Узагальнені висновки і рекомендації до головних змін податкового законодавства (податкового кодексу) у зв’язку з воєнним станом в Україні.

14.06.2022

Після введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 було прийнято послідовно 5 основних законів, якими були врегульовані основні проблеми податкового законодавства що виникли у підприємств і підприємців у період війни (подання звітності і сплата податків у встановлені терміни, реєстрація податкових накладних та інші).

Розглянемо послідовно, як вплинули вказані зміни після прийняття законів (№ 2115-IX, 2118-IX, 2120-IX, 2142-ІХ, 2260–IX) і які висновки і рекомендації випливають з них.

04.03.2022 року набули чинності Закон про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни (Закон № 2115-ІХ від 03.03.2022 (далі – Закон № 2115)) та Закон про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану.

Коротко про головне.

Платники податків мають право подати податкову та іншу звітність на протязі 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану. В період дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців після його завершення не застосовується відповідальність за несвоєчасне подання таких документів до контролюючих органів.

Це відтермінування стосується всіх податкових, облікових, фінансових, бухгалтерських, розрахункових, аудиторських звітів та будь-яких інших документів, строк подання яких до контролюючих органів згідно чинного законодавства настав, починаючи з 24.02.2022 (саме з цієї дати запроваджено воєнний стан в Україні).

Крім того в період дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців після його завершення, не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та (або) вище перелічених документів. Якщо мова йде про фінансову відповідальність за порушення податкового законодавства (застосування штрафів та пені), то тут починають діяти норми пп.112.8.9. п.112.8 ст.118 ПКУ, що визначають форс-мажор, як ту обставину, що звільняє платника податків від фінансової відповідальності. Таким чином штраф за несвоєчасне подання податкової звітності у період воєнного стану також не застосовується.

Строк виконання платниками податків своїх зобов’язань по сплаті податків, реєстрації податкових та акцизних накладних, інших податкових обов’язків буде спливати через три місяці після припинення та скасування воєнного стану.

Згідно Закону № 2118 внесено зміни до ПКУ, якими передбачено, що у випадку, коли на протязі періоду воєнного стану платник податків не має можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних тощо, то він буде звільнений від фінансової відповідальності (застосування штрафу та (або) пені). Але за умови, якщо у подальшому на протязі трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану, платник податку виконає свій податковий обов’язок. Інакшими словами строк виконання податкових обов’язків (сплати податків, подання декларацій, реєстрації податкових накладних тощо), що виникли з 24.02.2022 і до закінчення періоду воєнного стану, буде спливати після закінчення трьох місяців з дати припинення воєнного стану. Якщо на протязі даного строку платник податку не сплатить необхідні податки, не зареєструє податкові накладні тощо, то фінансова відповідальність буде застосовуватись на загальних підставах, передбачених ПКУ.

Але вищевказані норми Закону стосуються лише фінансової відповідальності. Зміни стосовно пом’якшення відповідальності за несплату податків не були внесені до Кримінального Кодексу. Так, наприклад, згідно із ч. 1 ст. 212 Кримінального Кодексу умисне ухилення від сплати податків у значних розмірах (на сьогодні – від 3 7215 00 грн.) карається штрафом від 85 000 до 170 000 грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого. Тому, якщо підприємство працює, має кошти на рахунках, існує певний ризик кримінальної відповідальності для керівництва.

Запроваджено мораторій на проведення будь-яких податкових перевірок протягом дії воєнного стану.

На протязі воєнного стану податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються (Закон № 2118).

Але тут необхідно акцентувати увагу на тому, що на час воєнного стану перебіг строків для проведення податкових перевірок, так і інших строків, передбачених податковим законодавством (наприклад, на оскарження рішень про донарахування грошових зобов’язань), як для платників податків так і для контролюючих органів, зупиняються. Після припинення воєнного стану, такі строки будуть поновлені.

До дати припинення або скасування воєнного стану не застосовуються жодні фінансові санкції за порушення, пов’язані із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не застосовуються (Закон № 2118) Тобто формально обов’язок мати РРО для бізнесу залишається (зокрема, для платників єдиного податку), однак за відповідні порушення, допущені під час дії воєнного стану, штрафи не будуть застосовуватись.

Надано перелік пільг бізнесу, що надає кошти, товари, послуги для потреб оборони держави.

Так, добровільна передача коштів, безоплатне надання послуг та товарів на користь Збройних сил України та підрозділів територіальної оборони не оподатковується ПДВ та акцизним податком.

Не збільшується також об’єкт оподаткування податком на прибуток операції щодо передачі юридичними особами коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

17 березня 2022 року набув чинності Закон від 15.03.2022 N 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”.

