Многоканальный [050] 73-73-000 Все контакты
Многоканальный [050] 73-73-000 Все контакты

Новые правила блокировки налоговых накладных НДС с марта 2018 с сильным «привкусом» их незаконности — как применять, пока в суде не доказана их незаконность?

10.04.2018


 

БЛОКУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ З 23 БЕРЕЗНЯ 2018 НЕЗАКОННІ! ЧОМУ? 

 

 

1) ХТО МАВ ВСТАНОВИТИ КРИТЕРІЇ РИЗИКОВОСТІ І ПОЗИТИВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІСТОРІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ?
ВІДПОВІДЬ: Кабінет Міністрів
ОБГРУНТУВАННЯ: ст.201.16 ПКУ — з якої чітко видно, що порядок і підстави для блокування повинен встановити КМУ. Критерії ризиковості і позитивною податковою історії є безпосередньо підставами для блокування. Підтверджується це тим, що без них система припинення реєстрації податкових накладних не може працювати.
«201.16. Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних может буті зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України».

 

 

2) ЧИ Є ЗАКОННИМИ КРИТЕРІЇ ОПУБЛІКОВАНІ НА САЙТІ ДФС ТА ДОВЕДЕННІ ДО ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ЛИСТОМ ДФС ВІД 21.03.2018 № 959 / 99-99-07-18 І № 960 / 99-99-07-18?
ВІДПОВІДЬ: не є законними критерії ризиковості і позитивною податковою історії, опубліковані ДФС.
ОБГРУНТУВАННЯ: критерії повинен був затвердити КМУ на підставі ст.201.16 ПКУ або вони як мінімум повинні були затверджені наказом ДФС і зареєстровані в Мін’юсті згідно Указу від 03.10.92 р. № 493/92, оскільки зачіпають соціально-економічні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Констітуцією та законами України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;
В даному випадку критерії опубліковані на сайті ДФС і доведені до відома платників податків звичайними листами, які не є нормативно-правовими документами, тому критерії є нікчемними.

 

 

3) ЧИ Є ПІДСТАВИ ДЛЯ БЛОКУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ З 23 БЕРЕЗНЯ 2018?
ВІДПОВІДЬ: законних підстав немає, поки КМУ сам не затвердить критерії ризиковості і позитивною податковою історії, тому будь-якє блокування податкових накладних може бути оскаржено.
ОБГРУНТУВАННЯ: дивись пункт 1.


 

КАК ПРИМЕНЯТЬ НОВЫЕ ПРАВИЛА БЛОКИРОВКИ С МАРТА 2018 ПОКА В СУДЕ НЕ ДОКАЗАНА ИХ НЕЗАКОННОСТЬ?

 

 

 

ГФС по согласованию с Минфином утверждены:

— критерии рискованности налогоплательщика, рискованности совершения операций;

— перечень показателей, по которым определяется положительная налоговая история налогоплательщика.

Эти документы (письмо от 21.03.2018г. N 959/99-99-07-18 и письмо от 21.03.2018г. N 960/99-99-07-18) обнародованы путем размещения на сайте ГФС: http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/331616.html.

 

НН (РК), которые подлежат мониторингу (то есть, те, которые не подлежат автоматической регистрации), проверяются на соответствие критериям:

  • рискованности плательщика налога;
  • критериям рискованности осуществления операций;
  • показателям позитивной налоговой истории плательщика налога.

НН (РК) будет блокироваться, если на момент представления на регистрацию:

— плательщик считается рисковым;

или

— операция плательщика будет отнесена к рисковым (при этом критерии НН (РК) не должна блокироваться, если плательщик имеет положительную налоговую историю).

 

 

Критерии рискованности налогоплательщика

Рискованность налогоплательщика может быть определена при выполнении хотя бы одного из критериев, определенных в пунктах 1.1 — 1.5.

1.1. плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) на недействительные (утраченные, утерянные) и поддельные документы согласно информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины.

1.2. плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) в органах государственной регистрации физическими лицами с последующей передачей (оформлением) во владение или управление подставным (несуществующим), умершим, без вести пропавшим лицам согласно информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины.

1.3. плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) в органах государственной регистрации физическими лицами, которые не намеревались осуществлять финансово-хозяйственную деятельность или реализовывать полномочия по информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины.

1.4. плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) и проводит финансово-хозяйственную деятельность без ведома и согласия его учредителей и назначенных в законном порядке руководителей согласно информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины.

1.5. имеется обвинительный приговор суда в отношении должностного лица (должностных лиц) налогоплательщика по статье 205 Уголовного кодекса по информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины.

