

К сожалению, как всегда такие выводы сделаны налоговиками в обычной индивидуальной консультации для отдельного предприятия, вместо того, чтобы довести эти выводы ко всем плательщикам в обобщающей налоговой консультации.

Аудитор Сергей Гонтаровский

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 20.11.2015 р. N 10874/Г/99-99-19-02-02-14

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування Договору про спільну діяльність і повідомляє.

Відповідно до п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у пп. 153.13.10 п. 153.13 ст. 153 або у другому реченні абзацу другого пп. 5 п. 180.1 ст. 180 Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені Кодексом.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків — відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Заяву про взяття на облік такий платник податків зобов’язаний подати протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або угоди або після набрання ним чинності, якщо відповідно до законодавства реєстрація договору не проводиться.

Механізм взяття договору про спільну діяльність на облік в контролюючих органах визначено Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 N 1562/20300, зі змінами.

У зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», нова редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, згідно з положеннями розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

При цьому розділом III Кодексу не передбачено різниць щодо доходів (прибутків) та витрат, отриманих (понесених) в межах спільної діяльності.

Отже, прибуток кожного учасника, отриманий в межах спільної діяльності, враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування такого учасника згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Крім того, згідно з пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та пп. 4 п. 180.1 ст. 180 Кодексу для цілей оподаткування податком на додану вартість дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Платником податку на додану вартість є особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи (пп. 4 п. 180.1 ст. 180 Кодексу).

При цьому такий облік ведеться платником податку на додану вартість, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок реєстрації особи (у тому числі особи, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи) як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 — 184 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233 (далі — Положення).

Вимоги, за яких такі особи мають право або зобов’язані зареєструватись як платники податку на додану вартість, встановлено у статтях 181 — 183 Кодексу та Положенні.

Відповідно до п. 1.6 розділу I Положення особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.

Для осіб, відповідальних за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, присвоюється 9-значний податковий номер, який надають контролюючі органи згідно з порядком обліку платників податків і зборів, визначеним відповідно до п. 63.10 ст. 63 Кодексу.

____________