Кардинальные изменения по управлению государственными предприятиями — наблюдательные советы, обязательство с заинтересованностью, значительные обязательства, публикация инфо о деятельности, обязательный аудит

Приняты значительные изменения в части управления государственными предприятиями (аналогичные особенности для акционерных обществ с государственной долей собственности более 50% и для коммунальных предприятий).

Нужно обратить внимание на следующее.

Вводится наблюдательный совет государственного предприятия, который назначает руководителя предприятия, контролирует и регулирует деятельность этого руководителя. Критерии для предприятий, при которых должен быть создан наблюдательный совет утверждаются КМУ. Большинство наблюдательного совета должно состоять из независимых членов (перечень лиц, которые не могут быть независимыми членами совета установлен статьей 11³Закона «Об управлении объектами государственной собственности»). Предприятие осуществляет оплату за услуги членов наблюдательного совета, а также выплату вознаграждения на условиях установленных КМУ.

Годовая финотчетность государственного предприятия может подлежать обязательной проверке независимым аудитором. При этом критерии отбора независимого аудитора и критерии отнесения предприятий к таким, финансовая отчетность которых подлежит обязательной проверке независимым аудитором, определяются КМУ в зависимости от балансовой стоимости активов.

Государственное предприятие публикует информацию о своей деятельности на своем сайте или сайте органа управления. Статьей 73 ХКУ установлен конкретный перечень информации, которая должна обязательно публиковаться. В состав этой информации входит квартальная и годовая финансовая отчетность за последние 3 года и аудиторское заключение (если аудит для такого предприятия обязателен). При этом установлен срок для публикации годовой финансовой отчетности – до 30 апреля следующего года.

Введен запрет руководителю государственного предприятия заниматься предпринимательской или другой оплачиваемой деятельностью (исключением является авторское вознаграждение, научная, преподавательская деятельность, а также исключением становится деятельность руководителя, которая одобрена наблюдательным советом или вышестоящим органом управления).

ОБЯЗАТЕЛЬСТВО С ЗАИНТЕРЕСОВАННОСТЬЮ.

Введено новое понятие «хозяйственное обязательство предприятия, относительно совершения которого есть заинтересованность». Хозяйственное обязательство с заинтересованностью подлежит согласованию с наблюдательным советом или органом управления.

Какие обязательства предприятия относятся к обязательствам с заинтересованностью?

Обязательство с заинтересованностью – это обязательство «яке укладається з особою, заінтересованою у його вчиненні, від імені або за рахунок, або в інтересах такої особи».

К таким лицам относятся:

— должностное лицо органов управления государственного предприятия;

— должностное лицо органа управления (лицо, ответственное за принятие решения относительно предоставления согласия на совершение таким государственным предприятием хозяйственного договора);

— член семьи должностного лица предприятия;

— юридическое лицо, в котором любое из вышеуказанных лиц, является конечным бенефициарним собственником или членом органа управление, органа, который осуществляет функции контроля (надзора).

Эти требования касаются обязательств, в которых предметом является:

— отчуждение или приобретение имущества (любое имущество, а не только основные средства) по одному или нескольким связанным договорам, балансовая стоимость которого превышает 100 минимальных заработных плат исходя из размера на 1 января текущего года (на 2016 год 137800 грн.). Исключением является получение государственным предприятием в собственность имущества безвозмездно или за одну гривну;

— передача или получение в аренду, другое платное пользование имущества, общая балансовая стоимость которого по договору превышает 100 минимальных заработных плат исходя из размера на 1 января текущего года (на 2016 год 137800 грн.);

— передача государственным предприятием в безвозмездное пользование имущества, общая балансовая стоимость которого по договору превышает 20 минимальных заработных плат исходя из размера на 1 января текущего года (на 2016 год 27560 грн.);

— выполнение или заказ работ или предоставления услуг, рыночная стоимость которых превышает 100 минимальных заработных плат исходя из размера на 1 января текущего года (на 2016 год 137800 грн.). Исключением является получение государственным предприятием результатов работ или услуг безвозмездно или за одну гривну;

— предоставление или получение займа, возвратной или безвозвратной помощи на сумму, которая превышает 50 минимальных заработных плат исходя из размера на 1 января текущего года (на 2016 год 68900 грн.). Исключением является получение государственным предприятием такого финансирования безвозмездно или за одну гривну;

— предоставление государственным предприятием залога, поручительства или другого обеспечения выполнения обязательств, размер которых превышает 100 минимальных заработных плат исходя из размера на 1 января текущего года (на 2016 год 137800 грн.).

Данные стоимостные критерии максимальные. Более низкие предельные стоимостные значения могут быть установлены уставом.

Законом установлен порядок получения согласия от наблюдательного совета или вышестоящего органа управления на совершение таких сделок (наблюдательный совет рассматривает вопрос в рамках своих полномочий, в остальных случаях решение принимается вышестоящим органом управления):

1) заинтересованное лицо до совершения сделки должно подать в течение 3-х рабочих дней со дня возникновения заинтересованности на рассмотрение наблюдательного совета или вышестоящего органа управления информацию о сделке (проект договора);

2) поданная информация должна быть рассмотрена в течение 10 рабочих дней (если для оценки обязательства привлекается оценщик, то этот срок продлеватся не более чем на 30 календарных днй). Если в течение этого срока не было принято никакого решения, то сделка считается одобренной.

Если сделка совершена с нарушением данного порядка, но одобрена в последствии наблюдательным советом в рамках его компетенции или вышестоящим органом управления, то обязательство считается действующим. Но, если не было такого одобрения, то судом может быть принято решение о признании сделки недействительной (до решения суда сделка считается действующей).

ЗНАЧИТЕЛЬНЫЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА.