 

1.6. Комиссии Главных управлений ГФС в областях, г. Киеве и Офисе крупных плательщиков ГФС могут рассматривать вопрос об установлении рискованности налогоплательщика:

— плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) по адресу, который находится на неподконтрольной территории Украины (зона АТО, Крым);

— дата регистрации плательщиком налога на добавленную стоимость не превышает трех месяцев с даты такой регистрации;

— налогоплательщик — юридическое лицо не имеет открытых счетов в банковских учреждениях, кроме счетов в органах государственной казначейской службы Украины (кроме бюджетных учреждений);

— налогоплательщик, должностное лицо и/или учредитель которого являлся должностным лицом и/или учредителем предприятия, которое ликвидировано по процедуре банкротства в течение последних трех лет;

— плательщиком налога на прибыль не подано контролирующему органу финансовую отчетность за последний отчетный период вопреки нормам подпункта 16.1.3 пункта 16.1 статьи 16 и пунктов 46.2 статьи 46 Налогового кодекса Украины;

— имеется налоговая информация, свидетельствующая о наличии признаков осуществления рисковых операций плательщиком. (чрезвычайно «размытый» критерий, учитывая, что «признаки осуществления рисковых операций» ничем не утверждены, а утверждены только критерии).

Если обнаружено, что налогоплательщик имеет признаки рискованности согласно пункту 1.6., то такой налогоплательщик выносится на рассмотрение Комиссии в тот же день и вносится в перечень рисковых плательщиков в день проведения заседания Комиссии, на которой принято соответствующее решение.

 

 

Положительная налоговая история

Положительная «налоговая история» срабатывает только в случаях соответствия критериям рискованности операций (от критериев рискованности плательщика она не помогает).

Расчет критериев для определения положительной налоговой истории налогоплательщика осуществляется в соответствии с показателями и коэффициентами (считаем, что для положительной истории достаточно хотя бы одного коэффициента, а не всех в комплексе):

1) объем поставки, указанный плательщиком налога в налоговых накладных/расчетах корректировки, зарегистрированных в Едином реестре налоговых накладных (далее — Реестр) в текущем месяце, с учетом представленной на регистрацию в Реестре налоговой накладной/расчета корректировки, не превышает 150 тыс. грн на одного покупателя — плательщика налога (напомним, что если объем поставок в НН (РК) , зарегистрированных в ЕРНН в текущем месяце, с учетом представленной на регистрацию, составляет менее 500 000 грн, НН /РК регистрируются автоматически, если руководитель такого налогоплательщика является лицом, занимающим аналогичную должность не более чем у трех (включительно) плательщиков НДС);

2) объем поставки, указанный плательщиком налога в налоговых накладных/расчетах корректировки, не подлежащих представлению получателю (покупателю), зарегистрированных в Реестре, за последние 6 месяцев составляет больше 50 % общего объема поставки товаров/услуг, указанного плательщиком налога в налоговых накладных/расчетах корректировки, зарегистрированных в Реестре;

3) товары/ услуги, поставляемые (изготовляемые) плательщиком налога, а именно приобретение и поставка одного товара или услуги, указанных в налоговых накладных/расчетах корректировки, зарегистрированных в Реестре, составляет больше 50 % общей суммы поставки товаров/услуг, указанной плательщиком налога в налоговых накладных/расчетах корректировки, зарегистрированных в Реестре за последние 6 месяцев (непонятно, как это будет работать для производства и услуг);

4) плательщик налога осуществляет на постоянной основе в течение каких-либо четырех отчетных месяцев из последних шести регистрацию налоговых накладных/расчетов корректировки в Реестре на поставку товаров/ услуг по одним и тем же кодам товара/услуги согласно УКТ ВЭД/ГКПУ, и по которым объем поставки составляет 20 % общего такого объема поставки;

5) остаточная стоимость основных средств для плательщиков налогов на прибыль на конец отчетного (налогового) периода (отчетный период выбирается в соответствии с пунктами 137.4 и 137.5 Налогового кодекса для определенной группы плательщиков) составляет больше 1 млн грн и отражена в отчетности, по которой предельные сроки представления предшествуют календарному дню расчета этого показателя при условии, что с 01.01.2017 г. руководитель и учредитель не менялись;

6) наличие собственных (право собственности/пользования) арендованных земельных участков составляет свыше 200 га включительно или наличии арендованных земельных участков коммунальной и/или государственной собственности площадью не меньше 0,5 га (по состоянию на 01.01.2018 г.), задекларированных до 20.02.2018 г.;

