НДС при бесплатной передаче начисляется дважды?!

В письме от 11.11.2015 № 25227/10/28-10-06-11, рассмотрев вопрос, относительно безвозмездной передачи товаров, налоговики пришли к выводу, что если предприятие бесплатно передает другому лицу товары или необоротные активы, при покупке которых отразили налоговый кредит, то ему следует дважды начислить налоговые обязательства по НДС:

• отразить обязательство по бесплатной поставке;

• признать обязательство с целью «отсторнировать» налоговый кредит, т.к. товары использованы не в хозяйственной деятельности (т.е. последним числом месяца начислить «условные» обязательства).

 

Однако, в следующем своем письме от 27.11.2015 № 26071/10/28-10-06-11, рассматривая этот же вопрос, они уже не требуют начислять дважды налоговые обязательства по НДС при бесплатной передаче товаров/услуг.

Так рассматривая данный вопрос, налоговики обращают внимание, только на то, что при бесплатной передаче база обложения НДС не может быть ниже:

• цены приобретения покупок;
• себестоимости самостоятельно изготовленных товаров/услуг;
• балансовой (остаточной) стоимости необоротных активов по данным бухучета по состоянию на начало отчетного периода, в котором осуществлена безвозмездная поставка (если учет необоротных активов не ведется — исходя из обычной цены).

Исключение составляют товары (услуги), цены на которые подлежат госрегулированию.

При бесплатной передаче предприятие выписывает две налоговые накладные:

первую— исходя из фактической цены поставки (т.е. по нулевой стоимости);

вторую— на сумму превышения цены покупки/себестоимости/балансовой (остаточной) стоимости над фактической ценой с соответствующим типом причины («15», «16» или «17»), которую не выдают получателю.

О том, что предприятие должно еще выписать третью налоговую накладную на «условную» поставку в письме от 27.11.2015 речи не идет.

Однако, при формальном прочтении действующих норм Налогового кодекса, можно прийти к выводу, что при бесплатной передаче предприятием все же необходимо дважды начислить налоговые обязательства по НДС.

В письме от 27.11.2015 г. налоговиками занята более лояльная позиция во благо налогоплательщиков, не требующая двойного налогообложения. Только было бы хорошо аналогичные выводы озвучить в обобщающей налоговой консультации, чтобы каждому плательщику не получать индивидуальную налоговую консультацию.

Пока данные выводы не озвучены в обобщающей консультации, рекомендуем при осуществлении бесплатных передач товаров/услуг получить индивидуальную налоговую консультацию.

Аудитор Сергей Гонтаровский

 

МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС — ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ

ЛИСТ

від 11.11.2015 р. N 25227/10/28-10-06-11

Міжрегіональне головне управління ДФС — Центральний офіс з ОВП розглянуло лист щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатного постачання товарів та в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.202 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) продажем (реалізацією) товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Для цілей оподаткування ПДВ п. 188.1 Кодексу передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. Абзацом 2 цього ж пункту уточнюється, що: «база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни)». Виходячи з цієї норми, для цілей нарахування податкових зобов’язань для товарів мінімальною вартістю має бути ціна їх закупівлі, для необоротних активів — залишкова вартість, а для виготовлених власними силами товарів/послуг — їх фактична собівартість.

З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V Кодексу Законами України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі — Закон N 71) та від 16 липня 2015 року N 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі — Закон N 643), з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку з сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Одночасно пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначаються для використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю, податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.

З метою застосування п. 198.5 ст. 198 Кодексу податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

— придбаних для використання в неоподатковуваних операціях — на дату їх придбання;

— придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В разі безоплатної передачі товарів платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, аби «відсторнувати» свій раніше відображений податковий кредит.

Що стосується бази для розрахунку такого податкового зобов’язання, то відповідно до п. 189.1 Кодексу:

— база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни);

— база оподаткування за товарами/послугами визначається виходячи з вартості їх придбання.

Тобто, при безоплатній передачі товарів або необоротних активів, при придбанні яких було відображено податковий кредит, платнику податків слід відобразити податкові зобов’язання двічі, а саме «відсторнувати» свій податковий кредит і відобразити податкові зобов’язання з безоплатної передачі.

 

МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС — ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ

ЛИСТ

від 27.11.2015 р. N 26071/10/28-10-06-11

Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг)

Міжрегіональне головне управління ДФС — Центральний офіс з обслуговування великих платників розглянуло лист, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.

Відповідно до пп. 14.1.13 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Об’єктом оподаткування згідно із п. 185.1 ст. 185 ПКУ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю — бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. N 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 р. за N 1235/26012 із змінами і доповненнями (далі — Порядок N 957).

Пунктом 20 Порядку N 957 визначено, що у разі, якщо база оподаткування визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, тобто ціна придбання/собівартість/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,

іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 9 Порядку N 957 (15 — Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 17 — Складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 — Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання).

Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Отже, при безоплатному постачанні товарів/послуг база оподаткування податком на додану вартість не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг (для самостійно виготовлених товарів/послуг — не нижче їх собівартості).