Все значительные хозяйственные обязательства требуют согласования наблюдательным советом или вышестоящим органом управления (это касается, как операций покупки, так и операций продажи).

К значительным относятся обязательства, если рыночная стоимость имущества, работ, услуг, которые являются его предметом, составляет более 10% стоимости активов государственного предприятия, по данным последней годовой финансовой отчетности. Устав предприятия может предусматривать дополнительные критерии отнесения обязательств к значительным.

Если укзанная стоимость составляет от 10% до 25%, то решение о согласовании дается наблюдательным советом, а при стоимости свыше 25% вышестоящим органом управления.

Если сделка со значительным обязательством совершена без предварительного согласования соответствующим органом, то договор может быть признан судом недействительным.

Закон вступил в силу с 25.06.2016г. Уставы и внутренние положения предприятий подлежат приведению в соответствие с этим Законом не позднее чем на протяжении одного года, т.е. до 25.06.2017г.

Аудитор Сергей Гонтаровский

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності

Верховна Рада України постановляє:

Внести зміни до таких законодавчих актів України:
У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., NN 18 — 22, ст. 144):

1) у першому реченні частини четвертої статті 63 слова «ним призначається» замінити словами «призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення)»;

2) частину третю статті 65 викласти в такій редакції:

«3. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи»;

3) у статті 73:

частину шосту викласти в такій редакції:

«6. Органами управління державного унітарного підприємства є:

керівник підприємства, який призначається (обирається) суб’єктом управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, або наглядовою радою такого підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав);

наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і регулює діяльність керівника підприємства.

Наглядова рада державного унітарного підприємства утворюється за рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством. Порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради державного унітарного підприємства (крім підприємств оборонно-промислового комплексу) та її комітетів визначається Кабінетом Міністрів України та переглядається не рідше ніж раз на п’ять років. Порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради державного унітарного підприємства оборонно-промислового комплексу визначається відповідно до Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».

Особливості управління державним унітарним підприємством визначаються Законом України «Про управління об’єктами державної власності».

Особливості управління державним унітарним підприємством оборонно-промислового комплексу визначаються Законом України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі»;

після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:

«8. Річна фінансова звітність державного унітарного підприємства може підлягати обов’язковій перевірці незалежним аудитором. Критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення державних унітарних підприємств до таких, фінансова звітність яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, визначаються Кабінетом Міністрів України залежно від балансової вартості активів державних унітарних підприємств.

Державне унітарне підприємство оприлюднює інформацію про свою діяльність, крім випадків, встановлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, у строки та в порядку, визначені Кабінетом Міністрів України. Доступ до таких веб-сторінок та веб-сайтів є цілодобовим і безоплатним.

Обов’язковому оприлюдненню підлягає така інформація:

цілі діяльності державного унітарного підприємства та стан їх досягнення;

квартальна, річна фінансова звітність державного унітарного підприємства за останні три роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерела їх фінансування;

аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності державного унітарного підприємства за останні три роки, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її утворення) або суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством;

статут державного унітарного підприємства у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше;

біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) керівника державного унітарного підприємства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних);

біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) членів наглядової ради (у разі її утворення) державного унітарного підприємства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних), принципи їх добору, їхнє членство у наглядових радах інших суб’єктів господарювання, а також зазначається, хто із членів наглядової ради державного унітарного підприємства є незалежним;

річні звіти наглядової ради та керівника державного унітарного підприємства;

структура, принципи формування і розмір винагороди керівника та членів наглядової ради державного унітарного підприємства, включаючи компенсаційні пакети і додаткові блага, які вони отримують (або на отримання яких мають право) під час виконання посадових обов’язків, а також у зв’язку із звільненням (термін «додаткове благо» вживається у значенні, визначеному в Податковому кодексі України);

рішення суб’єкта управління об’єктами державної власності щодо державного унітарного підприємства;

опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на операції та результати діяльності державного унітарного підприємства, та заходи щодо управління такими ризиками;

відомості про договори, учасником яких є державне унітарне підприємство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»;

інформація про операції та зобов’язання державного унітарного підприємства з державним та/або місцевим бюджетом, державними та/або місцевими установами, підприємствами та організаціями, включаючи договірні зобов’язання державного унітарного підприємства (фінансові та нефінансові), що виникають у результаті державно-приватного партнерства.

Державне унітарне підприємство оприлюднює річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком щодо неї, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її утворення) або суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.

Відповідальність за оприлюднення та достовірність інформації, визначеної цією статтею, несе керівник державного унітарного підприємства відповідно до законів України та умов укладеного з ним контракту».

У зв’язку з цим частину восьму вважати частиною дев’ятою;

4) доповнити статтями 73¹ та 73² такого змісту:

«Стаття 73¹. Господарське зобов’язання державного унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість

Господарське зобов’язання державного унітарного підприємства, предмет якого підпадає під ознаки, визначені частиною третьою цієї статті, і яке укладається з особою, заінтересованою у його вчиненні, від імені або за рахунок, або в інтересах такої особи, є господарським зобов’язанням, щодо вчинення якого є заінтересованість.
Особою, заінтересованою у вчиненні господарського зобов’язання, є:

посадова особа органів управління державного унітарного підприємства;

посадова особа органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, якщо така особа є особою, відповідальною за прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення таким державним унітарним підприємством господарського договору;

член сім’ї посадової особи, зазначеної в абзацах другому і третьому цієї частини, — чоловік (дружина), особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини);

юридична особа, в якій будь-яка з осіб, зазначених в абзацах другому — четвертому цієї частини, є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) або членом органу управління, органу, який здійснює функції контролю та/або нагляду.

