Багатоканальний [050] 73-73-000 Контакти
Багатоканальний [050] 73-73-000 Контакти

Особливості трудових відносин під час війни – висновки та рекомендації наших фахівців

22.06.2022


 

24 березня набув чинності Закон про особливі правила трудових відносин під час війни.

По результатам аналізу Закону наводимо наступні висновки та рекомендації наших фахівців.

 

  1. Укладення трудового договору.

 

На період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. Тобто обов’язкова письмова форма для деяких категорій трудових договорів не є обов’язковою та навпаки. Однак, ми не рекомендували би використовувати усну форму трудового договору. Якщо усно договорилися з працівником про початок і умови роботи, але при цьому не було можливості оформити письмову заяву та наказ у зв’язку з бойовими діями, то рекомендуємо оформити ці документи, як тільки з’явиться можливість.

 

При цьому в період дії воєнного стану умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

 

З метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома, роботодавці можуть укладати з будь-якими новими працівниками строкові трудові договори під час війни замість безстрокових.

 

  1. Переведення та зміна істотних умов праці.

 

На період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

 

Крім того, на період дії воєнного стану норми ст. 32 КЗпП (зміна істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших) про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються. Таким чином, підприємство може, наприклад, без попередження працівника за 2 місяця змінити режим роботи, систему оплати праці і навіть зменшити заробітну плату до мінімальних гарантій.

 

  1. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

 

У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження.

 

Таким чином, у працівника з’явилася можливість законно звільнитися день-у-день за власним бажанням. Щоправда, ця нова норма стосується тих районів, де ведуться бойові дії (постанови КМУ з переліком для податкових цілей ще немає, але наприклад для цілей епідтримки, зокрема, Одеська область віднесена до районів бойових дій). Простіше кажучи, якщо у вас сьогодні, наприклад, бомблять, працівник можете зателефонувати керівнику і сказати, що звільняється. І далі вже домовитись про те, як надіслати заяву і отримати наказ про звільнення, якщо підприємство має змогу в цей день оформити ваше звільнення. Якщо ж такої можливості не має, то дооформлювати документи можливо доведеться після війни. Адже війна – це форс-мажор.

 

  1. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

 

На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця (але, на нашу думку, при додержанні ст. 40, 41 КЗпП) в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

 

При цьому норми статті 43 КЗпП не застосовуються (не потрібна згода профспілки), крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.

 

  1. Встановлення та облік часу роботи та часу відпочинку.

 

Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень (було 40 годин на тиждень). Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.

 

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (сподіваємося, що ця норма стосується лише встановлення / зміни норми робочого тижня, а не узгодження діючого розпорядку).

 

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин. Тобто у працівників може бути і лише один вихідний день на час воєнного стану.

 

На період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частина перша статті 65, частини третя – п’ята статті 67 та статті 71 – 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП. Таким чином, період військового часу відміняються святкові і неробочі дні.

 

  1. Кадрова документація.

 

Роботодавцям дозволили вести кадрову документацію під час війни на власний розсуд. Таким чином, по якій формі вести кадрові документи, які заповнювати, а які зовсім не вести – це вирішує підприємство самостійно. Але табель обліку робочого часу потрібно вести, тому що головне – це забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці. Друга справа, по якій формі – тут можливі різні варіанти.

 

  1. Робота в нічний час.

 

На час воєнного стану скорочено перелік осіб, які не залучаються без їх згоди до роботи в нічний час:

 

  • вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року,

 

  • особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

 

Наприклад, особи молодше вісімнадцяти років вже можна залучати до роботи в нічний час.

 

На час воєнного стану частини перша та друга статті 54 КЗпП (скорочення нічної зміни на один час) не застосовуються.

 

  1. Залучення до роботи деяких категорій працівників.

 

На час дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

 

Працівники, які мають дітей, на час дії воєнного стану можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.

 

  1. Оплата праці.

 

Заробітна плата виплачується на умовах визначених трудовим договором.

 

У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії або інші обставини непереборної сили виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність. При цьому звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

 

На нашу думку, таку вимушену затримку виплати заробітної плати треба оформити наказом, в якому перелічити обставини та строки затримки.

 

Втім, жодних зменшень розміру мінімальної зарплати не відбулося, тож, за повністю виконану норму робочого часу працівнику, якому встановлено місячний оклад, не може бути нараховано менш, ніж 6500 грн. І обов’язок індексації зарплати залишився.

 

  1. Відпустки.

 

На період військового стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.

 

На період військового стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.

 

Протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати на будь-який термін до закінчення військового стану (без врахування норм частини першої статті 26 Закону «Про відпустки»).

 

Призупинення дії трудового договору – нова альтернатива розірванню трудових відносин.

 

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення (розірвання) трудових відносин.

Дія трудового договору може призупинятися у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість  надання та виконання ним роботи (тобто, на нашу думку, головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем або неможливість виконання працівником відповідної роботи).

У зв’язку з цим виникає питання, чи можливе призупинення трудового договору з ініціативи роботодавця через обставини неможливості надання роботи, зупинення виробництва, зупинення ЗЕД, відсутність замовлень, невиконання постачальниками / покупцями контрактів, тощо). На нашу думку можливе призупинення, але ще подивимося, що на цю тему скажуть відповідні державні органи.

 

Ініціатором призупинення дії трудового договору може бути як роботодавець, так і працівник. Адже у працівника також можуть бути причини, які унеможливлюють виконання роботи: наприклад, активні бойові дії на території, де розташоване його робоче місце, евакуація або виїзд на межі України тощо.

 

Необхідно повідомити один одного про призупинення дії трудового договору:

 

якщо ініціатором є працівник, він має написати заяву або надіслати роботодавцю повідомлення на електронну пошту чи месенджер;

 

            якщо ініціатором є роботодавець, то він має видати наказ про призупинення дії трудового договору, в якому вказати:

 

– підставу (заява працівника) або причини неможливості надання роботи (активні бойові дії, зупинення виробництва, пошкодження майна, відсутність замовлень тощо);

 

– строк призупинення та умови поновлення дії трудового договору (період призупинення);

 

Треба ознайомити працівника з наказом, надіславши його працівнику всіма можливими засобами (поштою, електронною поштою, повідомити телефоном або надіслати повідомлення на месенджер) або під підпис.

 

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію, однак, як ця умова буде реалізована, зараз не визначено.

 

  1. Діяльність профспілок.

 

В межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом. Це становиться одними з основних задач діяльності профспілок, відповідно на ці цілі профспілки можуть витрачати свої кошти.

 

На період воєнного стану тимчасово призупиняється дія статті 44 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів.

 

На час військового стану дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена без згоди профспілки.

 

 

Аудитор Сергій Гонтаровський

 

 

 

 

Аудиторська фірма «Тріада»
т. (050) 73-73-000, www.auditor.od.ua
Всі права на матеріали, розміщені на auditor.od.ua охороняються відповідно до законодавства України. Дозволяється републікування інформації розміщеної на сайті при дотриманні наступних умов:
1) при публікації на паперових носіях обов'язкове посилання і при цьому вказується текст "Аудиторська фірма Тріада ", www.auditor.od.ua" - як джерело інформації;
2) для Інтернет-ресурсів - гіперпосилання на текст матеріалу, не закритим від індексації пошуковими системами з текстом "Аудиторська фірма Тріада ". Гіперпосилання має бути розміщена поруч з найменуванням матеріалу або відразу після нього.