Штраф по расчетам корректировок к налоговой накладной, и отражение их в приложении 1 декларации НДС

Штрафные санкции за не регистрацию или несвоевременную регистрацию Расчетов корректировок к налоговым накладным (далее РК) в ЕРНН:

1. штраф применяют к предприятию, на которое возложено обязанность по регистрации РК;
2. при нарушении срока регистрации РК (в случае уменьшения суммы компенсации стоимости товаров / услуг) штрафы применяются на абсолютную величину суммы налога, указанной в таком расчете корректировки. Что такое «абсолютная величина» в расчете корректировки – от итоговой суммы налога на которую уменьшается налоговая накладная, которая указана с «минусом», необходимо убрать знак «минуса» и получим абсолютную величину этого значения, т.е. то же значение, только без минуса;
3. в случае нарушения сроков регистрации РК штрафы (10% — 40%) не применяются до 01.10.2015г (за исключением штрафа 50%, который может быть применен).

Налоговики отмечают, что в приложении 1 Декларации НДС по несвоевременно зарегистрированным расчетам корректировкам, увеличивающих сумму компенсации, следует указывать дату регистрации такого расчета в ЕРНН, несмотря на то, что графа 7 называется «дата получения …» (т.е. если расчет корректировки зарегистрирован, то считается, что он получен покупателем).

Однако, считаем, что данное правило не применяются для продавца, когда РК составлен в случае увеличения суммы компенсации стоимости товаров / услуг и не зарегистрирован до подачи отчетности, так как в независимости, зарегистрирован РК или нет, продавец обязан отразить данный РК в Декларации и увеличить свои обязательства.

В случае, если в приложении 1 Декларации не заполнена графа 7 «дата получения получателем (покупателем)» таблиц 1, 2 и 3 или она заполнена с ошибочными данными, то Декларация по НДС считается заполненной с нарушением.

Следовательно, предприятию необходимо подать Уточняющий расчет с уточняющим приложением 1 к Декларации и исправить ошибку следующим образом:

• повторяется ошибочная запись с неправильно указанной даты получения расчета корректировки, при этом стоимостные показатели указываются со знаком «-» (т.е. сторнируются);
• указывается правильная запись по операции с соответствующим контрагентом (включая стоимостные показатели);
• указывается нулевая сумма в итоговой строке «Всего».

Аудитор Сергей Гонтаровский

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 24.09.2015 р. N 20289/6/99-99-19-03-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула звернення підприємства щодо застосування до платників податку на додану вартість штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) та відображення у додатку 1 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» (далі — додаток 1 до декларації) дати отримання такого розрахунку коригування та повідомляє.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).

Розрахунок коригування складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 (далі — Порядок N 1246), розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) — платникові податку, підлягає реєстрації:

постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;

отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).

Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених статтею 201 ПКУ, або за нереєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати його складання тягнуть за собою накладення штрафу у розмірах, встановлених пунктами 120¹.1 та 120².1 статті 120¹ ПКУ.

Штрафні санкції за порушення платниками податку граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування або за нереєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН протягом встановленого ПКУ терміну застосовуються контролюючими органами до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації.

При цьому якщо розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника зареєстровано покупцем в ЄРПН з порушенням встановленого ПКУ терміну, то штрафні санкції відповідно до статті 120¹ ПКУ визначаються виходячи з абсолютної величини суми податку, зазначеної в такому розрахунку коригування.

Водночас слід зазначити, що норми пункту 120¹.1 статті 120¹ ПКУ не застосовуються до платників податку при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Щодо відображення платниками податку даних розрахунку коригування у податковій звітності з податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 9 пункту 3 та підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. N 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 р. за N 1267/26044 (далі — наказ N 966), подання додатка 1 до декларації є обов’язковим при заповненні рядків 8.1 — 8.2.3, 8.4 — 8.4.2, 16.1 — 16.1.6 податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до форми додатка 1 до декларації, затвердженої наказом N 966, у разі коригування податкових зобов’язань та/або податкового кредиту згідно зі статттею 192 ПКУ у графі 7 таблиць 1, 2, 3 зазначається дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку коригування.

Враховуючи положення пункту 192.1 статті 192 ПКУ та пункту 3 Порядку N 1246, у разі якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь постачальника, то у графі 7 таблиць 1, 2 та 3 додатка 1 до декларації зазначається дата отримання покупцем розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН.

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.

Таким чином, датою отримання розрахунку коригування покупцем вважається дата реєстрації такого розрахунку в ЄРПН.

У разі якщо в додатку 1 до декларації не заповнено графу 7 «дата отримання отримувачем (покупцем)» таблиць 1, 2 та 3 або заповнено її із помилковими даними, то така податкова звітність з ПДВ вважається заповненою з порушенням Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом N 966.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок) до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Так, для виправлення вказаної помилки, зокрема в уточнюючому додатку 1 до декларації:

повторюється помилковий запис неправильно вказаної дати отримання розрахунку коригування, при цьому вартісні показники зазначаються зі знаком «-» (тобто сторнуються);

вказується правильний запис за операцією з відповідним контрагентом (включаючи вартісні показники);

вказується нульова сума у підсумковому рядку «Усього».