Особи (разом або окремо), зазначені в абзацах другому — п’ятому цієї частини, мають відповідати принаймні одній із таких ознак:

бути сторонами такого господарського зобов’язання або членами виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;

отримувати винагороду за вчинення такого господарського зобов’язання від державного унітарного підприємства (посадових осіб органів управління державного унітарного підприємства) або від особи, яка є стороною господарського зобов’язання;

внаслідок такого господарського зобов’язання набувати майно, будь-які майнові права, вигоди або блага;

брати участь у господарському зобов’язанні як представники або посередники (крім представництва державного унітарного підприємства посадовими особами).

Дія цієї статті поширюється на господарські зобов’язання державних унітарних підприємств, предметом яких є:

відчуження або придбання за одним договором або декількома пов’язаними договорами товарів або іншого майна, балансова вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання державним унітарним підприємством у власність товарів або майна безоплатно або за одну гривню);

передача або отримання в оренду, інше платне користування товарів або майна, балансова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання;

передача державним унітарним підприємством у безоплатне користування товарів або іншого майна, балансова вартість якого перевищує 20 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання;

виконання або замовлення робіт або надання послуг, ринкова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання державним унітарним підприємством результатів робіт або послуг безоплатно або за одну гривню);

надання або отримання позики, іншого фінансування на поворотній, безповоротній або частково поворотній основі на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання державним унітарним підприємством позики або іншого фінансування безоплатно або за одну гривню);

надання державним унітарним підприємством застави, поручительства або іншого забезпечення виконання зобов’язань, розмір яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання.

Статутом державного унітарного підприємства може бути встановлено нижче граничне значення вартості майна, робіт або послуг чи суми коштів, що є предметом господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість.

Господарське зобов’язання із заінтересованістю підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.

Особа, яка є заінтересованою у вчиненні господарського зобов’язання, повинна протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості, але до вчинення господарського зобов’язання, подати на розгляд наглядової ради, а у випадках, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, — органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство:

проект господарського зобов’язання із зазначенням вартості одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена господарським зобов’язанням, і загальної суми господарського зобов’язання, передбаченого частиною третьою цієї статті;

інформацію з посиланням на конкретні норми частини другої цієї статті із зазначенням ознаки заінтересованості особи у вчиненні господарського зобов’язання.

Наглядова рада державного унітарного підприємства протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, приймає одне з таких рішень:

про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання;

про відмову у вчиненні відповідного господарського зобов’язання;

про передачу питання на розгляд органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

Наглядова рада або орган, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, з метою проведення оцінки господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам може залучити суб’єкта оціночної діяльності.
Якщо заінтересована у вчиненні господарського зобов’язання особа є членом наглядової ради державного унітарного підприємства, вона не має права голосу під час прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення такого господарського зобов’язання.

Якщо заінтересована у вчиненні господарського зобов’язання особа є особою, зазначеною в абзаці третьому частини другої цієї статті, вирішення конфлікту інтересів відбувається в порядку, передбаченому законодавством про запобігання корупції.

Рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, приймається більшістю голосів членів наглядової ради, які не є заінтересованими у вчиненні такого господарського зобов’язання.
Рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, якщо:

на підприємстві не утворена наглядова рада;

наглядова рада ухвалила рішення про передачу питання на розгляд органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, із зазначенням мотивів такого рішення;

більшість членів наглядової ради є заінтересованими у вчиненні господарського зобов’язання;

балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов’язання, передбаченого частиною третьою цієї статті, перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності підприємства;

предметом договору є нерухоме або інше майно, якщо режим його оренди або відчуження регулюється спеціальним законодавством.

Якщо наглядова рада або орган, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, не прийняли жодного рішення протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, господарське зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, вважається схваленим.

У разі якщо з метою проведення оцінки господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам залучається суб’єкт оціночної діяльності, строк прийняття рішення наглядовою радою або органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, збільшується на період часу, необхідного для здійснення оцінки, але не більш як на 30 календарних днів, які обчислюються з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті.

Господарське зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, вчинене з порушенням порядку, передбаченого частинами четвертою — десятою цієї статті, створює, змінює, припиняє права та обов’язки його сторін лише у разі подальшого схвалення такого господарського зобов’язання наглядовою радою державного унітарного підприємства або органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство. У разі неотримання подальшого схвалення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, таке зобов’язання може бути визнано судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.
Подальше схвалення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, створює, змінює, припиняє права та обов’язки державного унітарного підприємства з дня вчинення такого господарського зобов’язання.
Відповідальність за шкоду, заподіяну державному унітарному підприємству господарським зобов’язанням, щодо вчинення якого є заінтересованість, вчиненим з порушенням вимог цієї статті, несе особа, заінтересована у вчиненні державним унітарним підприємством такого господарського зобов’язання.
Керівник (виконавчий орган) державного унітарного підприємства або особа, спеціально уповноважена керівником (виконавчим органом) або установчими документами державного унітарного підприємства, у разі порушення ними вимог, передбачених цією статтею, підлягають адміністративній та дисциплінарній відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов’язків, а також мають відшкодувати шкоду, заподіяну їхніми діями державному унітарному підприємству.

Стаття 73². Значні господарські зобов’язання державного унітарного підприємства

Значним господарським зобов’язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов’язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Статутом державного унітарного підприємства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення господарського зобов’язання до значного господарського зобов’язання.

Значне господарське зобов’язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.

Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов’язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається наглядовою радою (у разі її утворення) або органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.
Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов’язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.
Забороняється ділити предмет господарського зобов’язання з метою ухилення від передбаченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов’язання.
Значне господарське зобов’язання, вчинене з порушенням порядку, передбаченого частинами першою — четвертою цієї статті, може бути визнане судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.
Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, має прийматися за правилами, встановленими цією статтею»;

5) у статті 78:

частину сьому викласти в такій редакції:

«7. Органами управління комунального унітарного підприємства є:

керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав);

наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства.

