Многоканальный [050] 73-73-000 Все контакты
Многоканальный [050] 73-73-000 Все контакты

В валютной декларации необходимо отражать списанную безнадежную задолженность нерезидента — это может длиться бесконечно или можно сократить этот срок?

05.05.2018


 

В декларации о валютных ценностях необходимо отражать списанную безнадежную задолженность нерезидента – такой вывод сделан налоговиками в данном письме на основании того, что законодательством не предусмотрена возможность освобождения от декларирования наличия валютных ценностей и имущества, в том числе в виде безнадежной дебиторской задолженности, исключенных из активов по истечении срока исковой давности. Прекратить декларировать такую задолженность можно только после получения подтверждения уполномоченным органом страны расположения нерезидента об отсутствии источника погашения задолженности (на это ранее уже указывал Минфин в письме от 08.12.09 г. № 31-20030-03-10/33455).

В балансе безнадежная задолженность не отражается, а вот в “других предусмотренных законом формах” она таки присутствует. Причем Инструкция о применении Плана счетов бухгалтерского учета активов, капитала, обязательств и хозяйственных операций предприятий и организаций, утвержденная приказом Минфина от 30.11.99 г. № 291, дает на этот счет строгое указание: сумма списанной дебиторской задолженности должна учитываться на забалансовом субсчете 071 “Списанная дебиторская задолженность” не менее трех лет с даты списания для наблюдения за возможностью ее взыскания в случаях изменения имущественного положения должника.

Никаких указаний насчет дальнейшего учета задолженности после истечения этого второго трехлетнего срока (если первым считать трехлетний срок исковой давности) законодательство не дает.

По нашему мнению, в отношении безнадежной ВЭД-задолженности можно выбрать один из двух вариантов поведения:

1) принять буквально позицию ГНАУ и Минфина и декларировать свою безнадежную задолженность до тех пор, пока у предприятия не будут доказательства о невозможности исполнения решения суда, Международного коммерческого суда или Морской арбитражной комиссии при Торгово-промышленной палате Украины на территории иностранного государства о взыскании задолженности с нерезидента в связи с отсутствием каких-либо источников погашения последней, что подтверждено уполномоченным органом страны расположения нерезидента-должника (данный вариант с практической точки зрения неудобен, и, к тому же порой на практике нереально получить с другой страны какое-либо подтверждение об отсутствии у нерезидента каких-либо источников погашения);

2) декларировать задолженность еще три года после списания ее с баланса (если более поздний срок не установлен учетной политикой компании), а затем, воспользовавшись нормами Инструкции о Плане счетов и ст. 139 Хозяйственного кодекса, снять ее с забалансового учета и прекратить декларирование на том основании, что теперь задолженность не подпадает под определение имущества предприятия, поскольку не отражается ни в его балансе, ни за балансом. По нашему мнению, такой подход возможно отстоять в суде.

Напомним, что согласно п.2.7 Положения о валютном контроле, утв. постановлением правления НБУ от 08.02.2000 г. № 49, за невыполнение субъектами хозяйствования требований по декларированию валютных ценностей и имущества к такому субъекту хозяйствования могут быть применены следующие финансовые санкции:

– за нарушение сроков декларирования — штраф в размере 10 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (170 грн.) за каждый отчетный период;

– за нарушение порядка декларирования — штраф в размере 20 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (340 грн.).

 

Аудитор Сергей Гонтаровский

 


 

 

 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 22.02.2018 р. N 719/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо необхідності відображення безнадійної заборгованості в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, та порядку списання заборгованості нерезидента перед резидентом і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Обов’язковість декларування резидентами валютних цінностей та іншого майна, яке їм належить та перебуває за межами України, встановлена ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Статтею 1 Указу Президента України 18 червня 1994 року N 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» визначено, що таке декларування здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності щоквартально.

Декларування валютних цінностей, доходів і майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 р. N 207.

При цьому ні зазначеним Декретом, ні Указом не передбачено можливості недекларування наявності валютних цінностей, зокрема безнадійної дебіторської заборгованості або внаслідок виключення такої заборгованості з активів, чи у зв’язку з відсутністю активів.

Отже, валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, у тому числі й суми безнадійної дебіторської заборгованості, виключені з активів після закінчення строку позовної давності, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України до моменту підтвердження уповноваженим органом країни розташування нерезидента щодо відсутності джерела погашення заборгованості.

Щодо порядку списання заборгованості у бухгалтерському обліку, то враховуючи, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), за роз’ясненнями з даного питання доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 


 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

ЗАГАЛЬНОДОСТУПНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВИЙ РЕСУРС «ЗІР»

ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ

Питання:

Чи підлягає відображенню в декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, дебіторська заборгованість по зовнішньоекономічних контрактах, з дати виникнення якої минуло 1095 календарних днів?

Відповідь:

Пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», зі змінами та доповненнями, передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року N 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (далі — Указ N 319) суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

При цьому декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за формою декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 N 207 (далі — Декларація).

Виходячи зі змісту Декларації, кошти та майно, що знаходяться за межами України з порушенням термінів розрахунків, встановлених ст. 1 і 2 Закону України від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відображаються у розділах II — III Декларації.

Отже, Указом N 319 не передбачене звільнення від декларування коштів і товарів, які знаходяться за межами України з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків у зовнішньоекономічних відносинах за експортно-імпортними, бартерними операціями та операціями з давальницькою сировиною, незалежно від строку давності такої дебіторської заборгованості.

 

Інформаційно-довідковий департамент Міністерства доходів і зборів України

 


 

МИНИСТЕРСТВО ФИНАНСОВ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 08.12.2009 г. N 31-20030-03-10/33455

Министерство финансов во исполнение поручения Кабинета Министров Украины от 04.11.2009 г. N 630130/0/1-09 рассмотрело письмо <…> о предоставлении информации относительно декларирования ценностей, доходов и имущества, принадлежащих резиденту Украины и находящихся за ее пределами, в случае признания нерезидента банкротом и сообщает следующее.

В соответствии со статьей 38 Закона Украины «О внешнеэкономической деятельности» споры, возникающие между субъектами внешнеэкономической деятельности, иностранными субъектами хозяйственной деятельности в процессе такой деятельности, могут рассматриваться судами Украины, а также по согласию сторон спора Международным коммерческим арбитражным судом и Морской арбитражной комиссией при Торгово-промышленной палате Украины и другими органами разрешения спора.

С учетом вышеприведенного валютные ценности, доходы или имущество резидента не подлежат декларированию в случае невозможности исполнения решения суда, Международного коммерческого суда или Морской арбитражной комиссии при Торгово-промышленной палате Украины на территории иностранного государства о взыскании задолженности с нерезидента в связи с отсутствием каких-либо источников погашения последней, что подтверждено уполномоченным органом страны расположения нерезидента-должника.

 

Заместитель Министра В. Алешин

 

 

Аудиторская фирма «Триада»
т. (050) 73-73-000, www.auditor.od.ua
"Все права на материалы, размещенные на auditor.od.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. Разрешается републикация информации размещенной на сайте при соблюдении следующих условий: 1) при публикации на бумажных носителях обязательна ссылка и при этом указывается текст "Аудиторская фирма "Триада", www.auditor.od.ua" - как источник информации; 2) для Интернет-ресурсов – прямая гиперссылка на текст материала, не закрытая от индексации поисковыми системами с текстом "Аудиторская фирма "Триада". Гиперссылка должна быть размещена рядом с наименованием материала или сразу после него".