7) уплата единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование на одного работающего превышает сумму ЕСВ с минимальной заработной платы в 1,5 раза за последние 12 месяцев при условии, что с 01.01.2017 г. руководитель и/или учредитель не менялись;

8) общая сумма уплаченных в предыдущем отчетном году сумм единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование и налогов и сборов (кроме суммы налога на добавленную стоимость, уплаченной при ввозе товаров на таможенную территорию Украины) плательщиком налога и его обособленными подразделениями, которыми представлена налоговая накладная/расчет корректировки на регистрацию в Реестре, составляет больше 5 млн грн (то есть, «крупные плательщики» всё-таки, в основном, блокироваться не будут).

Напомним, что показатели, по которым определяется положительная налоговая история налогоплательщика рассчитываются ГФС ежемесячно до 10 числа. Каждый плательщик в своем электронном кабинете сможет узнать, какую налоговую историю он заработал в предыдущем месяце.

 

 

Критерии рискованности осуществления операций

Это последний этап критериев и под них могут попасть плательщики, которые прошли все предыдущие критерии, но не имеют положительной налоговой истории.

  1. Объем поставки товара / услуги, указанный в налоговой накладной / расчете корректировки, которую (который) подано на регистрацию в Реестре, равна или превышает величину остатка, которая определяется как разница объема приобретения на таможенной территории Украины такого товара / услуги (кроме объема приобретения товаров / услуг по операциям, освобожденным от налогообложения и подлежат налогообложению по нулевой ставке) и / или ввоза на таможенную территорию Украины такого товара, указанного с 01 января 2017 года в полученных налоговых накладных / расчетах корректировки, зарегистрированных в Реестре, и таможенных декларациях увеличенного в 1,5 раза, и объема поставок соответствующего товара / услуги, указанного в налоговых накладных / расчетах корректировки, зарегистрированных с 01 января 2017 года в Реестре, и преобладание в таком остатке (более 75% общего такого остатка) товаров с кодами УКТ ВЭД и услуг по кодам согласно ГКПУ, перечень которых определен ГФС в соответствии с приложением, и отсутствие товара / услуги, указанного / указанной в налоговой накладной, которая подана на регистрацию в Реестре, в Таблице данных налогоплательщика, как товара / услуги, которые на постоянной основе поставляются (изготавливаются).
  2. Отсутствие (аннулирование, приостановление) лицензий, выданных органами лицензирования, которые удостоверяют право налогоплательщика на производство, экспорт, импорт и оптовую торговлю подакцизными товарами (продукцией), определенными подпунктами 215.3.1 и 215.3.2 пункта 215.3 статьи 215 раздела VI Кодекса в отношении товаров, указанных налогоплательщиком в налоговой накладной, представленной на регистрацию в Реестре на дату составления такой налоговой накладной / расчета корректировки.
  3. Отсутствие на дату составления налоговой накладной / расчета корректировки сведений (актуальной записи) в Реестре плательщиков акцизного налога по реализации топлива субъекте хозяйствования, который регистрирует налоговую накладную на товар (горючее) с кодами УКТ ВЭД по п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодекса.
  4. Расчет корректировки, составленный поставщиком товаров / услуг к налоговой накладной, составленной на получателя — плательщика налога на добавленную стоимость, если предполагается изменение номенклатуры товара / услуги (для кодов товаров согласно УКТ ВЭД — изменение первых четырех цифр кода, а для кодов услуг в соответствии с ГКПУ — первых двух цифр кодов) при отсутствии такого товара / услуги, указанного / указанной в расчете корректировки, поданных на регистрацию в Реестре, в Таблице данных налогоплательщика, как товара / услуги, которые на постоянной основе поставляются (изготавливаются).

 

 

Также обращаем внимание, что в «Едином окне» появились формы документов для разблокировки налоговых накладных:

— F/J1313201 – «Скарга на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

— F/J1313301 – «Заява про відкликання скарги на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

— F/J1412303 – «Рішення про врахування/не врахування Таблиці даних платника податків»;

— F/J1412403 – «Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

— F/J1413201 – «Рішення комісії з питань розгляду скарг»;

— F/J1413301 – «Рішення про не врахування Таблиці даних платника податків».

 

 


 

 

Какие налоговые накладные подлежат автоматической регистрарации?

