В контролируемые операции попадают только операции с нерезидентами из трех групп — связанные нерезиденты, комиссионеры – нерезиденты, нерезиденты, зарегистрированные в государстве по перечню КМУ

Ответы на многие из вопросов по трансфертным ценам, на которые отвечают налоговики в данном письме, известны предприятиям. Хотелось бы обратить внимание только на ответ № 7, который, по нашему мнению, соответствует законодательству, и указывает на то, что под контролируемые попадают операции только с нерезидентами. Таким образом, с вступлением в силу изменений, внесенных Законом № 609, вступили в силу 13.08.2015г., есть три группы нерезидентов, — потенциальные претенденты в контролируемые операции:

1. Связанные нерезиденты (если между связанным лицом – нерезидентом и вашим предприятием стоит формальный посредник (может быть резидентом или нерезидентом), не выполняющий существенных функций и не использующий существенные активы, то это не мешает отнести ваши операции к контролируемым);
2. Комиссионер – нерезидент (это лицо может не быть связанным и не быть в перечне КМУ, так как основной признак – это комиссионер, поэтому наличие у вашего предприятия договора с комиссионером – нерезидентом является основных фактором для отнесения ваших операций к потенциальным контролируемым);
3. Нерезидент, зарегистрированный в государстве по перечню, утвержденного КМУ от 16 сентября 2015 г. N 977-р.

Аудитор Сергей Гонтаровский

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.09.2015 р. N 19545/6/99-99-19-02-02-15

Про надання роз’яснення

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо окремих питань застосування трансфертного ціноутворення і повідомляє.

До запитань 1 — 4.

Верховною Радою України 17 липня 2015 року прийнято Закон України N 609 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (далі — Закон N 609), яким внесено зміни, зокрема, до ст. 39 Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

Законом N 609 змінено критерії, відповідно до яких операції визначаються контрольованими.

Так, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є (пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу):

а) господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів — нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими також є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Вказані господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, господарські операції визнаються контрольованими, якщо виконується, зокрема, така умова — обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

До запитань 5 — 6.

Відповідно до пп 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, якщо однією із сторін господарської операції є нерезидент — не пов’язана особа, який зареєстрований у державі (на території), що не включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, такі операції не є контрольованими.

До запитання 7.

Відповідно до пп 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 — 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, у разі якщо господарські операції будуть здійснені резидентом з пов’язаною особою — нерезидентом або комісіонером — нерезидентом або нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, такі операції визнаватимуться контрольованими.

До запитання 8.

Відповідно до пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків і його пов’язаною особою — нерезидентом, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.3 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, право власності на предмет такої операції перш ніж перейти від платника податків до пов’язаної особи — нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов’язаної особи — нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох непов’язаних осіб, така операція для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважається контрольованою операцією між платником податків та його пов’язаною особою — нерезидентом, якщо ці непов’язані особи:

не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов’язаними особами;

не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов’язаними особами.

Для цілей пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу під істотними функціями та активами розуміються функції, які пов’язані особи не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб. Під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов’язковим для ділової практики таких операцій.

____________