Наглядова рада комунального унітарного підприємства утворюється за рішенням органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство. Критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради комунального унітарного підприємства є обов’язковим, а також порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та її комітетів, порядок призначення членів наглядової ради затверджуються рішенням відповідної місцевої ради»;

після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:

«8. Річна фінансова звітність комунального унітарного підприємства може підлягати обов’язковій перевірці незалежним аудитором в порядку, передбаченому рішенням відповідної місцевої ради. Критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення комунальних унітарних підприємств до таких, фінансова звітність яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, встановлюються рішенням відповідної місцевої ради.

Комунальне унітарне підприємство оприлюднює інформацію про свою діяльність, крім випадків, установлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління об’єктами комунальної власності, що здійснює функції з управління підприємством, у строки та в порядку, визначені рішенням відповідної місцевої ради. Доступ до таких веб-сторінок та веб-сайтів є цілодобовим і безоплатним.

Обов’язковому оприлюдненню підлягає така інформація:

цілі діяльності комунального унітарного підприємства;

квартальна, річна фінансова звітність комунального унітарного підприємства за останні три роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерела їх фінансування;

аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності комунального унітарного підприємства за останні три роки, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради комунального унітарного підприємства (у разі її утворення) або суб’єкта управління об’єктами комунальної власності, що здійснює функції з управління підприємством;

статут комунального унітарного підприємства у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше;

біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) керівника комунального унітарного підприємства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних);

біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) членів наглядової ради (у разі її утворення) комунального унітарного підприємства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних), принципи їх добору, їхнє членство у наглядових радах інших суб’єктів господарювання, а також зазначається, хто із членів наглядової ради комунального унітарного підприємства є незалежним;

річні звіти керівника та наглядової ради (у разі її утворення) комунального унітарного підприємства;

структура, принципи формування і розмір винагороди керівника та членів наглядової ради комунального унітарного підприємства, включаючи компенсаційні пакети і додаткові блага, які вони отримують (або на отримання яких мають право) під час виконання посадових обов’язків, а також у зв’язку із звільненням;

рішення суб’єкта управління об’єктами комунальної власності щодо комунального унітарного підприємства;

опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на операції та результати діяльності комунального унітарного підприємства, та заходи щодо управління такими ризиками;

відомості про договори, учасником яких є комунальне унітарне підприємство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»;

інформація про операції та зобов’язання комунального унітарного підприємства з державним та/або місцевим бюджетом, державними та/або місцевими установами, підприємствами та організаціями, включаючи договірні зобов’язання комунального унітарного підприємства (фінансові та нефінансові), що виникають у результаті державно-приватного партнерства.

Комунальне унітарне підприємство оприлюднює річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком щодо неї, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради комунального унітарного підприємства (у разі її утворення) або суб’єкта управління об’єктами комунальної власності, що здійснює функції з управління підприємством до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.

Відповідальність за оприлюднення та достовірність інформації, визначеної цією статтею, несе керівник комунального унітарного підприємства відповідно до законів України та умов укладеного з ним контракту».

У зв’язку з цим частини восьму і дев’яту вважати відповідно частинами дев’ятою і десятою;

6) главу 8 доповнити статтею 78¹ такого змісту:

«Стаття 78¹. Господарське зобов’язання комунального унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість

Господарське зобов’язання комунального унітарного підприємства, предмет якого підпадає під ознаки, визначені частиною третьою цієї статті, і яке укладається з особою, заінтересованою у його вчиненні, від імені або за рахунок або в інтересах такої особи, є господарським зобов’язанням, щодо вчинення якого є заінтересованість.
Особою, заінтересованою у вчиненні господарського зобов’язання, є:

посадова особа органів управління комунального унітарного підприємства;

посадова особа органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, якщо така особа є особою, відповідальною за прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення таким комунальним унітарним підприємством господарського договору;

отримувати винагороду за вчинення такого господарського зобов’язання від комунального унітарного підприємства (посадових осіб органів управління комунального унітарного підприємства) або від особи, яка є стороною господарського зобов’язання;

внаслідок такого господарського зобов’язання набувати майно, будь-які майнові права, вигоди або блага;

брати участь у господарському зобов’язанні як представники або посередники (крім представництва комунального унітарного підприємства посадовими особами).

Дія цієї статті поширюється на господарські зобов’язання комунальних унітарних підприємств, предметом яких є:

відчуження або придбання за одним договором або декількома пов’язаними договорами товарів або іншого майна, балансова вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством у власність товарів або майна безоплатно або за одну гривню);

передача комунальним унітарним підприємством у безоплатне користування третім особам товарів або іншого майна, балансова вартість якого перевищує 20 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання;

виконання або замовлення робіт або надання послуг, ринкова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством результатів робіт або послуг безоплатно або за одну гривню);

надання або отримання позики, іншого фінансування на поворотній основі на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством позики або іншого фінансування безоплатно або за одну гривню);

надання комунальним унітарним підприємством застави, поручительства або іншого забезпечення виконання зобов’язань, розмір яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов’язання.

Статутом комунального унітарного підприємства може бути встановлено нижче граничне значення щодо вартості майна, робіт або послуг чи суми коштів, що є предметом господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість.

Особа, яка є заінтересованою у вчиненні господарського зобов’язання, повинна протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості, але до вчинення господарського зобов’язання, подати на розгляд наглядової ради, а у випадках, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, — органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство:

Наглядова рада комунального унітарного підприємства протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, приймає одне з таких рішень:

про надання згоди на вчинення відповідного господарського зобов’язання;

про відмову у вчиненні відповідного господарського зобов’язання;

про передачу питання на розгляд органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство.