 

 

Налоговые накладные (включая расчеты корректировки) не подлежат мониторингу и регистрируются в Реестре, если соответствуют одному из следующих критериев:

  • НН (РК), не подлежит предоставлению покупателю (критерий не изменился)
  • НН (РК) составлена по операциям, освобожденным от налогообложения (критерий не изменился);
  • объем поставок в НН (РК), зарегистрированных в ЕРНН в текущем месяце, с учетом представленной на регистрацию, составляет менее 500 000 грн. (то есть, регистрация НН (РК) нарастающим итогом с 1-го числа каждого месяца до достижения указанного порога блокироваться не будет), и руководитель такого налогоплательщика является лицом, занимающим аналогичную должность не более чем у трех (включительно) плательщиков НДС (критерий не изменился);
  • одновременно  значения  показателей D  и  P  имеют  следующие  размеры:  D > 0,03  и P < Рм *1,4; то есть, у налогоплательщика должно соблюдаться требование относительно налоговой нагрузки в размере 3 % (ранее 5 %), а сумма НДС зарегистрированных НН (РК) за текущий месяц (с учетом проверяемой налоговой накладной) не должна превышать наибольшую месячную сумму за последние 12 месяцев, умноженную на 1,4 (ранее 1,3). Как видим данные показатели изменились в пользу плательщиков.

Значение показателя D (налоговой нагрузки) за последние 12 календарных месяцев исчисляется ГФС по состоянию на первое число календарного месяца и каждого 10 числа становится доступным плательщику налога в электронном кабинете (рассчитывается как сумма всех уплаченных налогов за последние 12 месяцев без учета импортного НДС, разделенная на объем продаж без НДС по облагаемым операциям по ставкам 20% и 7%). Теперь плательщик сможет котролировать данные показатели, по возможности, влиять на их размер и уменьшить риск блокировки.

Теперь исключен критерий «крупного плательщика налогов» (уплата налогов более 5 млн грн в год, отраслевые признаки). Поэтому под блокировки станут попадать также НН (РК) крупных плательщиков налогов.

 

 

Какие налоговые накладные могут быть заблокированы?

 

 

Остальные НН (РК)  подлежат мониторингу: проверяются на соответствие критериям:

  • рискованности плательщика налога;
  • критериям рискованности осуществления операций;
  • показателям позитивной налоговой истории плательщика налога.

В случае если по результатам мониторинга налогоплательщика, которым составлена НН (РК), соответствует критериям рискованности налогоплательщика, регистрация таких НН (РК) останавливается.

В случае если по результатам мониторинга НН (РК) соответствуют критериям рискованности осуществления операции, кроме НН (РК), составленных налогоплательщиком, имеющим положительную налоговую историю, регистрация таких НН (РК) останавливается.

Критерии рискованности налогоплательщика, критерии рискованности осуществления операций, перечень показателей, по которым определяется положительная налоговая история налогоплательщика должна установить ГФС.  Каждый плательщик ежемесячно до 10 числа в своем электронном кабинете сможет узнать был он «положительным» или «отрицательным» плательщиком в предыдущем месяце.

Таким образом, НН (РК) будет блокироваться, если на момент представления на регистрацию:

— плательщик считается рисковым;

или

— операция плательщика будет отнесена к рисковым (при этом критерии НН (РК) не должна блокироваться, если плательщик имеет положительную налоговую историю).

 

 

Что будет являться подтверждением блокировки налоговой накладной?

 

 

В случае остановки регистрации контролирующий орган в течение операционного дня направляет (в электронной форме в текстовом формате) налогоплательщику квитанцию об остановке регистрации, в которой указываются:

  • номер и дата составления налоговой накладной (расчета корректировки);
  • порядковый номер, номенклатура товаров/услуг продавца, код товара согласно УКТ ВЭД/услуги согласно Государственному классификатору продукции и услуг;
  • критерии риска налогоплательщика и/или критерии риска осуществления операций, на основании которых остановлена регистрация, с рассчитанным показателем по каждому критерию, которому соответствует налогоплательщик;
  • предложение о предоставлении объяснений и копий документов, необходимых для принятия решения о регистрации.

Кроме того, если НН (РК) заблокирована, то она должна присутствовать в электронном реестре остановленных налоговых накладных с информацией о ее статусе и рассмотрении комиссией. В течение первого месяца со дня вступления в силу порядка, этот реестр будет работать в тестовом режиме. Следует учесть, что тестовый режим реестра не означает, что блокировка тоже будет работать в тестовом режиме.

 

 

Какие документы нужно представить в комиссию в случае блокировки?

