Рентная плата за спецводопользование при наличии или отсутствии договора с поставщиком — лимиты, размер налога, аренда

Не являются плательщиками рентной платы за специальное использование воды только те водопользователи, которые используют воду исключительно для удовлетворения питьевых и санитарно-гигиенических нужд.

Если объемы воды используются также в других целях (например: приготовление пищи в столовых с целью их реализации, реализацию товаров и оказание платных услуг), то такой субъект хозяйствования является плательщиком рентной платы за всю фактически используемую воду, включая воду для питьевых и санитарно-гигиенических нужд.

Следует обратить внимание, что нормами НКУ не предусмотрен механизм распределения объемов фактически используемой воды на:

• использование на питьевые и санитарно-гигиенические нужды;
• использование с целью получения прибыли.

В таком случае, рентная плата уплачивается водопользователем на общих основаниях за весь объем фактически используемой воды в пределах годового лимита, установленного в договоре.

Нужно ли иметь каждому водопользователю отдельный документ с разрешением и указанным лимитом на водопользование? Только первичные водопользователи должны получить разрешение с указанным в нем лимитом. Вторичные водопользователи не должны иметь такое разрешение, при этом лимит, в пределах которого должно быть потребление воды указывается в договоре с поставщиком воды.

В отдельной таблице представим разные случаи, которые встречаются на практике с учетом позиции налоговиков изложенной в данном письме для определения, кто и в каком размере должен платить рентную плату при поставке воды от первичного водопользователя-поставщика потребителю (вторичному водопользователю).

Кроме того, часто возникают вопросы, связанные с уплатой налога при аренде помещений. Кто должен платить налог, в каком размере и в каких случаях?

Нормами Налогового кодекса предусмотрено, что за объемы воды, которые передаются водопользователем — поставщиком другим водопользователям без заключения с ними договора на поставку воды, рентная плата исчисляется и уплачивается таким поставщиком. Субъект хозяйствования, который имеет разрешение на специальное водопользование (или договор на поставку воды с водопользователем — поставщиком), в случае передачи в пользование на основании договора аренды помещений другому лицу, является плательщиком рентной платы за весь объем фактически использованной воды, в том числе воды, использованной арендатором. В случае получения арендатором отдельного разрешения на специальное водопользование или заключения отдельного договора на поставку воды, рентная плата исчисляется и уплачивается непосредственно арендатором. Если же арендатор самостоятельно заключил договор на поставку воды с водопользователем — поставщиком, но использует воду для удовлетворения исключительно собственных питьевых и санитарно — гигиенических нужд, то он не является плательщиком рентной платы.

Аудитор Сергей Гонтаровский

МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС — ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ

ЛИСТ

від 16.09.2015 р. N 21845/10/28-10-06-11

Щодо сплати рентної плати за спеціальне використання води

Міжрегіональне головне управління ДФС — Центральний офіс з обслуговування великих платників розглянуло лист […], в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Згідно із п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі — рентна плата) є водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Рентна плата за спеціальне використання води, зокрема не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку (пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Тобто, суб’єкт господарювання-водокористувач, який уклав договір на поставку води з водокористувачем-постачальником та має на балансі власні будівлі (нежитлові, житлові, гуртожитки), не є платником рентної плати якщо:

використовує обсяги води в таких будівлях виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;

використовує обсяги води в таких будівлях для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.

Якщо обсяги води використовуються таким суб’єктом господарювання для задоволення інших, ніж питні і санітарно-гігієнічні потреби населення (зокрема, приготування їжі в їдальнях, кафетеріях з метою її реалізації за кошти, реалізацією товарів та надання платних послуг тощо), та/або для задоволення інших, ніж виключно власні питні і санітарно-гігієнічні потреби, то такий суб’єкт господарювання є платником рентної плати за всю фактично використану воду з урахуванням втрат води в системах водопостачання в таких будівлях (за виключенням обсягів води, переданої населенню).