Наглядова рада або орган, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, з метою проведення оцінки господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам може залучити суб’єкта оціночної діяльності.
Якщо заінтересована у вчиненні господарського зобов’язання особа є членом наглядової ради комунального унітарного підприємства, вона не має права голосу під час прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення такого господарського зобов’язання.

Рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, приймається більшістю голосів членів наглядової ради, які не є заінтересованими у вчиненні такого господарського зобов’язання.
Рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, якщо:

на підприємстві не утворена наглядова рада;

наглядова рада ухвалила рішення про передачу питання на розгляд органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, із зазначенням мотивів такого рішення;

більшість членів наглядової ради є заінтересованими у вчиненні господарського зобов’язання;

Якщо наглядова рада або орган, до сфери управління якого належить підприємство комунальної власності, не прийняли жодного рішення протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, господарське зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, вважається схваленим.

У разі якщо з метою проведення оцінки господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам залучається суб’єкт оціночної діяльності, строк прийняття рішення наглядовою радою або органом, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, збільшується на період часу, необхідного для здійснення оцінки, але не більш як на 30 календарних днів, які обчислюються з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті.

Господарське зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, вчинене з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє права та обов’язки його сторін лише у разі подальшого схвалення такого господарського зобов’язання у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. У разі неотримання подальшого схвалення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, таке зобов’язання визнається судом недійсним за позовом комунального унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить підприємство комунальної власності.
Подальше схвалення господарського зобов’язання, щодо вчинення якого є заінтересованість, в порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє права та обов’язки комунального унітарного підприємства з дня вчинення такого господарського зобов’язання.
Відповідальність за шкоду, заподіяну комунальному унітарному підприємству господарським зобов’язанням, щодо вчинення якого є заінтересованість, вчиненим з порушенням вимог цієї статті, несе особа, заінтересована у вчиненні комунальним унітарним підприємством такого господарського зобов’язання.
Керівник (виконавчий орган) комунального унітарного підприємства або особа, спеціально уповноважена керівником (виконавчим органом) або установчими документами комунального унітарного підприємства, у разі порушення ними вимог, передбачених цією статтею, підлягають адміністративній, дисциплінарній відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов’язків, а також мають відшкодувати шкоду, заподіяну їхніми діями комунальному унітарному підприємству»;

7) частину першу статті 89 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються законами України»;

8) частину третю статті 90 доповнити абзацами такого змісту:

«Річна фінансова звітність (у тому числі консолідована) господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, може підлягати обов’язковій перевірці незалежним аудитором. Критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення господарських товариств до таких, фінансова звітність яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, визначаються Кабінетом Міністрів України залежно від балансової вартості активів господарських товариств.

Річна фінансова звітність (у тому числі консолідована) господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, може підлягати обов’язковій перевірці незалежним аудитором у порядку, визначеному відповідною місцевою радою. Критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення господарських товариств до таких, фінансова звітність яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, визначаються відповідною місцевою радою.

Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарське товариство, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків, оприлюднюють інформацію про свою діяльність, крім випадків, установлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління, який здійснює функції з управління корпоративними правами держави в ньому, у строки та в порядку, визначені Кабінетом Міністрів України.

Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, а також господарське товариство, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка територіальної громади в якому становить 100 відсотків, оприлюднюють інформацію про свою діяльність, крім випадків, установлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління, який здійснює функції з управління його корпоративними правами, у строки та в порядку, визначених відповідною місцевою радою.

Доступ до веб-сторінок та веб-сайтів, зазначених у цій статті, є цілодобовим і безоплатним.

Обов’язковому оприлюдненню відповідно до абзаців четвертого і п’ятого цієї частини підлягає така інформація:

цілі діяльності господарського товариства та стан їх досягнення;

квартальна та річна фінансова звітність (у тому числі консолідована) господарського товариства за останні три роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерел їх фінансування;

аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності (у тому числі консолідованої) господарського товариства за останні три роки, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради господарського товариства чи суб’єкта управління, який здійснює функції з управління корпоративними правами держави або територіальної громади в такому господарському товаристві;

статут господарського товариства у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше;

структура власності господарського товариства;

біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) голови та членів виконавчого органу господарського товариства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних);

біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) членів наглядової ради (у разі її утворення) господарського товариства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних), принципи їх добору, їхнє членство у наглядових радах інших суб’єктів господарювання, а також зазначається, хто із членів наглядової ради є незалежним;

річні звіти наглядової ради та виконавчого органу господарського товариства;

структура, принципи формування і розмір винагороди голови та членів виконавчого органу та членів наглядової ради господарського товариства, включаючи компенсаційні пакети і додаткові блага, які вони отримують (або на отримання яких мають право) під час виконання посадових обов’язків, а також у зв’язку із звільненням;

рішення загальних зборів господарського товариства;

опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на операції та результати діяльності господарського товариства, та заходи щодо управління такими ризиками;

відомості про договори, учасником яких є господарське товариство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»;

інформація про операції та зобов’язання господарського товариства з державним та/або місцевим бюджетом, державними та/або місцевими установами, підприємствами та організаціями, включаючи договірні зобов’язання господарського підприємства (фінансові та нефінансові), що виникають у результаті державно-приватного партнерства.

Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарське товариство, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, оприлюднює річну фінансову звітність (у тому числі консолідовану) разом з аудиторським висновком щодо неї, якщо аудит є обов’язковим відповідно до закону або проводиться за рішенням наглядової ради такого господарського товариства чи суб’єкта управління, який здійснює функції з управління корпоративними правами держави в такому господарському товаристві до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.

Відповідальність за оприлюднення та достовірність інформації, визначеної цією статтею, несе голова виконавчого органу господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарського товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, відповідно до законів України та умов укладеного з ним контракту».

