С 01.01.2016 все применяют кассовый метод НДС при поставке электроэнергии, теплоэнергии, угля — изменения в НКУ от 24 ноября 2015 года N 812-VІІІ

Согласно новой нормы (п.44) подраздела 2 раздела XX «Переходные положения» НКУ, которая вступила в силу с 01.01.2016г.:

Временно, до 1 июля 2017г., плательщики налога, которые осуществляют поставку (в т.ч.оптовую), передачу, распределение электрической и/или тепловой энергии, поставку угля, определяют дату возникновения налоговых обязательств и налогового кредита по кассовому методу.

Данная норма будет касаться любых плательщиков, которые поставляют, передают и распределяют электрическую и/или тепловую энергию, поставляют уголь. Например, нужно будет применять кассовый метод по НДС, если у предприятия есть котельная, которая поставляет теплоэнергию другим лицам.

На наш взгляд, эта норма не затронет арендодателей, которые перевыставляют на арендаторов суммы компенсации за потребленные электроэнергию и тепловую энергию. Нужно только правильно писать в акте предоставленных услуг и налоговой накладной, не «электроэнергия», а «возмещение расходов по электроэнергии».

Что такое кассовый метод определено п.14.1.266 НКУ: «касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг)»

Данное изменение в НКУ усложнит работу бухгалтеров в части учёта налогового обязательства и налогового кредита по операциям, которые учитываются по первому событию и операциям, которые будут учитываться по кассовому методу.

Это значит, что придется вести отдельный учет операций, учитываемых по:

• кассовому методу;
• общему правилу.

Вести такой учет в отношении налогового кредита вовсе непросто и особенно по тем операциям, которые нельзя однозначно отнести к тому или иному виду деятельности (так называемые общехозяйственные и административные расходы). Удельный вес налогового кредита по кассовому методу должен отвечать доле использования товаров (услуг) в операциях по продаже по этому методу.

При этом налоговый кредит по доле, приходящейся на кассовый метод, будет возникать по оплате, а налоговый кредит по доле «первого события» — по первому из событий, которое произойдет раньше: оплата или оприходование.

Как же определять объемы, которые должны учитываться при распределении налогового кредита по кассовому методу в отношении операций, связанных с общими расходами? Полагаем, что в такой ситуации придется воспользоваться аналогичным методом, предусмотренным п.199 НКУ и устанавливающим порядок распределения сумм уплаченного (начисленного) НДС на налоговый кредит в тех случаях, когда товары (работы, услуги), изготовленные и/или приобретенные, частично используются в облагаемых налогом операциях, а частично нет.

Аналогично определению доли использования товаров (работ, услуг) в налогооблагаемых операциях за месяц , можно рассчитать сумму налогового кредита, которая приходится на операции, учитываемые по кассовому методу или в общем порядке.

В приложении 7 к декларации по НДС имеется таблица 4 для операций по кассовому методу (операции по жилищно-коммунальным услугам согласно п.187.10 НКУ). Данное приложение, предприятия применяющие кассовый метод, представляют в налоговую ежемесячно.

Следует также помнить об ограниченном сроке для отражения налогового кредита при применении кассового метода (п.198.6 НКУ): налоговые накладные, зарегистрированные с нарушением срока регистрации, относятся к налоговому кредиту за отчетный налоговый период, в котором зарегистрирована накладная, но не позднее чем через 60 календарных дней с даты списания средств с банковского счета налогоплательщика.

 

Аудитор Сергей Гонтаровский

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі

 

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 — 17, ст. 112) такі зміни:

1) абзац перший пункту 187.10 статті 187 викласти в такій редакції:

«187.10. Платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом»;

2) у статті 252:

абзаци п’ятий — сьомий пункту 252.8 викласти в такій редакції:

«Фактичною ціною реалізації для газу природного вважається:

для газу природного, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті, — ціна, визначена у відповідних договорах купівлі-продажу природного газу між платником рентної плати та суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», у податковому (звітному) періоді;

для іншого газу природного — середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період. Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та передається до 5 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, який до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі»;

пункт 252.24 викласти в такій редакції:

«252.24. Платник рентної плати або уповноважена особа, які у податковому (звітному) періоді видобули природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) та реалізували його суб’єкту ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України на підставі Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов’язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, визначають у податковій декларації податкові зобов’язання з урахуванням обсягів, визначених в актах приймання-передачі, та обсягів виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування. Акти приймання-передачі оформляються у податковому (звітному) періоді, в якому такий газ був видобутий, та не пізніше 8 числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, підписуються платником рентної плати або уповноваженою особою та зазначеним вище суб’єктом ринку природного газу на підставі укладених ними договорів купівлі-продажу природного газу.

Обсяги виробничо-технологічних витрат природного газу на здійснення технічних операцій з видобування та підготовки до транспортування (у тому числі нафтового (попутного) газу), зазначеного в абзаці першому цього пункту, визначаються пропорційно до питомої ваги обсягів такого природного газу, реалізованого зазначеному суб’єкту ринку природного газу, у загальному обсязі природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що підлягає оподаткуванню, зменшеному на обсяг виробничо-технологічних витрат такого природного газу»;

3) у розділі XX «Перехідні положення»:

підрозділ 2 доповнити пунктами 44 і 45 такого змісту:

«44. Тимчасово, до 1 липня 2017 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 липня 2017 року.

У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям — платникам податку — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

45. Тимчасово, до 1 липня 2017 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, в якому подано заяву»;

у пункті 29 підрозділу 10:

в абзаці першому слова «діючого тарифу» замінити словами «діючої ціни»;

у підпункті «а» підпункту 1.2 слово «населення» замінити словами «побутових споживачів», а слова «з урахуванням відповідного тарифу» виключити;

у підпунктах 1.3.2 і 1.4 слово «населення» в усіх відмінках замінити словами «побутові споживачі» у відповідному відмінку;

у підпункті 1.5:

в абзаці першому слова «діючим тарифом» замінити словами «діючою ціною на природний газ»;

підпункт «а» викласти в такій редакції:

«а) договірну ціну природного газу як товару (без урахування тарифів на його транспортування і розподіл, торгової націнки постачальника природного газу в межах максимальної торгової націнки, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», та суми податку на додану вартість) для платників, визначених у підпункті «а» підпункту 1.1 цього пункту».

2. Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.

 

Президент України	П. ПОРОШЕНКО
м. Київ 24 листопада 2015 року N 812-VIII