За результатами аналізу цього закону нашими фахівцями підготовлені наступні висновки і рекомендації відносно суттєвих змін до ПКУ на період військового стану.

ПДВ.

1.1. Узаконено право на включення до податкового кредиту на період дії воєнного стану за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Але протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов’язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних”.

1.2. Відновлюються камеральні перевірки по деклараціях, по яких подано заяву на повернення бюджетного відшкодування ПДВ. Тобто, механізм відшкодування ПДВ запрацює!

1.3. Зменшено ставку ПДВ до 7% щодо операцій з ввезення і постачання пального та звільнено від акцизу. Однак не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, визначеного за відповідний звітний (податковий) період згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, до розрахунку якої включено суми податкового зобов’язання за операціями, що оподатковуються за ставкою).

1.4. Не вважаються використаними у негосподарської діяльності (п.198.5 ПКУ) та не є постачанням товари та майно, знищене в результаті війни або передане Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності. Тому не потрібно нараховувати умовні зобов’язання ПДВ при таких безкоштовних передачах майна.

Крім того, для підтвердження знищення, пошкодження майна або приведення його у непридатний стан рекомендується оформлювати внутрішній акт на підприємстві, а також по можливості отримати довідку від органів влади (адміністрації, міськвиконкому, пожежників або поліції та т.п.).

Єдиний податок (і не тільки).

2.1. Надано можливість ФОП та юрособам з оборотом до 10 млрд грн. сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, встановленими для 3-ї групи платників єдиного податку, тобто із звільненням від податку на прибуток, ПДВ (але тільки з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України) та інших платежів. Також знято обмеження по кількості робітників та по видам діяльності (окрім підакцизних товарів та грального бізнесу). Таким чином, високоприбуткові платники податку на прибуток та ПДВ можуть перейти на спрощену систему оподаткування, а діючі «спрощенці» сплачувати єдиний податок за зниженою ставкою.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування з зазначеними особливостями, суб’єкт господарювання (у тому числі, що вже знаходиться на «спрощенці») до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, повинен подати до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву. Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308 (далі – Заява). У спеціальному полі «ставка у відсотках до доходу» рядка 5.1.1 «Обрана ставка єдиного податку під час переходу на спрощену систему оподаткування» Заяви зазначається ставка у розмірі 2 відсотків єдиного податку.

Такі суб’єкти господарювання будуть сплачувати щомісячні авансові внески виходячи з доходу за попередній місяць та остаточно розраховуватися с бюджетом за підсумком кварталу.

Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану використовували такі особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей такого оподаткування.

На жаль, у Законі нічого не сказано про можливість ненарахування умовних зобов’язань з ПДВ при використанні придбаних з ПДВ товарів / послуг в операціях, які вже будуть оподатковуватись єдиним податком за ставкою 2%. Таким чином, вважаємо, що в першій декларації з ПДВ після повернення на загальну систему треба буде нарахувати ПДВ на товари, використані в період перебування на ставці єдиного податку 2%.

В Законі нічого не вказано про «перехідні» операції (вірогідність подвійного оподаткування, якщо, наприклад, оплату отримано на єдиному податку, а реалізація (відвантаження) буде вже на звичайній системі після війни). Для виключення подвійного оподаткування, на нашу думку, такі операції повинні оподатковуватися виходячи з першої події (принаймні, зазвичай такий підхід застосовувався за перехідними операціями в подібних ситуаціях раніше).

Таким чином, по переходу на 2% рекомендації наступні:

А) Для переходу надати заяву до податкової – враховуючи військовий стан, заяву скоріш за все можна буде подати тільки в електронній формі через кабінет платника. Для переходу с 1 квітня заяву потрібно подати не пізніше 31 березня. Якщо компанія або ФОП, які знаходяться на 3 групі єдиного податку, не наддасть заяву, то залишиться платником 3 групи (5% або 3% з ПДВ);

Б) Платники ПДВ, які перейдуть на 2%, залишаються платниками ПДВ, тому вважаємо, що при переході на 2% їм не потрібно буде нараховувати умовні зобов’язання (на залишки товарів та дебіторської заборгованості), які передбачено нараховувати при припиненні статусу платника ПДВ.

В) Платники ПДВ, які після переходу на 2% будуть виконувати операції з продажу для яких місцем постачання вважається Україна, можуть не подавати декларацію з ПДВ, але якщо будуть операції з імпорту товарів (послуг), то потрібно буде по таким операціям нараховувати 20% (7%) ПДВ і відповідно в цьому випадку подавати декларації.