Частину першу статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити пунктами 30¹ та 30² такого змісту:

«30¹) прийняття рішень про визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим у комунальних унітарних підприємствах та у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді; про затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку призначення членів наглядової ради комунального унітарного підприємства; про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства; про встановлення вимог до незалежних членів наглядової ради комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді;

30²) визначення критеріїв відбору незалежного аудитора та критеріїв віднесення комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, до таких, фінансова звітність яких (у тому числі консолідована) підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, та затвердження порядку такої перевірки і порядку залучення незалежного аудитора».

У частині четвертій статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 40, ст. 365; 2011 р., N 45, ст. 484; 2014 р., N 22, ст. 781):

1) абзац другий виключити;

2) доповнити абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Державні і комунальні унітарні підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі чи територіальній громаді, а також господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави чи територіальної громади в яких становить 100 відсотків, зобов’язані оприлюднювати інформацію про свою діяльність (квартальну, річну фінансову звітність, у тому числі консолідовану, за останні три роки) шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті відповідного суб’єкта управління об’єктами державної або комунальної власності. Доступ до таких веб-сторінок та веб-сайтів є цілодобовим і безоплатним.

Річна фінансова звітність (у тому числі консолідована) зазначених суб’єктів господарювання оприлюднюється до 30 квітня року, що настає за звітним періодом. Якщо річна фінансова звітність (у тому числі консолідована) зазначених суб’єктів господарювання підлягає обов’язковому аудиту, аудиторський висновок публікується разом із звітністю».

У Законі України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 46, ст. 456 із наступними змінами):

1) абзац третій частини першої статті 4 виключити;

2) у частині другій статті 5:

доповнити пунктами 16¹ та 17² такого змісту:

«16¹) визначає критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим на державних унітарних підприємствах (крім підприємств оборонно-промислового комплексу) та, з урахуванням законів України, в господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі»;

«17²) затверджує вимоги до незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі»;

включити пункт 17¹ такого змісту:

«17¹) визначає критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до таких, фінансова звітність (у тому числі консолідована) яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, залежно від балансової вартості активів таких державних унітарних підприємств чи господарських товариств»;

пункт 18 доповнити підпунктами «с» — «ч» такого змісту:

«с) утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради державного унітарного підприємства та її комітетів;

т) проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та їх призначення, а також проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності до обрання на посаду незалежних членів наглядової ради;

у) оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків;

ф) визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

х) визначення порядку та правил страхування відповідальності, оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

ц) встановлення чітких цілей діяльності для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

ч) формування та ведення реєстру укладених контрактів з керівниками суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки»;

3) статтю 5¹ виключити;

4) у частині першій статті 5²:

пункт 5 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки»;

доповнити пунктом 7¹ такого змісту:

«7¹) формує та веде реєстр укладених контрактів з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України»;

5) у частині першій статті 6:

пункт 4 викласти в такій редакції:

«4) призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог»;

доповнити пунктами 4¹ та 4² такого змісту:

«4¹) забезпечують призначення (обрання) незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

4²) приймають рішення у випадках, визначених законами України, про надання згоди на вчинення державним унітарним підприємством господарського зобов’язання, щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов’язання або про відмову в наданні такої згоди та несуть встановлену законами України відповідальність за прийняття таких рішень»;

пункти 5 та 8 викласти в такій редакції:

«5) затверджують стратегічні плани розвитку державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, управління корпоративними правами або контроль за діяльністю яких вони здійснюють, та здійснюють контроль за їх виконанням»;

«8) забезпечують проведення щорічних незалежних аудиторських перевірок фінансової звітності державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. У разі зміни керівника суб’єкта господарювання забезпечують проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності такого суб’єкта у порядку, передбаченому законом»;

доповнити пунктом 8¹ такого змісту:

«8¹) погоджують державним унітарним підприємствам, що належать до сфери їх управління та у яких не утворено наглядову раду, укладення договорів щодо проведення незалежних аудиторських перевірок річної фінансової звітності»;

пункт 14¹ викласти в такій редакції:

«14¹) визначають кандидатури осіб, які представляють інтереси держави на загальних зборах та в наглядових радах господарських товариств, функції з управління корпоративними правами держави в яких вони здійснюють, та в наглядових радах державних унітарних підприємств (далі — представники держави), забезпечують їх обрання (призначення), видають представникам держави довіреності на представництво інтересів держави у загальних зборах таких господарських товариств, а за необхідності також укладають з ними договори доручення»;

доповнити пунктом 14² такого змісту:

«14²) визначають кандидатури незалежних членів наглядових рад у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що пропонуються до призначення (обрання) до складу наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, функції з управління корпоративними правами держави в яких вони здійснюють»;

пункт 23¹ доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки»;

6) у частині першій статті 7:

пункт 1 доповнити підпунктом «й» такого змісту:

«й) подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, за затвердженою ним формою інформацію про:

фінансово-господарську діяльність кожного державного підприємства, установи, організації, що належать до сфери його управління, а також господарського товариства, щодо якого він виконує функції з управління корпоративними правами;

укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки»;

підпункт «и» пункту 3 доповнити словами: «визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні»;

7) частину першу статті 9 доповнити пунктом 1¹ такого змісту:

«1¹) подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, інформацію про укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки»;

8) у статті 11:

частини третю, четверту і тринадцяту викласти в такій редакції:

«3. Суб’єкти управління об’єктами державної власності здійснюють управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, функції з управління якими вони здійснюють, та державними унітарними підприємствами шляхом призначення представників держави для участі у загальних зборах господарських товариств та шляхом призначення (обрання) представників держави і незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, єдиним акціонером (учасником) яких є держава. У разі якщо держава не є єдиним акціонером (учасником) господарського товариства, відповідний суб’єкт управління об’єктами державної власності забезпечує надання кандидатур членів наглядової ради загальним зборам акціонерів (учасників).

