Особенности составления декларации по налогу на прибыль за 2015

В связи с приближением срока представления годовой декларации по налогу на прибыль за 2015 год налоговики в своём письме от 04.01.2016 р. N 102/7/99-99-19-02-01-17 попытались разъяснить особенности заполнения новой формы декларации.

Несмотря на то, что письмо датировано уже после вступления в силу Закона 909, которым внесены ряд изменений, влияющие непосредственно на заполнение декларации, налоговики проигнорировали эти новшества и никак не учли их в своем письме.

 

На что нужно обратить внимание, заполняя новую форму декларации, с учетом позиции налоговиков?

 

Новая форма состоит из самой Декларации по прибыли и 9 Приложений к ней.

Данная форма Декларации является унифицированной, т.е. для всех плательщиков, как «обычных», так и для «специфичных» (банков, страховщиков, постоянных представительств нерезидентов, а так же букмекеров, лотерейщиков и т.д..).

Обращаем внимание, что строки 9 «Вступительной части» (особые отметки) и 07-15 «Основной части» Декларации предназначены именно для расчета «особых» видов деятельности и «обычные» предприятия их не заполняют.

Следует отметить, что по своей структуре новая Декларация особо не отличается от старой формы (состоит из: вступительной, основной и заключительной части).

Однако, в Заключительную часть добавлено два новых информативных поля, а именно:

• о подаче вместе с декларацией форм финотчетности (предприятие должно сделать отметки какие именно формы финансовой отчетности подаются вместе с Декларацией);
• для проставления отметки предприятиям с доходом до 20 млн. грн., решившим не корректировать финрезультат на налоговые разницы.

Так же, из заключительной части Декларации убрали справочную табличку-расшифровку для исправления ошибок по ежемесячным авансам.

Основные изменения коснулись Приложений к Декларации по прибыли. Количество приложений к декларации сокращено с 14 до 9.

Авансовые взносы и дивидендные авансы.

Обращаем внимание, что коренным образом изменился порядок заполнения приложений АВ (авансовый взнос при выплате дивидендов) и ЗП (уменьшение налога на прибыль). Это связано с внесенными с 01.01.2015г. изменениями в Налоговый кодекс, относительно уплаты авансового взноса при выплате дивидендов, а так же порядка уменьшения текущего налога на прибыль на: сумму ежемесячных авансовых взносов по прибыли, налога на недвижимость и авансового взноса налога на прибыль при выплате дивидендов.

Особое внимание нужно обратить на дивидендные авансы. Они, как и ранее идут в уменьшение налога на прибыль, но особенность в том, что в случае если таких авансов больше, чем налога на прибыль, то перенести их часть на следующий год нельзя, так как в новом Приложении ЗП нет аналога строки 13.5.2 «старого» Приложения ЗП. Данное превышение могло бы учитываться при расчете «будущих» ежемесячных авансовых взносов по строке 26 Декларации по прибыли. Однако, согласно изменениям в Налоговый Кодекс Законом №909, которые внесены уже после вступления в силу новой формы декларации, отменены ежемесячные авансовые взносы по прибыли, следовательно, нет необходимости в заполнении строки 26. Кстати, в своём письме, налоговики вообще ничего не написали о заполнении строки 26.

Фактически «зависают» в воздухе незачтенные дивидендные авансы прошлых отчетных периодов, отраженные в строке 13.5.2 Приложения ЗП Декларации по прибыли за 2014 год, так как в новой форме Декларации нет строчки, где их можно было бы учесть. Налоговики в своём письме утверждают, что по новым правилам не предусмотрено перенесение на будущие отчётные периоды остатка сумм авансовых платежей при выплате дивидендов, не засчитанных в уменьшение налогового обязательства по налогу на прибыль, задекларированного за отчётный год. То есть, по их мнению, в случае превышения сумм дивидендных авансов над суммой налога на прибыль по годовой декларации за 2015 год, предприятие потеряет эти суммы (незачтенные переплаты по дивидендному авансу за 2014 год и дивидендные авансы за 2015 год)

Однако, мы с данными выводами не согласны и считаем, что эти суммы должны оставаться, как минимум, в переплате на лицевом счёте и учитываться в следующем году при уплате очередных сумм налога или подлежат возврату на расчётный счёт по заявлению плательщика.

 

Новое Приложение РI (налоговые разницы).

Напоминаем, что налоговые разницы считают все предприятия с доходом более 20 млн. грн., и по желанию предприятия с доходом до 20 млн. грн. (речь идет о бухгалтерском доходе за текущий год за вычетом непрямых налогов (НДС, акциз), в который включается доход от реализации, другие операционные доходы, финансовые доходы и прочие доходы).