 

 

Перечень документов, необходимых для принятия решения о регистрации, расширен и включает:

  • объяснение по осуществляемым операциям, по которым заблокированы НН (РК);
  • договоры, в т. ч. внешнеэкономические контракты, с приложениями;
  • договоры, доверенности, акты руководящего органа налогоплательщика, которыми оформлены полномочия лиц, приобретающих продукцию в интересах налогоплательщика для осуществления операции;
  • первичные документы по поставке (приобретению) товаров (услуг), хранению и транспортировке, погрузке, разгрузке продукции, складские документы (инвентаризационные описи), в том числе счета-фактуры (инвойсы), акты приемки-передачи товаров (работ, услуг) с учетом наличия определенных типовых форм и отраслевой специфики, накладные;
  • расчетные документы и/или банковские выписки с лицевых счетов;
  • документы, подтверждающие соответствие продукции (декларации о соответствии, паспорта качества, сертификаты соответствия), наличие которых предусмотрено договором и/или законодательством.

Объяснения и копии документов исключительно в электронном виде могут представляться в комиссию в течение 365 календарных дней, следующих за датой возникновения налогового обязательства.

 

 

Таблица не указана среди документов, обязательных для подачи в комиссию, можно ли ее не подавать в комиссию?

 

 

Таблицу данных налогоплательщик не обязан подавать, но поскольку принятая комиссией таблица освобождает от блокировки указанные в ней операции, то ее подача в интересах плательщика. Рекомендуем ее подавать. если у плательщика есть риск блокировки НН (РК). Причем подавать ее можно не в пакете со всеми документами по заблокированной налоговой накладной, а отдельно еще до блокировки.

Таблица подается исключительно в электронном виде.

Если таблица была ранее уже учтена ГФС после 1 июля 2017 р., в дальнейшем регистрация НН (РК) по операциям, указанным в таблице данных, не подлежит остановке и не нужно подавать таблицу после 22 марта еще раз. Но рекомендуем еще раз сверить соответствие кодов видов осуществляемой деятельности с кодами, внесенными в ЕГРПОУ и в случае, если у вас появились новые операции, то в этом случае подать новую таблицу.

Таблица подается с пояснением, в котором отмечается деятельность, с возможной ссылкой на налоговую и иную отчетность налогоплательщика.

Таблицу могут учесть, а могут и отказать в учете. Таблица с пояснениями рассматривается комиссиями регионального уровня в течение пяти рабочих дней после дня получения. Комиссии регионального уровня принимают решение об учете или неучете таблицы данных налогоплательщика, которое в течение операционного дня становится доступным налогоплательщику в электронном кабинете. В решении о неучете таблицы данных налогоплательщика в обязательном порядке указывается причина такого неучете.

 

Таблица учитывается в автоматическом режиме при соответствии следующим критериям:

  • D > 0,02 (то есть налоговая нагрузка превышает 2 %);
  • P < Pм × 1,4 (ранее — 1,3);
  • объем поставки товаров/услуг в налоговых накладных/расчетах корректировки, составленных за последние 12 календарных месяцев в ЕРНН и указанных в Таблице, составляет более 25 % от общего объема поставки за этот период.

Также предусмотрен автоматический учет таблицы сельхозпроизводителей (по соответствующим кодам УКТ ВЭД).

 

 

Как будет комиссия принимать решение о разблокировке?

 

 

Создаваемые комиссии будут представлены на региональном уровне (ГУ ГФС в областях, в г.Киеве и Офиса крупных плательщиков ГФС) и центральном уровне (ГФС). Комиссия регионального уровня в течение 5 рабочих дней, следующих за днем получения объяснений и копий документов, самостоятельно принимает решение относительно налогоплательщика, у которого объем поставок в текущем месяце составляет менее 30 млн грн.

Если объем операций налогоплательщика превышает указанный размер, то региональная комиссия принимает решение о регистрации или отказе в регистрации и направляет его в комиссию центрального уровня, которая в течение 7 рабочих дней может принять другое решение о регистрации или отказе в регистрации.

Если комиссия не примет решения в указанные сроки, то после их истечения НН (РК) должна быть зарегистрирована.

Усовершенствована форма решения об отказе в регистрации: более четко расписаны причины отказа, и какие документы не представлены, что облегчит налогоплательщикам собрать документы для последующих действий.

 

 

Как подать жалобу на решение комиссии о блокировке?

 

 

Рассмотрение жалоб на решения комиссий, принимающих решение о регистрации или отказе в регистрации НН (РК), осуществляется отдельной комиссией ГФС по жалобам, которая является постоянно действующим коллегиальным органом ГФС, с участием уполномоченного лица Минфина.