Нормами ПКУ не передбачено механізму розподілу обсягів фактично використаної у звітному періоді води на обсяги: використаної окремо для власних санітарно-гігієнічних та використаної для інших потреб юридичних осіб, у тому числі з причини відсутності нормативів споживання води юридичними особами виключно на власні питні і санітарно-гігієнічні потреби.

Суб’єкт господарювання в частині обсягів води, що передані для використання населенням з метою задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, не є платником рентної плати.

Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п’яти років) (ст. 50 Водного кодексу України (далі — ВКУ), здійснюється на підставі дозволу і є платним (ст. 49 Водного кодексу). У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється, зокрема ліміт використання води.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів та обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо (пп. 255.11.13, пп. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (пп. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі є: первинні (мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води), вторинні (не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними (на договірних засадах між суб’єктами господарювання).

Централізоване постачання холодної води від первинних до вторинних водокористувачів як вид комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (п. 1 ст. 19 Закону України від 26.04.2004 N 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги»), нецентралізоване — на договірних засадах, що виникають між суб’єктами господарювання у процесі господарських відносин (ст. 179, ст. 193 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV, із змінами та доповненнями).

Ставки рентної плати встановлено у розмірах, які зазначено у пункті 255.5 ст. 255 ПКУ. Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 (п. 255.7 ст. 255 ПКУ).

Відповідно до пп. 14.1.59 п. 14.1 ст. 14 ПКУ житлово-комунальними підприємствами з метою застосування до розділу IX ПКУ — суб’єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року N 5464-X, із змінами та доповненнями (далі — ЖК), жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, утворюють житловий фонд, а згідно зі ст. 6 ЖК жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Відповідно до Національного класифікатора України «КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДК 009:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 29.11.2010 N 530, із змінами та доповненнями (далі — ДК 009:2010), економічна діяльність — процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устатковання, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010.

З метою застосування норм п. 255.7 ст. 255 ПКУ необхідно керуватись Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), відповідно до якої надання житлово-комунальних послуг є основним видом діяльності суб’єкта господарювання.

У листі Мінприроди України від 15.03.2011 N 5515/16/10-11-МП зазначено, що дозвіл на спеціальне водокористування оформлює лише первинний водокористувач. Для вторинних водокористувачів дозволом на спеціальне водокористування є встановлений у дозволі первинного водокористувача ліміт використання води та відведення стічних вод абонентами і договір між ними. Окремим документом дозвіл на спеціальне водокористування для вторинних водокористувачів не оформлюється.

Відповідно до пп. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.

Якщо водокористувач отримує воду від іншого водокористувача на підставі договору на поставку води із встановленими в ньому лімітом споживання (використання) води та використовує обсяги води також для інших, ніж задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, цілей, в межах установленого йому в договорі річного ліміту, рентна плата справляється таким водокористувачем-отримувачем води на загальних підставах за весь обсяг фактично використаної води.

Якщо водокористувач отримує воду від іншого водокористувача на підставі договору на поставку води із встановленим в ньому лімітом споживання (використання) води та використовує обсяги води також для інших, ніж задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, цілей, та при цьому перевищує установлений річний ліміт споживання (використання) води, рентна плата справляється таким водокористувачем як за понадлімітне використання, за обсяги фактично використаної понад установлений в договорі річний ліміт води, у п’ятикратному розмірі.

У разі відсутності у водокористувача, який отримує воду від іншого водокористувача, договору на поставку води із встановленими в ньому лімітом споживання (використання) води, рентна плата обчислюється і сплачується безпосередньо водокористувачем-постачальником, який включає обсяги фактично використаної водокористувачем-отримувачем води до складу власних фактично використаних обсягів води (в межах установленого в дозволі на спецводокористування власного ліміту), нараховує та сплачує рентну плату за такі обсяги на загальних підставах, незалежно від цілей використання води.

Якщо водокористувач отримує воду від іншого водокористувача на підставі договору на поставку води без зазначення річного ліміту споживання (використання) води та використовує обсяги води також для інших, ніж задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, цілей, то такий суб’єкт господарювання сплачує Рентну плату за всі фактично використані обсяги води, у п’ятикратному розмірі.