Но в определенных случаях, предприятиям с доходом до 20 млн. грн., принявшим решение не считать налоговые разницы, все равно придется заполнять отдельные строки нового Приложения РI.

В частности, при наличии убытков прошлых лет, предприятия должны теперь отражать их как уменьшающая разница в стр. 3.2.4 Приложения РІ, т.к. в основной форме Декларации отсутствует строка для отражения убытков.

Так же, в разделе 4 данного Приложения, отражаются корректировки по переходным операциям 2014 — 2015 гг., оговоренные в разд. 4 подразд. ХХ НКУ (переходные операции по кассовому методу, по обеспечению на отпуска, по процентам).

Ввиду того, что для отдельных операций введены переходные нормы, которые не определены Кодексом как разницы, поэтому они обязательны для всех предприятий (в том числе с доходом до 20 млн.грн. за год).

Вместе с Приложением РІ предприятия, считающие разницы, заполняют также приложения АМ, ЦП (если были операции с ценными бумагами) и ТЦ (если осуществлялись контролируемые операции).

Приложение АМ по амортизации.

Хотим обратить внимание на Приложение АМ, в котором отражается налоговая амортизация.

В приложении АМ предприятия должны отражать все 16 групп основных средств, т.е. отражаются не только основные средства, но также и прочие необоротные активы, среди которых в том числе МНМА. Следовательно, когда предприятие будет увеличивать финансовый результат на сумму бухгалтерской амортизации, то необходимо будет производить корректировку и на бухгалтерскую амортизацию, начисленную на МНМА.

Так же, нематериальные активы отражаются в разрезе 6 групп в соответствии с Налоговым кодексом.

Помимо рассчитанной суммы амортизации в разрезе групп, предприятию также необходимо будет отражать и балансовую стоимость необоротных активов на начало и на конец отчетного периода (в данном случае речь идет о налоговой балансовой стоимости, а не о бухгалтерской). Правда, не совсем понятно, для каких целей предприятиям подавать расширенную информацию по необоротным активам и отражать балансовую стоимость необоротных активов в разрезе групп.

Так же, очень актуален вопрос, как предприятиям, у которых на конец отчетного периода есть незавершенное производство (речь идет о незавершенных работах на конец отчетного периода, расходы по которым учитываются на счете 23 до окончания работ), отражать налоговые амортизационные расходы, так как понятие «рассчитанная сумма амортизации», и «амортизация, отнесенная в состав себестоимости» два совершенно разных понятия.

Анализируя нормы Кодекса и порядок заполнения Декларации с учетом заполнений Приложения РІ и Приложения АМ приходим к выводу, что при расчете налоговых разниц по амортизации в налоговом учете отражается именно рассчитанная сумма амортизации отраженная в Приложения АМ, которая в последующем переносится в Приложение РІ и судя из структуры Декларации расходы по амортизации (как бухгалтерская, так и  налоговая разница) учитываются по начислению без исключения амортизации, учитываемой в составе незавершенки на конец отчетного периода.

В связи с этим, по нашему мнению, в строке 1.1.1. Приложения РІ показывается вся сумма начисленной бухгалтерской амортизации за год без уменьшения на амортизацию, которая временно «зависла» на счете 23 в составе незавершенки и в отчетном периоде еще не отнесена на бухгалтерские расходы. Аналогично в строке 1.2.1. Приложения РІ показывается вся сумма рассчитанной налоговой амортизации за год.

 

Отменена налоговая декларация о результатах совместной деятельности и Порядок ведения учёта результатов совместной деятельности (утверждённого приказом Миндоходов от 16.12.2013 N 810). Это вполне обоснованно, поскольку совместная деятельность с 2015 года не является плательщиком налога на прибыль. Поэтому по совместной деятельности нет также налоговых разниц, не предусмотрены также налоговые разницы и для участников, которые должны отражать в своей финансовой отчетности соответствующую часть активов, пассивов и финансового результата по совместной деятельности.

Также с 2015 года не предусмотрена подача консолидированной декларации, которую ранее предоставляли предприятия, имеющие филиалы (обособленные подразделения).

 

Аудитор Сергей Гонтаровский

 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 04.01.2016 р. N 102/7/99-99-19-02-01-17

 

Головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, Міжрегіональному головному управлінню ДФС — Центральному офісу з обслуговування великих платників

Про затвердження декларації з податку на прибуток підприємств

Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.

Загальні положення

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за N 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015 (далі — Закон N 71-VIII).

Законом N 71-VIII викладено розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі — Кодекс) в новій редакції та передбачено розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Крім того, 13 серпня 2015 року набув чинності Закон України від 17 липня 2015 року за N 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі — Закон N 652-VIII), яким внесено зміни, зокрема до статті 133 Кодексу та визначено умови, за яких неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств.