Г) Оскільки на спрощеній системі оподатковуваний дохід визначається тільки по «касовому» методу, то після переходу рахувати 2% потрібно буде не від нарахованого доходу в бухгалтерському обліку, а від отриманих коштів на банківський рахунок. Тому необхідно буде вносити істотні зміни до програм в яких ведеться бухоблік, оскільки правильно нарахувати 2% без цього при великій кількості операцій, на нашу думку. буде неможливо. Крім того, звертаємо увагу, що при наявності посередницьких операцій (у експедиторів, агентів, комісіонерів), які не підпадають під оподаткування 2%, скоріш потрібно буде виписувати окремі рахунки на винагороду і на «транзитні» суми.

Д) Після переходу на 2% неможна буде проводити залік заборгованостей та бартерні операції, тому якщо компанія їх проводила раніше, їх потрібно буде припинити.

Е) На 2% можуть також переходити державні і комунальні підприємства – вважаємо, що для цього обмежень немає.

Ж) Для прийняття рішення про перехід на 2% платникам ПДВ рекомендуємо обговорити це питання з основними постачальниками та покупцями (щоб, по можливості, перехід був узгодженою дією).

2.2. Для ФОП 1-ї та 2-ї груп сплата єдиного податку стає добровільною. При цьому декларація за період несплати не подається.

ЄСВ.

3.1. Із 1 березня 2022 року до припинення воєнного стану та ще 12 місяців усі ФОП незалежно від системи оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не сплачують ЄСВ за себе. При цьому виникає питання, чи буде цей період зараховуватися до пенсійного стажу. Потрібно чекати пояснень від відповідних органів влади.

3.2. ФОП 2-3 груп дозволяється не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників. Такі суми будуть сплачені за рахунок дербюджету.

3.3. На період воєнного стану та протягом 3 місяців після його закінчення штрафи та пеня по ЄСВ не застосовуються, перевірки не проводяться.

ПДФО та військовий збір при отриманні фізичними особами благодійної допомоги.

4.1. Допомога фізособам від відчизняних благодійників.

4.1. Так, пп. 165.1.54 ПКУ доповнили підпунктом «в», який передбачає, що сума допомоги звільняється від ПДФО, якщо її виплачено благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами в порядку, визначеному Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації», протягом дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, на користь:

учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності в період дії воєнного стану, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;

працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їх сімей;

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій в таких населених пунктах. На нашу думку, згідно цієї норми не повинна оподатковуватися ПДФО також допомога, яку надає підприємство своїм працівникам (профспілкою своїм членам та їх сім’ям) незалежно від суми (рекомендуємо дочекатися офіційних пояснень міністерства фінансів, оскільки про це прямо не вказано в Законі).

4.2. Допомога фізособам від закордонних благодійників.

У пп. 165.1.56 ПКУ внесено новий абзац, який стосується благодійної допомоги, яка надається тільки міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно цієї норми звільняється від ПДФО сума допомоги фізичним особам, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи) у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв’язку з введенням воєнного стану чи надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

4.3. Цільова та нецільова допомога постраждалим фізособам.

У пп. 170.7.2 ПКУ з’явився новий підпункт «в)», яким не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації в період дії правового режиму воєнного стану. Нагадаємо, що така допомога повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Крім того, по рішенню профспілки без оподаткування ПДФО така допомога може виплачуватися членам такої профспілки.

Всі ці зміни щодо ПДФО впливають й на оподаткування перелічених допомог військовим збором. Тобто при наданні перелічених видів допомог не буде ВЗ, оскільки немає об’єкта оподаткування для ПДФО.

Плата за землю, екологічний податок, мінімальне податкове зобов’язання.

5.1. Із березня 2022 до кінця року звільняються від плати за землю платники, чия земля розташована на територіях, на яких ведуться бойові дії. Перелік територій визначається Кабміном.

5.2. У 2022 році не сплачується екологічний податок на територіях, на яких ведуться бойові дії.

5.3. За 2022 та 2023 рік не сплачується мінімальне податкове зобов’язання за землі, на яких ведуться бойові дії.

Адміністрування, перевірки, штрафи, строки.

6.1. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

6.2. Запроваджено обмеження на усі податкові перевірки, крім фактичних перевірок та камеральних перевірок з відшкодування ПДВ. При цьому за результатами таких перевірок у випадку виявлення порушень можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені ПКУ.

6.3. На час воєнного стану зупиняється перебіг всіх строків, контроль за дотриманням яких покладається на ДПС.

6.4. Санкції за порушення закону про РРО не застосовуються до завершення воєнного стану, крім санкцій за порушення при продажу підакцизної продукції. Однак, слід пам’ятати про адміністративну відповідальність за порушення розрахунків готівкою та/або платіжними картками (ст. 163-15 КУпАП).