Представник держави на загальних зборах та засіданнях наглядових рад (член наглядової ради) самостійно приймає рішення з питань порядку денного, за винятком випадків, передбачених цим законом.

Голосування на загальних зборах з питань про вчинення значних господарських зобов’язань, предметом яких є майно, роботи або послуги, ринкова вартість яких становить 25 і більше відсотків вартості активів господарського товариства, акціонером (учасником) якого є держава, за даними останньої річної фінансової звітності цього господарського товариства, здійснюється представником держави на загальних зборах виключно на підставі довіреності із завданням на голосування з цього питання, виданої суб’єктом управління об’єктами державної власності.

У разі якщо держава є єдиним акціонером (учасником) господарської організації, функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без скликання загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства»;

«13. Головою наглядової ради господарської організації, у статутному капіталі якої корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, обирається будь-який член наглядової ради»;

частину чотирнадцяту виключити;

у частині шістнадцятій:

в абзаці першому слово «повноважним» виключити;

абзац другий виключити;

у частині вісімнадцятій слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об’єктами державної власності» замінити словами «суб’єктом управління об’єктами державної власності»;

9) доповнити статтями 11² — 11⁴ такого змісту:

«Стаття 11². Особливості управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

У державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, наглядова рада утворюється, ліквідується та її діяльність організовується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що переглядається не рідше одного разу на п’ять років, з урахуванням положень законів України.
До складу наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради.

Кандидати на посаду члена наглядової ради державного унітарного підприємства відбираються та призначаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кандидатури осіб, які пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності, що здійснює управління корпоративними правами держави в господарському товаристві, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до обрання членами наглядової ради господарського товариства, відбираються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а самі члени наглядової ради обираються згідно із Законом України «Про акціонерні товариства», іншими законами, що регулюють діяльність таких господарських товариств.

Керівником або членом наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не може бути особа, яка є засновником, акціонером (учасником), керівником та/або членом наглядової ради підприємства, іншої господарської організації, які здійснюють діяльність на тому самому або суміжних ринках з такими державними унітарними підприємствами та/або господарськими товариствами.
Керівникам державних унітарних підприємств та членам колегіального виконавчого органу (особі, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, заборонено поєднувати виконання посадових обов’язків керівника або члена колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) державного підприємства або такого господарського товариства з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю, крім отримання авторської винагороди, наукової та викладацької діяльності та/або випадків схвалення такої діяльності наглядовою радою, а в разі відсутності наглядової ради — відповідним суб’єктом управління об’єктами державної власності (для державного унітарного підприємства) чи загальними зборами товариства (для господарського товариства).
Керівники та члени органів управління державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несуть відповідальність за свої рішення щодо таких суб’єктів господарювання згідно із законом та умовами укладених з ними контрактів.
Особливості утворення, організації діяльності та ліквідації наглядових рад державних унітарних підприємств оборонно-промислового комплексу та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначаються Законом України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».

Стаття 11³. Незалежні члени наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

Незалежним членом наглядової ради державного унітарного підприємства або, з урахуванням положень законів України, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не може бути особа, яка:

1) є або протягом останніх п’яти років була посадовою особою такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу;

2) є або протягом останніх трьох років була працівником такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництв та/або іншого відокремленого підрозділу;

3) є афілійованою особою (в значенні, наданому цьому терміну в Законі України «Про акціонерні товариства») такого державного унітарного підприємства або господарського товариства та/або його акціонерів (учасників), або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або інших відокремлених підрозділів та/або їх посадових осіб;

4) отримує або отримувала від такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу будь-які доходи, крім доходів у вигляді винагороди за виконання функцій члена наглядової ради;

5) є власником корпоративних прав такого господарського товариства (самостійно або разом з афілійованими особами) або представляє інтереси такого власника;

6) є державним службовцем чи представником держави;

7) є аудитором такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або була ним протягом певного періоду за останні три роки, що передували її призначенню (обранню) до наглядової ради;

8) бере участь в аудиті такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, або його дочірнього підприємства, філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу як аудитор, який працює у складі аудиторської організації, або брала участь у такому аудиті протягом певного періоду за останні три роки, що передували її призначенню (обранню) до наглядової ради;

9) має або мала протягом останнього року господарські або цивільно-правові відносини з таким державним унітарним підприємством або господарським товариством, або його дочірнім підприємством, філією, представництвом та/або іншим відокремленим підрозділом безпосередньо чи як акціонер (учасник), керівник або член виконавчого органу суб’єкта господарювання, яке має або мало такі зв’язки;

10) працювала на посаді незалежного члена у складі наглядової ради такого державного унітарного підприємства або господарського товариства протягом трьох строків;

11) є близькою особою з особами, зазначеними у пунктах 1 — 10 частини першої цієї статті (термін «близька особа» вживається у значенні, визначеному в Законі України «Про запобігання корупції»).

Вимоги до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджує Кабінет Міністрів України.

Кандидати на посаду незалежних членів наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, що пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності до обрання на посаду незалежних членів наглядової ради, визначаються за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З незалежним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір. Незалежний член наглядової ради виконує свої повноваження з дотриманням умов укладеного з ним договору та статуту державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Незалежний член наглядової ради має рівні права і обов’язки з іншими її членами.

Під час здійснення повноважень члена наглядової ради, у тому числі під час голосування на її засіданнях, незалежний член наглядової ради керується законами України та професійним досвідом щодо доцільності прийняття відповідних рішень.

У своїй діяльності незалежний член наглядової ради керується інтересами відповідного державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, і забезпечує реалізацію своїх повноважень у спосіб, визначений законом та статутом державного унітарного підприємства або такого господарського товариства.