1 грудня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 N 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за N 1415/27860 (далі — Наказ N 897).

Наказ N 897 виданий з метою забезпечення виконання нових правил з оподаткування, запроваджених з 1 січня 2015 року, у зв’язку із набранням чинності Законом N 71-VIII, якими передбачено, що об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України (далі — Кодекс). Про основні положення нових норм в оподаткуванні податком на прибуток було раніше повідомлено листом ДФС від 29.01.2015 N 2707/7/99-99-19-02-01-17.

Затверджена Наказом N 897 форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі — Декларація N 897) передбачає:

уніфікацію форм податкової звітності з податку на прибуток підприємств — замість чотирьох окремих декларацій складається одна;

просту та логічну структуру декларації, що дозволить платнику визначати свої податкові зобов’язання з мінімальними витратами часу;

значне скорочення кількості додатків до декларації — з 14 до 9;

наявність нового додатка РІ (різниці), в якому згруповані всі різниці, на які збільшується (зменшується) фінансовий результат, передбачені Кодексом з посиланням на відповідні норми;

можливість надання платниками інформації про контрольовані операції в рамках трансфертного ціноутворення за скороченою формою.

Нова форма податкової звітності сприятиме зменшенню платниками часу на її ведення і формування, оскільки основні її показники заповнюються на підставі показників фінансової звітності.

Із прийняттям Декларації N 897 втратили чинність такі форми податкових декларацій (розрахунків):

про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та Порядку ведення обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи (затверджена наказом Міндоходів від 16.12.2013 N 810);

з податку на прибуток підприємства (затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 N 872);

з податку на доходи (прибуток) страховика (затверджена наказом Міндоходів від 27.01.2014 N 84);

з податку на прибуток банку (затверджена наказом Міндоходів від 06.02.2014 N 121).

У зв’язку з відміною консолідованої сплати податку на прибуток підприємствами, які мають філії, втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2013 N 39 «Про затвердження форми Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток та форми Повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток». Відповідно з 2015 року не передбачено подання декларації, яка раніше мала тип «Консолідована».

З метою ідентифікації платників, на яких поширюються особливості оподаткування податком на прибуток, при складанні податкової декларації з податку на прибуток у полі 9 «Особливі відмітки» Декларації N 897 проставляється позначка щодо належності платника до відповідної категорії: виробника сільськогосподарської продукції; банку; страховика; суб’єкта, що провадить букмекерську діяльність та азартні ігри, крім азартних ігор з використанням гральних автоматів; суб’єкта, що провадить діяльність з випуску та проведення лотерей або азартні ігри з використанням гральних автоматів; підприємства (організації) громадської організації інвалідів, яке отримало дозвіл на користування пільгою; постійного представництва нерезидента; платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації.

Щодо подання декларації за новою формою

Враховуючи, що з 1 січня 2015 року кардинально змінилися підходи до визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток і старі форми декларацій з податку на прибуток не дають можливості визначити такий об’єкт, перше подання звітності за новою формою декларації, затвердженою Наказом N 897, здійснюється за результатами діяльності за 2015 рік.

Для окремих платників, залежно від результатів діяльності, базовим звітним (податковим) періодом може бути календарний квартал, з поданням декларації за квартал та наростаючим підсумком за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року, звітний (податковий) рік. У такому випадку подання декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 розділу II Кодексу). Тобто податкова декларація за 2015 рік подається платниками, що використовують базовий звітний (податковий) період квартал, до 9 лютого 2016 року.

З метою упередження допущення помилок при складанні декларації рекомендуємо звертати увагу платників на примітки, якими позначені окремі показники декларації. Так, наприклад, заповнення рядків 18, 21, 24 декларації передбачено для платників, які подають звітність поквартально, на що вказує примітка⁶. А рядки 19, 22 та 25 заповнюються платниками, які подають звітність поквартально та за рік, на що вказує примітка⁷. При цьому у платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 19 (22, 25) дорівнює рядку 17 (20, 23) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, тобто відповідні рядки заповнюються з однаковими показниками.

Авансові внески при виплаті дивідендів

Порядок нарахування та сплати авансових внесків при виплаті дивідендів передбачений пунктом 57.1¹ статті 57 розділу II Кодексу, яким з 1 січня 2015 року запроваджено новий порядок їх розрахунку із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. При цьому якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Слід звернути увагу, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік. Тобто за новими правилами не передбачено перенесення на наступні звітні (податкові) роки залишку суми авансових внесків при виплаті дивідендів, не зарахованих у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Самостійне виправлення помилок

Самостійне виправлення помилок здійснюється, як і раніше шляхом уточнення показників декларації відповідно до статті 50 розділу II Кодексу, а саме: в уточнюючій декларації або у складі декларації за поточний звітний (податковий) період з поданням Додатка ВП.

