НДФЛ по структурному подразделению, арендованному помещению перечисляется по местонахождению подразделения

В какой бюджет перечислять НДФЛ по обособленному подразделению (филиалу), всем предприятиям понятно – в местный бюджет по местонахождению такого подразделения. Но многие предприятия имеют структурные подразделения, которые не имеют статуса «обособленное» или недвижимость в различных регионах Украины (в том числе арендованную), в которых работают наемные работники – в какой бюджет перечислять НДФЛ по таким работникам? По местонахождению юрлица или структурного подразделения (недвижимости)?

Налоговики на эти вопросы всегда отвечали «туманно». Теперь появились индивидуальные консультации, в данном случае это письмо, в которых сделан налоговиками следующий вывод:

НДФЛ подлежит уплате в соответствующий местный бюджет по местонахождению собственных или арендованных помещений в разных регионах Украины, в которых работают наемные работники такого предприятия, несмотря на отсутствие у такого налогоплательщика обособленных структурных подразделений.

Можно ли таким выводом руководствоваться? Риск заключается в том, что из Налогового кодекса четко следует вывод о перечислении НДФЛ по местонахождению обособленного подразделения, а по всем другим структурным подразделениям прямо в Налоговом кодексе не указано. Поэтому, если предприятие имеет структурные подразделения в других регионах, то лучше получить индивидуальную налоговую консультацию, чтобы потом не возникло недоплаты по НДФЛ в один или другой бюджет.

В случае, если предприятие получит по этому вопросу налоговую консультацию и будет перечислять налог по местонахождению подразделения , Налоговый расчет ф. 1ДФ в виде отдельного извлечения за такое подразделение подает юрлицо органу ГФС по своему местонахождению и пересылает копию такого расчета органу ГФС по местонахождению такого подразделения, предварительно став там на учет. Такой расчет подается лишь в случае начисления сумм доходов наемным работникам такого подразделения юрлицом на протяжении отчетного периода (если начислений за какой либо период нет, то расчет не нужно подавать).

Аналогичные выводы налоговиков изложены также в письмах от 01.10.2015 г. N 20864/6/99-99-17-02-01-15, от 28.09.2015 г. N 20529/6/99-99-17-02-01-15.

Аудитор Сергей Гонтаровский

Щодо Порядку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб

Лист Державної фіскальної служби України

від 28 вересня 2015 р. N 20530/6/99-99-17-02-01-15

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), в межах компетенції розглянула лист щодо роз’яснення окремих норм законодавства і повідомляє таке.

Підпунктом 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» для цілей розділу IV ПКУ вживається у значенні, визначеному Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV (далі — ГКУ).

Згідно зі ст. 55 ГКУ суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Дотримання умови щодо внесення юридичною особою до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб — підприємців інформації про такі підрозділи не вимагатиметься.

Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами.

При цьому підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Водночас при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року N 2456-VI, із змінами та доповненнями (далі — БКУ).

Відповідно до ст. 64 БКУ ПДФО, який сплачується податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», із змінами та доповненнями (далі — Порядок).

Так, пп. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Враховуючи викладене вище, ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.

Що стосується звітності за ф. N 1ДФ, то у разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної фіскальної служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу ДФС за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податків податковим агентом протягом звітного періоду.

Отже, якщо юридичною особою не проведено нарахування доходів працівникам своїх невідокремлених підрозділів, то податкові розрахунки на працівників цих підрозділів до органу ДФС не подаються.

Голова                                                                                    Р. М. Насіров