Ошибка в проездном билете (посадочном документе) в фамилии работника — ДФС требует обложить его стоимость НДФЛ и ВЗ!

05.09.2019

Висновок ДФС, на який рекомендуємо звернути увагу: якщо транспортний квиток не відповідає вимогам Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затв. спільним наказом Мінінфраструктури та Міндоходів від 30.05.2013 р. № 331/137, зокрема містить помилкову інформацію (помилка у прізвищі працівника), то вартість такого квитка включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо з відповідним оподаткуванням (згідно п. 8.14 розділу VIII Порядку N 331 зіпсованим вважається проїзний і перевізний документ з нечітко або помилково внесеними в нього даними, з нечітко або помилково нанесеним компостером чи з неправильно розрізаною тарифною сіткою).

.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо включається також сума комісійного збору, яка відшкодовується працівнику юридичною особою у зв’язку з поверненням таким працівником посадочного документа. Цей висновок обумовлено тим, що такі витрати не обумовлено як неоподатковувані у пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ. З таким висновком можна посперечатися, тому що цей підпункт містить невиключний перелік неоподатковуваних виплат. До того ж працівник може повертати квитки згідно наказу керівника про відміну відрядження (зміну строків), і такій ситуації ніяк не можна розцінювати у якості доходу працівника суму відшкодування йому такого комісійного збору.

.

Аудитор Сергій Гонтаровський

.

.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.06.2019 р. № 2977/5/99-99-13-02-03-16/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування сум відшкодованих юридичною особою (роботодавцем) витрат, понесених фізичною особою (працівником) на проїзд під час відрядження, і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

При цьому пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Відповідно до пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку — фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Механізм обліку розрахункових операцій при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, а також вимоги до форм бланків проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті визначено Порядком оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженим спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2013 р. N 331/137 (далі — Порядок N 331).

Відповідно до п. 1.4 Порядку N 331 посадочний документ — це візуальна форма електронного проїзного документа або його частини на паперовому або електронному носії інформації (мобільний телефон, смартфон, планшет, компактний персональний комп’ютер, чип-карта тощо), що містить унікальний код та унікальний номер електронного проїзного документа, інформація з якого зчитується відповідним пристроєм або заноситься до відповідної відомості за встановленою формою.

Проїзний документ — це розрахунковий документ установленої форми, оформлений на відповідному бланку проїзного документа чи сформований в електронному вигляді відповідно до вимог цього Порядку та чинного законодавства, що засвідчує укладення договору між залізницею і пасажиром на проїзд й видається пасажиру після оплати ним вартості цієї послуги.

Пунктом 5.6 Порядку N 331 передбачено, що, зокрема, посадочний документ, перевізний документ, документ на повернення та документ на послуги, роздруковані на паперовому носії, є розрахунковими документами (транспортними квитками).

Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку N 331 електронний проїзний документ містить таку обов’язкову інформацію в електронній базі як прізвище та ім’я пасажира.

При цьому зіпсованим вважається проїзний і перевізний документ з нечітко або помилково внесеними в нього даними, з нечітко або помилково нанесеним компостером чи з неправильно розрізаною тарифною сіткою (п. 8.14 розділу VIII Порядку N 331).

Крім того до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом (пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 цієї статті).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16¹підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, підставою для не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків суми відшкодованих йому витрат на проїзд є транспортний квиток, який містить усі реквізити, встановлені Порядком N 331, зокрема прізвище та ім’я працівника юридичної особи.

Разом з тим якщо зазначений транспортний квиток не відповідає вказаним вимогам, зокрема містить помилкову інформацію (помилка у прізвищі працівника), то вартість такого квитка включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо включається також сума комісійного збору, яка відшкодовується працівнику юридичною особою у зв’язку з поверненням таким працівником посадочного документа.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________