Українці із високими зарплатами платитимуть єдиний соцвнесок (ЄСВ) з усієї суми, а не 55,8 тис., як зараз. Крім того, керівники підприємства повинні будуть декларувати для сплати внеску щонайменше дві мінімалки (на даний момент 7,4 тис. грн), а ЄСВ за пільговиків збільшать. Такі нововведення передбачені ухваленим Кабміном законопроектом «Про стабілізацію пенсійної системи».
OBOZREVATEL з’ясував, як і кого це стосується.
Що і навіщо пропонують змінити
Після прийняття законопроекту зарплата керівника, з якої платитимуть ЄСВ, має становити не менше двох мінімалок, тобто 7,4 тис. грн. І ухилитися від сплати внеску з цієї суми не вдасться. Якщо скоротити керівника або перевести його на іншу посаду, на підприємстві не буде кому підписувати документи.
За пільговиків роботодавці заплатять більше. Ще одне важливе нововведення — якщо це шкідливе для здоров’я виробництво і держава гарантує працівникам «особливі» умови виходу на пенсію, за них доведеться більше платити. Для найшкідливіших професій (список №1) ЄСВ збільшать на 15%, для просто шкідливих (список №2) — на 7%.
Введуть регресивну шкалу ЄСВ. Зараз в Україні діє принцип — внесок сплачується з зарплати розміром не вище 15 мінімалок (55,8 тис. грн). Тобто і з зарплати в 55,8 тис., і з зарплати в 1 млн грн ЄСВ стягуватиметься з однієї і тієї самої суми — 55,8 тис. У Мінсоцполітики переконані, що така система несправедлива. В Україні є 51 тис. працівників, середня зарплата яких становить понад 131 тис. грн. Але платять ЄСВ вони так, ніби отримують в рази менше.
Після прийняття зазначених пропозицій 22% треба буде платити з суми зарплати не більше 25 мінімалок (93 тис. грн), на решту суми вводять регресивну шкалу. Тобто зі зростанням суми буде знижуватися ставка. Для прикладу, з зарплати в 100 тис. грн зараз платять 12,2 тис. грн ЄСВ, а після набуття чинності новими правилами — 21,8 тис. грн (22% з 93 тис. грн і 20% з решти 7 тис. грн). Детальніше про розміри ставок можна дізнатися, ознайомившись із інфографікою (дивіться вище).
За борги по ЄСВ каратимуть як за несплату аліментів. Якщо затримувати виплати внеску, порушнику можуть заборонити виїзд за кордон.
Краде бізнес, а страждають пенсіонери
Два з трьох підприємств в Україні демонструють офіційну середню зарплату на рівні 4 тис. грн, тобто приблизно мінімалку, розповів міністр соцполітики Андрій Рева на засіданні уряду. Цікаво, що такі гроші офіційно отримують не тільки прості працівники, а й керівники підприємств. Чиновники виявили відразу кілька схем ухилу від сплати внеску. Одна з них — оформити одного працівника на зарплату в мільйон гривень. Це допомагає фактично «відмити» гроші. Внесок треба буде заплатити всього з 55,8 тис. грн, решту суми — близько 944 тис. грн. — роздають у конвертах працівникам.
Ще одна схема — всіх оформити на одну і ту саму зарплату — мінімальну. Причому 3,7 тис. платять і низькокваліфікованим працівникам, і керівникам. В результаті бюджет Пенсійного фонду недоотримує мільярди гривень.
«Проблема диференціації доходів громадян поглиблюється несправедливістю сплати ЄСВ. Наголошую, ми не виступаємо проти високих зарплат, але для боротьби з бідністю потрібен відповідний ресурс, тому проблема не у високій зарплаті, а у неадекватній сплаті відрахувань до Пенсійного фонду», — пояснює Рева.
У Кабінеті міністрів підрахували, якщо ухвалити запропоновані норми, додатково можна зібрати близько 10 млрд грн. Ці гроші знадобляться в наступному році, коли уряд планує провести черговий перерахунок пенсій.
Доти, доки роботодавці ховають реальні зарплати працівників, говорити про значне підвищення пенсій не доводиться. Наразі українці на заслуженому відпочинку в середньому отримують 2,6 тис. грн, а мінімальна пенсія перебуває на рівні всього лише 1,4 тис. грн.
Внесок з однієї мінімальної зарплати — 819 грн. Цих грошей вистачить лише на 30% середньої пенсії. А з огляду на складну демографічну ситуацію, 10 українських пенсіонерів утримують 12 працюючих. І якщо ті, хто працює, отримуватимуть гроші у конверті, у Пенсійному фонді утворюються «дірки». Крім того, українці з «сірими» зарплатами і самі не зможуть після досягнення пенсійного віку претендувати на гідні виплати.
Варто зазначити, що документ набуде чинності лише за умови, якщо його ухвалить Рада, а потім — підпише президент. Ухвалення Кабміном означає, що документ внесуть до парламенту. Однак остаточне рішення — за народними обранцями.