Жалобы подаются плательщиком НДС в ГФС в течение 10 календарных дней со дня вступления в силу решения комиссии об отказе в регистрации НН (РК). Если последний день срока приходится на выходной, нерабочий или праздничный день, последним днем такого срока считается первый рабочий день, следующий за выходным, нерабочим или праздничным днем. Срок подачи жалобы может быть продлен по правилам и на основаниях, определенных пунктом 102.6 НКУ.

Не подлежат административному обжалованию решения комиссии контролирующего органа об отказе в регистрации НН (РК), обжалованные плательщиком налога в судебном порядке.

Жалоба подается плательщиком только в электронной форме (по желанию можно приложить копии подтверждающих документов)  и должна содержать все обязательные реквизиты, чтобы у налоговиков не было формальных поводов ее не принимать.

Решение по жалобе должно быть принято в течение 10 календарных дней со дня получения такой жалобы. В случае отрицательного решения по жалобе дальнейшее обжалование возможно только в суде.

Если решение относительно жалобы не отправляется налогоплательщику в течение 10 календарных дней, такая жалоба считается полностью удовлетворенной.

 

Аудитор Сергей Гонтаровский


 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 21 лютого 2018 р. N 117

Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

  1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

  1. Установити, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. N 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
  2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. N 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (Офіційний вісник України, 2017 р., N 29, ст. 850);

постанову Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 р. N 485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (Офіційний вісник України, 2017 р., N 58, ст. 1753).

  1. Ця постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування.

 

Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 лютого 2018 р. N 117

ПОРЯДОК
зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Загальна частина

  1. Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Реєстр).
  2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг — сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об’єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, — визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства — ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/»б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»/»б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) за наявності об’єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі — платник податку) виконання свого податкового обов’язку.

Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків

  1. Податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де:

D — розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S — загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T — загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P — сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

P м — найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

  1. У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
  2. Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
  3. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
  4. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
  5. ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.
  6. Протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.
  7. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

  1. ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.

Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі

  1. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
  2. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

  1. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

  1. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача — платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

  1. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
  2. ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
  3. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
  4. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
  5. Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

  1. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

  1. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
  2. Комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

  1. Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
  2. На період тестування окремого Реєстру податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирають чинності з дня їх прийняття. Рішення комісій регіонального та центрального рівнів у період функціонування окремого Реєстру податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, в тестовому режимі приймаються та надсилаються платнику податку без реєстрації в такому Реєстрі.
  3. Якщо комісією центрального рівня у визначений пунктом 24 цього Порядку строк не прийнято інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, рішення комісії регіонального рівня набирає чинності з дня, наступного після закінчення строку, визначеного пунктом 24 цього Порядку, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
  4. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
  5. Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

протягом п’яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Таблиця даних платника податку на додану вартість

  1. Платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3.
  2. У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

  1. Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
  2. Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання.
  3. Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
  4. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
  5. Таблиця даних платника податку враховується ДФС в автоматичному режимі, якщо така таблиця подається:

платниками податку — сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та в яких перебувають у власності (право власності / користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить понад 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у ній зазначаються коди згідно з УКТЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

платниками податку, у яких значення показників D і P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P < P м х 1,4 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних та/або розрахунках коригування, складених за останні 12 календарних місяців в Реєстрі, зазначених в таблиці даних платника податку, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

  1. У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку.
  2. Якщо таблиця даних платника податку була врахована відповідно до пункту 35 цього Порядку, після прийняття комісією регіонального рівня рішення про неврахування цієї таблиці даних платника податку така таблиця даних платника податку в подальшому підлягає розгляду відповідно до пункту 32 цього Порядку.
  3. Якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 р., в подальшому реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.
  4. Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
  5. ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими може подаватися таблиця даних платника податку.

 

Додаток 1
до Порядку

РЕЄСТР
податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена

Реєстраційний номер електронного документа, реєстрація якого зупинена Дата зупинення Дата отримання контролюючими органами письмових пояснень та копій документів Рішення комісії регіонального рівня про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Рішення комісії центрального рівня (ДФС) про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Апеляційне оскарження Судове оскарження Статус податкової накладної / розрахунку коригування (1, 2**)
дата номер статус
(1, 2, 3*)
наймену-
вання контролю-
ючого органу
дата номер дата початку дата рішення комісії з питань розгляду скарг номер рішення комісії з питань розгляду скарг дата початку судового оскарження дата набрання рішенням суду законної сили

____________
* 1 — зареєстровано; 2 — скасовано; 3 — попередня реєстрація.

** 1 — підлягає реєстрації, 2 — відмовлено в реєстрації.

 