5 квітня набрав чинності з Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану” від 24.03.2022 р. № 2142-ІХ, який вносить деякі важливі зміни про оподаткування в умовах військового стану.

По результатам аналізу Закону наводимо наступні висновки та рекомендації наших фахівців.

Спрощена система оподаткування (2%).

1. Платники податків мають право подавати заяви про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2% після 1 квітня 2022 року. У разі подання заяви після 1 квітня 2022 року, такі суб’єкти господарювання будуть зареєстровані платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу з наступного робочого дня після подання заяви. При цьому заява подається без розрахунку доходу за попередній календарний рік. Це важливе послаблення і тепер, якщо платник вирішить перейти на 2%, то це можливо зробити будь коли в межах військового часу. Але враховуючи, що податкові періоди дорівнюють місяцю (кварталу), то на нашу думку, більш зручніше вести облік операцій в різних системах оподаткування, якщо вони будуть обліковуватися у різних податкових періодах. Тому вважаємо, що зручніше переходити з 1 числа місяця (кварталу).

2. Встановлено, що податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2% дорівнює календарному місяцю. Подавати звітність таким платникам потрібно буде протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, а сплатити податок слід протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звітності. Тобто, встановлюється місячний період без авансових внесків. Нагадуємо, що у разі неможливості у військовий час надати декларацію у встановлений термін або сплатити податок, то фінансові санкції не застосовуються.

3. Уточнено, що дохід платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2% визначається за загальними правилами спрощеної системи, тобто, за касовим методом. Ми на це звертали увагу ще у попередніх висновках.

4. Уточнено, що платники податку на прибуток (у тому числі ті, у яких дохід не перевищував 40 млн.грн.), які перейшли на 2%, подають декларацію з податку на прибуток за той період календарного року, в якому вони були платниками податку на прибуток. Тобто, «річні» платники, які перейшли / перейдуть на спрощену систему, на нашу думку, повинні будуть здавати квартальні декларації з податку на прибуток за відповідні періоди.

5. Призупиняється реєстрація платником ПДВ для платників, які перейшли на сплату єдиного податку за ставкою 2%. На це ми вказували у наших висновках до попередніх змін, але тепер це прямо вказано у законі, і розписані особливості такого призупинення, оскільки це новий термін. Під призупиненням розуміється, що для таких платників призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ (в тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання єдиного податку за ставкою 2%. Крім того, для таких платників зареєстровані вхідні ПН/РК не враховуються в обрахунку показника ∑НаклОтр. Таким чином, вважаємо, що на таких платників треба складати податкові накладні, як на платників ПДВ, однак, це питання не однозначне.

На жаль, не вирішено питання стосовно можливості включення у таких платників сум ПДВ до податкового кредиту по товарам (роботам / послугам), придбаним у періоді перебування на спрощеній системі, але не використаним до автоматичного переходу на загальну систему оподаткування після закінчення військового стану. На нашу думку така можливість повинна бути, але це бажано, що б було вказано у Законі.

За товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, які використані (поставлені, реалізовані) платником податку єдиного податку третьої групи за ставкою 2% в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 ПКУ. База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання. Таким чином, у першому періоді після повернення на загальну систему, податкові зобов’язання можуть бути значно збільшені у порівнянні з періодами до переходу на спрощену систему за рахунок такого нарахування.

6. Звільнено від оподаткування ПДВ ввезення товарів (за деякими виключеннями), у тому числі транспортних засобів, суб’єктами спрощеної системи оподаткування 1-ї, 2-ї та 3-ї груп, крім платників 3 групи зі сплатою єдиного податку 3% та ПДВ. Частина платників не хотіла раніше переходити на сплату 2% по той причині, що необхідно було сплачувати при цьому все рівно «імпортний» ПДВ. Тепер ця перешкода знята.

Строки подання звітності.

7. Подовжено з 3 до 6 місяців період протягом якого платники, які не мали змоги подати податкову звітність, повинні виконати обов’язок щодо повної подачі звітності після закінчення воєнного стану.

Інші податки.

8. Місцеві та селищні ради можуть приймати рішення, віднесені до їх компетенції, стосовно місцевих податків у будь-який момент періоду воєнного стану.

9. Законом звужено пільги стосовно екологічного податку. Так, з 17.03.2022 до набрання чинності Законом №2142-ІХ передбачалося звільнення на період воєнного стану від екологічного податку за усіма об’єктами оподаткування, які знаходяться на території бойових дій, але тепер від екологічного податку звільняються на відповідних територіях лише стаціонарні джерела та обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

10. За 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, за об’єкти житлової нерухомості фізичних осіб, в тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з збройною агресією РФ. За аналогічні об’єкти нерухомості у власності юридичних осіб податок не нараховується з 1-го березня 2022 року по 31 грудня 2022 року. На жаль, переліку територій (повинен визначити КМУ), на яких ведуться бойові дії, досі немає.