Показники Додатка ВП відображаються у двох таблицях:

показники таблиці 1 аналогічні показникам основної декларації та відображають дані виправлених показників за звітний (податковий) період, що уточнюється;

показники таблиці 2 відображають результати виправлення помилок, дані з яких переносяться до рядків 27 — 30, 32 — 34, 36 — 38 декларації.

Слід звернути увагу, що при самостійному виправленні помилок по щомісячних авансових внесках з податку на прибуток підприємств у рядку 36 декларації зазначається сума збільшення або зменшення податкового зобов’язання з щомісячного авансового внеску у розрахунку за один календарний місяць.

У разі самостійного виправлення помилок за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року заповнюються показники таблиці 2, а у рядках таблиці 1 проставляються прочерки. Про зазначене нам вказує примітка⁸ у Додатку ВП.

У разі самостійного виправлення помилок в уточнюючій декларації за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року платниками заповнюються рядки 27 — 28, 30 — 31, 32, 34 — 35, 36 та 38 — 39 Декларації N 897, що відображають результат уточнення податкових зобов’язань.

Оскільки основні показники, що обраховуються для визначення об’єкта оподаткування за новими правилами, суттєво змінилися, то для самостійного виправлення помилок за новою формою за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року платники мають право скористатися нормами пункту 46.4 статті 46 розділу II Кодексу щодо подання доповнення до податкової декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої декларації. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, а доповнення до декларації вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.

Додатки до декларації

До Декларації N 897 передбачено 9 додатків, з них дані показників 6-ти додатків переносяться у відповідні рядки основної форми декларації:

Додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації «Різниці»;

Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Декларації;

Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Декларації «Зменшення нарахованої суми податку»;

Додаток АВ до рядка 20 АВ Декларації «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів)»;

Додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації;

Додаток ВП до рядків 27 — 30, 32 — 34, 36 — 38 Декларації «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)».

Ще три додатка до декларації заповнюються з метою відображення результатів від здійснення окремих операцій, дані з яких використовуються для складання інших додатків до декларації або мають інформаційні дані, а саме:

Додаток ТЦ до Декларації «Самостійне коригування податкових зобов’язань платника податку з метою трансфертного ціноутворення»;

Додаток ЦП до рядка 4.1.3 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації;

Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації «Інформація щодо нарахованої амортизації».

Інформація про наявність додатків до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств відображається в декларації у відповідній таблиці «Наявність додатків» — у відповідних клітинках таблиці проставляється позначка «+», крім клітинки під літерами «ПН», у якій проставляється кількість поданих додатків «ПН» до декларації.

Кінцева частина нової форми декларації містить дві нові таблиці для заповнення:

Відомості про одночасне подання до податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності — у відповідних клітинках таблиці проставляється позначка «+».

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 46.2 статті 46 розділу II Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Інформація про наявність прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці заповнюється у разі використання права на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу.

Щодо подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій

Форма Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій затверджена наказом Міндоходів від 27.01.2014 N 85 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2014 за N 276/25053) (далі — наказ N 85).

До затвердження визначеного підпунктом 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації здійснюється подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом N 85.

При цьому до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру для цілей подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій у частині застосування ознаки неприбутковості слід керуватися наказом Мінфіну від 24.01.2013 N 37 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій».

Щодо подання розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво

Оскільки положення Кодексу у частині підходу до порядку оподаткування постійних представництв нерезидента з урахуванням Закону N 71-VIII не зазнали змін, то подання розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, здійснюється за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 25.06.2013 N 610 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18.07.2013 за N 1205/23737).

Щодо подання спрощеної податкової декларації

Форма спрощеної податкової декларації затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року N 98 «Питання переходу платників податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою відповідно до пункту 154.6 статті 154 Податкового кодексу України, до подання спрощеної податкової декларації» (далі — Постанова N 98).

При цьому слід враховувати, що з урахуванням внесених Законом N 71-VIII змін до Кодексу порядок застосування ставки 0 відсотків для платників податку на прибуток визначено пунктом 16 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (до набрання чинності Законом N 71-VIII було визначено пунктом 154.6 статті 154 Кодексу).

Таким чином, до затвердження нової форми спрощеної податкової декларації платники податків мають можливість здійснювати подання такої звітності за 2015 рік за формою, затвердженою Постановою N 98.

При поданні Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, та спрощеної податкової декларації слід враховувати вимоги пункту 46.4 статті 46 Кодексу, яким визначено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

Платник податків у разі необхідності може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС — Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання його в роботі.

В. о. Голови

С. В. Білан