Додаток 2
до Порядку

РІШЕННЯ
про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

___ ____________ 20__ р. N _____________

Дані податкової накладної / розрахунку коригування

Дата складання Порядковий номер податкової накладної / розрахунку коригування Вид документа (податкова накладна / розрахунок коригування) Загальна сума з урахуванням податку на додану вартість, гривень Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, гривень

Дані платника податку на додану вартість — продавця

Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта* Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість Найменування — для юридичної особи та представництва нерезидента; прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи; найменування, дата та номер договору — для спільної діяльності та управління майном Дата реєстрації платником податку на додану вартість Дата анулювання реєстрації платником податку на додану вартість

Дані платника податку на додану вартість — покупця

Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта* Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість Найменування — для юридичної особи та представництва нерезидента; прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи; найменування, дата та номер договору — для спільної діяльності та управління майном Дата реєстрації платником податку на додану вартість Дата анулювання реєстрації платником податку на додану вартість
____________
* Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті.Прийнято рішення про:
реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України

відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Підстави

   

Ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена

Додаткова інформація (зазначити, до якої інформації):
____________________________________________________________________________

    Ненадання платником податку копій документів
    Договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них
    Договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції
    Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити)
    Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків
    Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).
Додаткова інформація
____________________________________________________________________________
   

Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Додаткова інформація (зазначити конкретні документи):
____________________________________________________________________________

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Голова комісії, яка приймає рішення про
реєстрацію податкової накладної / розрахунку
коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних або відмову в такій реєстрації
__________
(підпис)
___________________
(ініціали, прізвище)

 

Додаток 3
до Порядку

ТАБЛИЦЯ
даних платника податку на додану вартість

Тип особи:

   юридична особа    фізична особа — підприємець

Індивідуальний податковий номер

Податковий номер або серія (за наявності)
та номер паспорта*

   Сільськогосподарський товаровиробник, який на 31 грудня 2016 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України    Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації
_____________________________________________________________________________________
(Найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності)
Порядковий номер Код згідно з КВЕД ДК 009:2010 Код згідно з УКТЗЕД / ДК 016-2010
(придбання (отримання) товарів/послуг)
Код згідно з УКТЗЕД / ДК 016-2010
(постачання (виготовлення) товарів/послуг)

Наведена інформація є повною і достовірною.

Особа, що здійснює підпис:

для юридичної особи**    керівник    уповноважена особа
для фізичної особи — підприємця**    підприємець    представник
(реєстраційний номер облікової картки платника податків / серія (за наявності) та номер паспорта*)
_____________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
_____________
(підпис)
____________
* Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті.** Обирається лише один з варіантів.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 лютого 2018 р. N 117

ПОРЯДОК

роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

  1. Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі — комісії контролюючих органів), а також права та обов’язки її членів.
  2. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
  3. Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
  4. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
  5. Документування діяльності комісій контролюючих органів здійснюється державною мовою.
  6. До складу комісій регіонального рівня включаються посадові особи головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

До складу комісії центрального рівня включаються посадові особи ДФС.

  1. Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.
  2. Голови комісій регіонального рівня та їх персональний склад затверджуються головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
  3. Голова комісії центрального рівня та її персональний склад затверджується ДФС.
  4. Голова комісії контролюючого органу організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає коло питань, що підлягають розгляду.
  5. Голова комісії контролюючого органу:

організовує роботу комісії та координує роботу її членів;

головує на засіданнях комісії та визначає коло питань, що підлягають розгляду;

визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії;

відповідає за виконання покладених на комісію завдань та функцій;

організовує підготовку документів щодо діяльності комісії;

забезпечує надання аналітичної інформації;

ініціює питання щодо зміни персонального складу комісії;

забезпечує вирішення інших питань, що стосуються здійснення повноважень комісії.

  1. У разі відсутності голови комісії контролюючого органу його обов’язки виконує заступник голови такої комісії. У разі відсутності голови комісії контролюючого органу та його заступника обов’язки голови комісії виконує один з членів комісії, який обирається комісією.
  2. Секретар комісії контролюючого органу забезпечує:

підготовку проектів письмових доручень голови комісії (або особи, яка виконує його обов’язки);

підготовку проведення засідань та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії;

оформлення протоколів засідань комісії;

збір та надсилання матеріалів членам комісії на визначену офіційну адресу електронної пошти для забезпечення телекомунікаційного зв’язку, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, з метою прийняття рішення;

формування рішень за встановленими формами та надсилання їх платнику податку на додану вартість;

ведення журналу обліку рішень комісії;

внесення рішень до окремого Реєстру податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

ведення діловодства комісії;

подання голові комісії зведеної інформації про результати проведених нарад та прийнятих рішень.