Незалежні члени наглядових рад самостійно визначаються щодо голосування з усіх питань порядку денного засідання наглядової ради.

Стаття 11⁴. Компетенція наглядової ради державного унітарного підприємства

До виключної компетенції наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її утворення) належить:

1) погодження проекту стратегії, річного фінансового плану державного унітарного підприємства та звіту про його виконання, а також проектів інших рішень, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства;

2) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю державного унітарного підприємства;

3) прийняття рішення про розміщення державним унітарним підприємством цінних паперів, крім акцій;

4) прийняття рішення про викуп розміщених державним унітарним підприємством цінних паперів, крім акцій;

5) затвердження ринкової вартості майна у разі прийняття рішення про вчинення значного господарського зобов’язання в межах своїх повноважень та у разі, якщо майно вноситься як плата за цінні папери, випущені підприємством;

6) прийняття рішення про тимчасове відсторонення керівника від здійснення повноважень та призначення особи, яка тимчасово виконуватиме повноваження керівника;

7) призначення на посаду та припинення повноважень керівника, затвердження умов контракту з ним, встановлення розміру винагороди керівника, укладення і розірвання з ним контракту, здійснення контролю за дотриманням умов контракту;

8) обрання незалежного аудитора державного унітарного підприємства та визначення умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

9) прийняття рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання, щодо якого є заінтересованість, і значного господарського зобов’язання, предметом якого є майно, роботи або послуги, ринкова вартість яких становить більше 10 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, крім господарських зобов’язань, рішення про вчинення яких приймається відповідним суб’єктом управління об’єктами державної власності. Статутом державного унітарного підприємства може бути встановлено нижче граничне значення вартості майна, робіт або послуг чи суми коштів, що є предметом господарського зобов’язання щодо вчинення якого є заінтересованість, та додаткові критерії для віднесення господарського зобов’язання до такого, щодо якого є заінтересованість, чи до значного господарського зобов’язання;

10) прийняття рішення про обрання оцінювача майна державного унітарного підприємства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

11) визначення форм контролю за фінансово-господарською діяльністю державного унітарного підприємства;

12) забезпечення запобігання, виявлення та врегулювання конфліктів інтересів керівника та членів наглядової ради, у тому числі за використанням майна державного унітарного підприємства в особистих інтересах та укладенням угод з пов’язаними особами, а також інформування суб’єкта управління державного унітарного підприємства про виявлені порушення;

13) визначення форм контролю за ефективністю управління державним унітарним підприємством та ефективністю управління ризиками діяльності підприємства;

14) здійснення контролю за ефективністю управління державним унітарним підприємством та ініціювання за потреби перед суб’єктом управління об’єктами державної власності вжиття відповідних заходів;

15) створення підрозділу внутрішнього аудиту, затвердження порядку проведення внутрішнього аудиту та надання звітів за його результатами;

16) призначення та припинення повноважень керівника підрозділу внутрішнього аудиту державного унітарного підприємства;

17) складення щорічного звіту наглядової ради за результатами її діяльності, оцінка роботи членів наглядової ради та якості корпоративного управління;

18) формування антикорупційної політики підприємства та затвердження правил ділової етики;

19) формування політики корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку;

20) обрання та припинення повноважень корпоративного секретаря, повноваження якого визначаються положенням про наглядову раду державного унітарного підприємства;

21) вирішення інших питань, що згідно із законом і статутом підприємства належать до виключної компетенції наглядової ради.

Керівник державного унітарного підприємства забезпечує членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених законом та статутом державного підприємства.
Член наглядової ради повинен виконувати свої обов’язки особисто і не може передавати свої повноваження іншим особам.
Положення частини першої цієї статті не застосовуються до підприємств оборонно-промислового комплексу, виключна компетенція наглядової ради яких визначається Законом України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі»;

10) статтю 14 викласти в такій редакції:

«Стаття 14. Винагорода та страхування відповідальності керівників і членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі

За рішенням наглядової ради (у разі її утворення) або органу, уповноваженого управляти об’єктами державної власності, керівникам державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, може виплачуватися винагорода за результатами фінансово-господарської діяльності цих державних унітарних підприємств або господарських товариств. Порядок визначення розміру та умови виплати винагороди визначаються Кабінетом Міністрів України.
Члени наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, мають право на оплату своєї діяльності та компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням своїх функцій, за рахунок такого державного унітарного підприємства або господарського товариства. Порядок визначення умов оплати послуг членів наглядових рад встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідальність керівників та членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, за збитки, завдані товариству їхніми діями (бездіяльністю) під час виконання своїх повноважень, може бути застрахована у порядку та випадках, визначених Кабінетом Міністрів України»;

11) статтю 17 доповнити частиною другою такого змісту:

«2. Відповідальність за своєчасність подання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, інформації, зазначеної в частині шостій статті 16 цього Закону, та її повноту несуть керівники суб’єктів управління об’єктами державної власності»;

12) у тексті Закону слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності» у відповідному відмінку, а слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об’єктами державної власності» у всіх відмінках та «паїв» виключити.

Частину четверту статті 21 Закону України «Про інформацію» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 32, ст. 313; 2015 р., N 26, ст. 219) доповнити пунктом 5¹ такого змісту:

«5¹) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону».

Прикінцеві положення
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Статути і внутрішні положення державних і комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі чи територіальній громаді, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом не пізніш як протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Рекомендувати місцевим радам у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом ухвалити рішення, необхідні для реалізації цього Закону.

Президент України	П. ПОРОШЕНКО
м. Київ 2 червня 2016 року N 1405-VIII

Аудиторская фирма «Триада»
т. (050) 73-73-000, www.auditor.od.ua