27 травня набув чинності (за винятком кількох норм) Закон №2260–IX від 12.05.2022 р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану”.

Звертаємо увагу особливо на наступні зміни.

Відновлення обов’язковості подання податкових декларацій, реєстрації ПН і АН, дотримання строків сплати податків.

Відновлено обов’язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов’язки, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, подання податкової звітності, сплати податків (п.69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у новій редакції).

На нашу думку, податкові накладні будуть реєструвати за новою формою (в редакції наказу Мінфіну від 17.01.2022 № 15, код J/F1201013)

У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок він звільняється від відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання своїх податкових обов’язків повинен бути затверджений Мінфіном. Цього порядку ще не затверджено. Можна припустити, що, наприклад, компанії, які знаходяться в Одеській області, будуть вважатися такими, які мають можливість виконувати податкові зобов’язання, тому повинні будуть у встановлені терміни представляти декларації, реєструвати ПН і сплачувати податки, інакше можуть потрапити під санкції.

Відповідальність за невиконання податкових обов’язків.

Поряд з податковими обов’язками відновлюється і відповідальність платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, за порушення податкового законодавства, зокрема, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, акцизних накладних, подання податкової звітності, сплати податків.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності цього закону за таких умов:

реєстрація ПН/РК до 15 липня 2022 року,

подання податкової звітності до 20 липня 2022 року;

сплата податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники 2%-го єдиного податку звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників у спецгрупу за умови виконання ними таких податкових обов’язків:

щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних,

подання звітності,

сплати податків і зборів,

протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення помилок у податкових періодах до 25 липня 2022 року, що привели до заниження податкового зобов’язання, не застосовуються штрафи, передбачені п.50.1 ПКУ (3% або 5%).

Неможна уточнювати податкові декларації з ПДВ за звітні періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або відшкодування ПДВ.

Як вже було вказано вище, у випадку відсутності можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок платник звільняється від відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (тільки у випадку можливості підтвердження згідно порядку Мінфіна).

В законі нічого не вказано про випадки, коли у платника з’являється можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок під час воєнного стану. На нашу думку, такий платник повинен буде виконувати свої поточні обов’язки після виникнення такої можливості, але за ним також зберігається право виконання податкових обов’язків за періоди, коли він не мав можливості, протягом 6 місяців після закінчення воєнного стану.

Податкові перевірки.

Законом встановлено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

1) камеральних перевірок;

2) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 (реорганізація, ліквідація) та 78.1.8 (відшкодування або від’ємне значення > 100 тис.грн ПДВ) ПКУ, та/бо документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

3) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди (п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ):

– лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

– червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 ПКУ (форс-мажор), що звільняють від фінансової відповідальності, при цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Це означає, що після таких перевірок, можуть бути застосовані санкції.

Зупинення строків, передбачених ПКУ.

За новою редакцією пп. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, для платників податків та контролюючих органів зупиняється тепер перебіг не всіх строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Серед виключень, відносно яких не зупиняється перебіг строків:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складання актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складання актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення,

адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Окремі питання ПДВ.

Крім відновлення обов’язковості реєстрації податкових накладних, подання податкових декларацій та сплати ПДВ, законом були внесені ще деякі зміни, а саме:

1) строк формування податкового кредиту на підставі первинних документів обмежений періодами лютий-травень 2022 року; на протязі строків, вказаних в п.69.1, платники повинні забезпечити реєстрацію податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на вищевказані періоди, та уточнити податковий кредит, задекларований на підставі первинних документів;

2) право на податковий кредит при отриманні послуг від нерезидента з місцем поставки на території України виникає у звітному періоді у разі нарахування податкових зобов’язань та на підставі первинних документів;

3) суми ПДВ, включені до податкового кредиту по товарам, які були знищені внаслідок форс-мажору у зв’язку з воєнним станом, не враховуються до обрахунку суми бюджетного відшкодування, а зараховуються до складу податкового кредиту наступного періоду;

4) з 21 липня 2022 року будуть діяти норми п.69.11 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ стосовно відновлення «довоєнного» механізму відшкодування ПДВ. При цьому до звітних періодів лютий-липень 2022 року будуть діяти строки, передбачені п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Аудитор Сергій Гонтаровський

Аудиторська фірма «Тріада»
т. (050) 73-73-000, www.auditor.od.ua