У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається комісією.

  1. Члени комісії контролюючих органів мають право:

ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у їх перевірці;

переглядати всю інформацію про платників податку на додану вартість, наявну в ДФС;

подавати пропозиції з питань, що розглядаються;

викладати окрему думку, оформлену в письмовій формі;

вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

  1. Члени комісії контролюючих органів зобов’язані:

особисто брати участь у роботі комісії;

не розголошувати відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

виконувати в межах, передбачених цим Порядком, доручення голови комісії;

брати участь у голосуванні.

  1. У разі неналежного виконання членом комісії регіонального рівня своїх обов’язків комісія шляхом надсилання відповідного протоколу засідання або витягу з нього повідомляє керівнику відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС про необхідність вирішення питання заміни такого члена комісії.

У разі неналежного виконання членом комісії центрального рівня своїх обов’язків комісія шляхом надсилання відповідного протоколу засідання або витягу з нього повідомляє Голові ДФС про необхідність вирішення питання заміни такого члена комісії.

  1. Голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні.

Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться обов’язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду — два рази на день.

У разі потреби проведення додаткового засідання пропозиції подаються голові комісії контролюючого органу від членів такої комісії.

Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

У разі рівної кількості голосів голос головуючого є вирішальним.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності — заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Забезпечення обліку матеріалів роботи комісії контролюючого органу покладається на секретаря такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу голова комісії, заступник голови комісії, секретар комісії або член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти письмово окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

  1. Порядок взаємодії комісії контролюючого органу, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС затверджується ДФС.
  2. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
  3. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.
  4. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
  5. Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

доповідь секретаря комісії;

доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення;

оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

голосування;

оголошення головою комісії результатів голосування;

оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

  1. Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
  2. Особи, які не є членами комісії контролюючого органу, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів комісії, внесенні пропозицій, обговоренні та голосуванні.
  3. Номер рішення комісії контролюючого органу складається з податкового номера або серії (за наявності) та/або номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті).
  4. Матеріально-технічне та організаційне забезпечення діяльності комісії контролюючого органу здійснює орган ДФС, в якому сформована така комісія.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 лютого 2018 р. N 117

ПОРЯДОК
розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

  1. Розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі — комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.
  2. Положення про комісію ДФС з питань розгляду скарг та її склад затверджуються Головою ДФС.
  3. Скарги подаються платником податку на додану вартість (далі — платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України (далі — Кодекс).
  4. Не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які оскаржені платником податку в судовому порядку.
  5. Скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
  6. ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися скарга.
  7. Така скарга у день її надходження реєструється ДФС відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
  8. ДФС не може відмовити платнику податку у реєстрації скарги.
  9. Скарга підписується та подається особисто платником податку або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується та подається уповноваженим представником платника податку, до неї додаються належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.
  10. Скарга повинна містити дані про:

найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;

податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

номер оскаржуваного рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

дату оскаржуваного рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії контролюючого органу;

відомості про оскарження рішення комісії контролюючого органу в судовому порядку;

вимоги платника податку, який подає скаргу;

електронну адресу, на яку надсилається рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

  1. Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
  2. За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.
  3. За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;

залишає скаргу без розгляду.

  1. Скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг до зазначеної комісії надійшла заява платника податку про відмову від поданої ним скарги.
  2. За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
  3. Про залишення скарги без розгляду комісія ДФС з питань розгляду скарг повідомляє платнику податку із зазначенням обґрунтованих причин у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.
  4. Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
  5. Рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.
  6. Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу.
  7. Скарга, копії документів, подані під час її розгляду, документи, отримані комісією ДФС з питань розгляду скарг, а також рішення, прийняте за результатом її розгляду, зберігаються у ДФС відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

_____________________

Аудиторская фирма «Триада»
т. (050) 73-73-000, www.auditor.od.ua
"Все права на материалы, размещенные на auditor.od.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. Разрешается републикация информации размещенной на сайте при соблюдении следующих условий:
1) при публикации на бумажных носителях обязательна ссылка и при этом указывается текст "Аудиторская фирма "Триада", www.auditor.od.ua" - как источник информации;
2) для Интернет-ресурсов – прямая гиперссылка на текст материала, не закрытая от индексации поисковыми системами с текстом "Аудиторская фирма "Триада". Гиперссылка должна быть размещена рядом с наименованием материала или сразу после него".